Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

Екстрена медична допомога

Гостра дихальна недостатність розвивається впродовж короткого періоду: декількох хвилин чи годин, призводить до швидкого погіршення загального стану хворого і може становити безпосередню загрозу його життю, вимагає від БЕ(Ш)МД проведення невідкладних заходів аж до штучної вентиляції легень.

Поліморфізм клінічних проявів у хворих із гострою дихальною недостатністю надзвичайно широкий, що може утруднювати швидку діагностику.

Зміна стану центральної нервової системи. Характерними скаргами хворих у притомному стані є відчуття нестачі повітря (ядуха), утруднений вдих і/або видих. У подальшому при наростанні дихальної недостатності з'являються неспокій, збудження, іноді приєднується стан ейфорії, при цьому хворі втрачають здатність критично оцінювати свій стан і довкілля. При дихальній недостатності III-IV ступенів відбувається глибоке пригнічення діяльності центральної нервової системи із розвитком коми (гіпоксичної чи гіперкапнічної). На цьому тлі у хворих, особливо у дітей, нерідко виникають генералізовані судоми, що ще більше погіршує їх стан.

Зміна забарвлення шкірних покривів і слизових оболонок. Розлади зовнішнього дихання призводять до зниження кількості оксигемоглобіну та, відповідно, збільшення частки відновленого гемоглобіну. При цьому артеріальна кров стає венозною (темною), відповідно, шкіра та слизові оболонки набувають синьо-фіолетового забарвлення (ціаноз). Послідовність цих проявів така: спочатку спостерігається посиніння губ, нігтьових лож, кінчиків вух, згодом обличчя та інших ділянок тіла. Водночас у хворих з анемією, в яких рівень гемоглобіну не перевищує 60 г/л, шкірні покриви бліді навіть при вираженій дихальній недостатності. При гіпоксії на тлі отруєння ціанистими сполуками чи чадним газом шкіра, нігтьові ложа та слизова стають яскраво-рожеві. При значному ступені гострої дихальної недостатності, при якому є безпосередня загроза життю хворого, шкіра набуває землистого кольору, стає холодною на дотик та покривається липким потом. Підвищена вологість шкіри свідчить про накопичення в крові вуглекислоти (гіперкапнія).

Розлади зовнішнього дихання – найхарактерніші ознаки дихальної недостатності. У хворих може спостерігатись: повна зупинка дихання (апное); рідке дихання, менш ніж 10 на хвилину (брадіпное); почащене дихання, понад 20 на хвилину (тахіпное); поверхневе дихання (дихальний об'єм менше 5 мл у перерахунку на 1 кг маси тіла); так звана дихальна "анархія" – нерегулярне дихання з паузами та неоднаковою амплітудою дихальних рухів; патологічні типи дихання (дихання Чейна-Стокса – періоди апное змінюються хаотичним частим диханням; дихання Біота – чергування періодів апное та частого дихання однакової амплітуди). Утруднене дихання – чутне на відстані, з порушенням співвідношення фази вдиху та видиху, з активним скороченням допоміжних дихальних м'язів поділяють на:

• а) інспіраторну задишку – у хворих утруднюється та різко подовжується вдих, при цьому втягуються міжреберні проміжки, яремна вирізка та підключичні ямки, іноді вислуховується стридорозний шум;

• б) експіраторна задишка – хворі з зусиллям видихають повітря; видих стає подовженим, шумним, чутним на відстані, грудна клітка максимально розширюється, набуває бочкоподібної форми.

Зміни серцево-судинної системи (ССС). Діяльність ССС при розладах зовнішнього дихання спочатку реагує компенсаторною гіпердинамією. У хворих збільшується хвилинний об'єм крові, частота серцевих скорочень, підвищується систолічний та діастолічний артеріальний тиск. У тканинах покращується кровотік, що дає змогу ефективніше забезпечувати постачання кисню клітинам та виведення вуглекислого газу. Однак в міру наростання гіпоксії спостерігається зменшення тонусу судин, пригнічення функції серцевого м'яза. Артеріальний тиск знижується до критичного рівня (80-60 мм рт. ст.), порушується діяльність серця і при неефективному лікуванні дихальної недостатності кровообіг зупиняється.

Ознаки загрозливих станів, які потребують негайного проведення штучної вентиляції легень:

• апное, відсутність притомності (кома), судоми, шкіра сіро-синюшна, холодна на дотик, вкрита липким потом;

• сповільнення (< 6 на хвилину) чи почащення (понад ЗО на хвилину) дихання при нормальній температурі тіла, диспное – завжди супроводжується значним зниженням альвеолярної вентиляції легень;

• надмірна екскурсія грудної клітки, скорочення різних груп м'язів, не підкріплені зростанням вентиляції;

• поява патологічних типів дихання;

• зниження гемодинамічних показників до критичних цифр (систолічного артеріального тиску до 60 мм рт. ст.), грубі порушення серцевого ритму, зниження РаO2 до 60 мм рт. ст. чи зростання РаСО понад 60 мм рт. ст.

Основні види порушень зовнішнього дихання:

I. Розлади регуляції дихального центру

Порушення діяльності дихального центру можуть виникати при отруєнні наркотичними анальгетиками, снодійними, середниками для наркозу. Травми черепа, крововиливи в мозок, ішемічні інсульти, запальні процеси в головному мозку і його оболонках, коматозні стани різної етіології також можуть пошкоджувати клітини дихального центру або порушувати їхню функцію внаслідок набряку клітин головного мозку. При таких станах дихальний центр перестає адекватно реагувати на закислення крові та спиномозкової рідини, зростання вуглекислоти та зниження вмісту кисню в артеріальній крові.

У таких хворих різко ослаблюється зовнішнє дихання, стає поверхневим, іноді патологічним (дихання Чейна-Стокса, Біота); у тяжких випадках дихання зупиняється. В крові зростає концентрація вуглекислого газу та знижується вміст кисню. Гіпоксія та гіперкапнія пошкоджують клітини центральної нервової системи, міокарда та інших органів і систем, у результаті чого настає зупинка серця.

Токсичне чи гіпоксичне ураження головного мозку, в свою чергу, спричиняє (чи поглиблює) кому і зумовлює обструктивні порушення дихання. Внаслідок зниження тонусу м'язів у хворих западає корінь язика, який

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Клінічні прояви гострої дихальної недостатності“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності
  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів