У випадку масового ураження пріоритетними є організаційні принципи в наданні екстреної медичної допомоги. Головним організатором стає екіпаж першої БЕ(Ш)МД, яка прибула на виклик.
Перший лікар, який прибув на місце події, повинен взяти на себе обов'язки координатора медично-рятувальних дій і постійно співпрацювати з рятувальниками ДСНС, зокрема з керівником рятувальної операції. Доцільно, щоб такий медичний працівник одягнув поверх своєї уніформи жилет з написом "Координатор". Всім стане зрозуміло, до кого звертатися усіх медичних питань, які виникнуть у ході рятувальної операції.
Таким чином, лікар виконує функцію координатора, фельдшер – сортувальника, медична сестра (другий фельдшер) організовує медичний пункт, водій – відповідальний за транспорт.
Координатор отримує інформацію у керівника рятувальної операції про можливі причини трагедії, кількість постраждалих та безпечне місце для організації зон сортування, надання медичної допомоги, розміщення транспорту. Він зв'язується з диспетчером Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, вирішує потенційну потребу залучення додаткової кількості БЕ(Ш)МД. Головний принцип у наданні допомоги – одна БЕ(Ш)МД на одного "червоного" постраждалого, тому кінцева кількість бригад буде визначатись в ході проведення рятувальної операції. Додаткову кількість бригад визначає і забезпечує Територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, виходячи з існуючих планів реагування на надзвичайні ситуації. План реагування та його дотримання усіма виконавцями – головне при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій.
З числа працівників бригади координатор визначає фельдшера для проведення медичного сортування, медичну сестру для організації медичного пункту та надання допомоги "червоним" і "жовтим" постраждалим, водія – для прийому транспорту інших бригад і спрямування медичних працівників бригад, що прибули на сортувальний майданчик (медпункт) для надання допомоги "червоним", "жовтим" постраждалим. Після закінчення сортування, координатор інформує Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про кількість постраждалих і визначає заклади для їх госпіталізації. Через водія інформація надходить БЕ(Ш)МД і постраждалих "червоної" групи скеровують до лікувального закладу.
Координатор веде постійний облік кількості постраждалих з осередку ураження різних сортувальних груп, у відповідній карті вказує номер їх сортувального талона та лікувальну установу, куди евакуйовують постраждалих, а також зміну сортувальної групи, якщо вона відбулась. Після надання медичної допомог на сортувальному майданчику перед відправленням постраждалих лікарі БЕ(Ш)МД виконують евакуаційне сортування, тобто повторно оглядають постраждалих, при необхідності змінюють сортувальну категорію, вид транспорту, лікувальний заклад. Після евакуації "червоних" постраждалих оцінюють стан здоров'я "чорної" групи. Якщо є наявні ознаки життя і в постраждалих немає травм не сумісних із життям, їм терміново надають відповідну екстрену медичну допомогу і евакуйовують у лікувальний заклад. У подальшому надають допомогу "жовтій" і "зеленій" групам.
Алгоритм дій БЕ(Ш)МД, яка першою прибула на місце події в небезпечне вогнище, яке не вимагає деконтамінації (рис. 6.7)
Крок 1. Насамперед координатор визначає керівника рятувальної операції, дізнається в нього медико-тактичну обстановку:
• Що сталося?
• Скільки постраждалих?
• Де безпечне місце для організації зони сортування, зони надання медичної допомоги і зони транспорту.
Крок 2. У подальшому координатор підтверджує диспетчеру наявність численного випадку, наголошує на потенційну потребу залучення додаткової кількості бригад із власної зони обслуговування із розрахунку 2 бригади на 3 постраждалих, 3 бригади на 5 постраждалих, 5 бригад на 10 постраждалих. При наявності 50 постраждалих і більше кількість бригад повинна становити в середньому не менше 20 % від числа постраждалих.
Головний принцип полягає у прагненні забезпечення однією БЕ(Ш)МД одного "червоного" постраждалого, тому остаточна кількість бригад буде визначатися в ході проведення рятувальної операції.
Рис. 6.7. Схема організації надання медичної допомоги у випадку небезпечного вогнища без потреби денконтамінації.
Якщо очікуване або реальне число постраждалих вище, ніж може виділити територіальна станція Е(Ш)МД, остання інформує найближчий ТЦЕМД і МК з метою залучення додаткових бригад постійної готовності першої черги регіонального, а при потребі й державного рівня, відповідно до плану реагування на випадок надзвичайних ситуацій. Якість такого плану та його ретельне дотримання усіма виконавцями є головним організаційним принципом ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій.
Крок 3. З числа працівників БЕ(Ш)МД координатор визначає фельдшера для проведення медичного сортування, медичну сестру для організації медичного пункту і надання медичної допомоги ("червоним" і "жовтим") і водія – для прийому інших БЕ(Ш)МД. Такі організаційні принципи мають вирішальне значення, ніж безпосереднє надання медичної допомоги, оскільки тільки завдяки їм можна врятувати найбільшу кількість постраждалих.
Фельдшера призначають для проведення сортування. Він одягає жилет із написом "Сортувальник". Керівника рятувальної операції інформують про необхідність доправлення усіх постраждалих до сортувальника, який виконує первинне медичне сортування із визначенням "червоних", "жовтих" і "чорних" постраждалих.
Медична сестра організовує медичний пункт – пункт збору "червоних" і "жовтих" постраждалих, розташовує з допомогою водія медичне майно
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги“ на сторінці 1. Приємного читання.
