Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

Екстрена медична допомога

У випадку масового ураження пріоритетними є організаційні принципи в наданні екстреної медичної допомоги. Головним організатором стає екіпаж першої БЕ(Ш)МД, яка прибула на виклик.

Перший лікар, який прибув на місце події, повинен взяти на себе обов'язки координатора медично-рятувальних дій і постійно співпрацювати з рятувальниками ДСНС, зокрема з керівником рятувальної операції. Доцільно, щоб такий медичний працівник одягнув поверх своєї уніформи жилет з написом "Координатор". Всім стане зрозуміло, до кого звертатися усіх медичних питань, які виникнуть у ході рятувальної операції.

Таким чином, лікар виконує функцію координатора, фельдшер – сортувальника, медична сестра (другий фельдшер) організовує медичний пункт, водій – відповідальний за транспорт.

Координатор отримує інформацію у керівника рятувальної операції про можливі причини трагедії, кількість постраждалих та безпечне місце для організації зон сортування, надання медичної допомоги, розміщення транспорту. Він зв'язується з диспетчером Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, вирішує потенційну потребу залучення додаткової кількості БЕ(Ш)МД. Головний принцип у наданні допомоги – одна БЕ(Ш)МД на одного "червоного" постраждалого, тому кінцева кількість бригад буде визначатись в ході проведення рятувальної операції. Додаткову кількість бригад визначає і забезпечує Територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, виходячи з існуючих планів реагування на надзвичайні ситуації. План реагування та його дотримання усіма виконавцями – головне при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій.

З числа працівників бригади координатор визначає фельдшера для проведення медичного сортування, медичну сестру для організації медичного пункту та надання допомоги "червоним" і "жовтим" постраждалим, водія – для прийому транспорту інших бригад і спрямування медичних працівників бригад, що прибули на сортувальний майданчик (медпункт) для надання допомоги "червоним", "жовтим" постраждалим. Після закінчення сортування, координатор інформує Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф про кількість постраждалих і визначає заклади для їх госпіталізації. Через водія інформація надходить БЕ(Ш)МД і постраждалих "червоної" групи скеровують до лікувального закладу.

Координатор веде постійний облік кількості постраждалих з осередку ураження різних сортувальних груп, у відповідній карті вказує номер їх сортувального талона та лікувальну установу, куди евакуйовують постраждалих, а також зміну сортувальної групи, якщо вона відбулась. Після надання медичної допомог на сортувальному майданчику перед відправленням постраждалих лікарі БЕ(Ш)МД виконують евакуаційне сортування, тобто повторно оглядають постраждалих, при необхідності змінюють сортувальну категорію, вид транспорту, лікувальний заклад. Після евакуації "червоних" постраждалих оцінюють стан здоров'я "чорної" групи. Якщо є наявні ознаки життя і в постраждалих немає травм не сумісних із життям, їм терміново надають відповідну екстрену медичну допомогу і евакуйовують у лікувальний заклад. У подальшому надають допомогу "жовтій" і "зеленій" групам.

Алгоритм дій БЕ(Ш)МД, яка першою прибула на місце події в небезпечне вогнище, яке не вимагає деконтамінації (рис. 6.7)

Крок 1. Насамперед координатор визначає керівника рятувальної операції, дізнається в нього медико-тактичну обстановку:

• Що сталося?

• Скільки постраждалих?

• Де безпечне місце для організації зони сортування, зони надання медичної допомоги і зони транспорту.

Крок 2. У подальшому координатор підтверджує диспетчеру наявність численного випадку, наголошує на потенційну потребу залучення додаткової кількості бригад із власної зони обслуговування із розрахунку 2 бригади на 3 постраждалих, 3 бригади на 5 постраждалих, 5 бригад на 10 постраждалих. При наявності 50 постраждалих і більше кількість бригад повинна становити в середньому не менше 20 % від числа постраждалих.

Головний принцип полягає у прагненні забезпечення однією БЕ(Ш)МД одного "червоного" постраждалого, тому остаточна кількість бригад буде визначатися в ході проведення рятувальної операції.

Схема організації надання медичної допомоги у випадку небезпечного вогнища без потреби денконтамінації.

Рис. 6.7. Схема організації надання медичної допомоги у випадку небезпечного вогнища без потреби денконтамінації.

Якщо очікуване або реальне число постраждалих вище, ніж може виділити територіальна станція Е(Ш)МД, остання інформує найближчий ТЦЕМД і МК з метою залучення додаткових бригад постійної готовності першої черги регіонального, а при потребі й державного рівня, відповідно до плану реагування на випадок надзвичайних ситуацій. Якість такого плану та його ретельне дотримання усіма виконавцями є головним організаційним принципом ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій.

Крок 3. З числа працівників БЕ(Ш)МД координатор визначає фельдшера для проведення медичного сортування, медичну сестру для організації медичного пункту і надання медичної допомоги ("червоним" і "жовтим") і водія – для прийому інших БЕ(Ш)МД. Такі організаційні принципи мають вирішальне значення, ніж безпосереднє надання медичної допомоги, оскільки тільки завдяки їм можна врятувати найбільшу кількість постраждалих.

Фельдшера призначають для проведення сортування. Він одягає жилет із написом "Сортувальник". Керівника рятувальної операції інформують про необхідність доправлення усіх постраждалих до сортувальника, який виконує первинне медичне сортування із визначенням "червоних", "жовтих" і "чорних" постраждалих.

Медична сестра організовує медичний пункт – пункт збору "червоних" і "жовтих" постраждалих, розташовує з допомогою водія медичне майно

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги
  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів