Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

Екстрена медична допомога

Актуальність. Часто члени БЕ(Ш)МД надають допомогу постражда- лим із різними травмами. На жаль, подібні ушкодження зумовлюють загалом високий рівень інвалідизації та летальності, особливо при поєднаних чи комбінованих травмах. Тому розуміння різновидів травм, травматичних чинників, механізмів ураження на тлі якісного проведення первинного та вторинного обстеження суттєво покращують рівень і своєчасність як діагностики, так і надання догоспітальної медичної допомоги таким постраждалих Важливо пам'ятати, що знання базових принципів сучасних протоколів з медицини невідкладних станів, помножені на високий рівень освоєння практичних навичок та своєчасно й якісно проведені невідкладні медичні заходи на догоспітальному та ранньому госпітальному етапі, не лише рятують життя хворим (постраждалим), а й сприяють подальшому успішному лікуванню хвороби або ушкодження, попереджають при цьому розвиток тяжких ускладнень та інвалідності.

Тема 1. Поняття про травми та їх різновиди

Травматизм – це порушення (втрата) структури органа або системи із втратою (зниженням) їх функцій, що виникає внаслідок дії фізичного фактора і супроводжується погіршенням або втратою здоровя. Травматизм це насамперед медико-соціальна проблема, яка включає медичні, транспортні, дорожні, економічні та соціальні питання. Незважаючи на всі державні та громадські зусилля, травматизм продовжує катастрофічно зростати, що пов'язано із урбанізацією, стрімким розвитком та збільшенням кількості транспортних засобів, соціальними катаклізмами та локальними війнами.

У структурі інвалідності травматизм загалом складає 11 % і займає третє місце після серцево-судинних і онкологічних захворювань, а у віковій групі від 11 до 45 років посідає перше місце. Особливо високий рівень травматизму спостерігають при дорожньо-транспортних аваріях. За даними ВООЗ, в світі щорічно на дорогах гине 250 тис. чоловік і 1 млн отримують поранення. В Україні з цієї причини близько 70 тис. чоловік отримують політравми і при цьому 50 % з них мають летальний кінець. Для вирішення даної проблеми, а саме з метою зниження показників смертності та каліцтва, важлива роль належить якісній та своєчасній догоспітальній медичній допомозі. Остання повинна базуватися на чіткій взаємодії рятувальних служб, скороченні термінів доїзду до постраждалих, належного оснащення та високої фахової підготовки медичних бригад. В цьому контексті важлива роль, зокрема, належить розробці і застосуванню єдиних алгоритмів з надання екстреної медичної допомоги.

Аналіз досвіду розвинутих країн світу довів, що застосування стандартів лікування (протоколів, уніфікованих медичних технологій тощо) дозволяє підвищити ефективність лікування на 25-35 %, суттєво знизивши при цьому догоспітальну летальність та інвалідизацію.

Травма – ушкодження Організму, його тканин чи органів під впливом механічних, фізичних, хімічних, психічних чинників, що супроводжуються розвитком місцевих та загальних реакцій.

Ізольована травма – кожне окреме пошкодження в будь-якій анатомофункціональній ділянці тіла або органа.

Множинна травма – кілька пошкоджень у межах однієї анатомофункціональної ділянки.

Поєднана травма – кілька пошкоджень в межах різних анатомофункціональних ділянок.

Комбінована травма – пошкодження, що виникають у результаті одночасного або послідовного впливу на організм декількох травмуючих агентів.

Однією із найскладніших проблем охорони здоров'я в усьому світі є політравма, яку визнано самостійною нозологічною одиницею, що супроводжується специфічними змінами в усіх системах травмованого організму з розвитком травматичної хвороби (рис. 5.1).

Постраждалий з політравмою внаслідок падіння з велосипеда.

Рис. 5.1. Постраждалий з політравмою внаслідок падіння з велосипеда.

Політравма – збірне поняття, що включає множинні, поєднані і комбіновані травми, кожна з яких становить небезпеку для життя чи здоров'я постраждалого і вимагає надання невідкладної медичної допомоги. Існують й інші визначення поняття "політравма". Обов'язковою умовою

для застосування терміну "політравма" є наявність травматичного шоку, а одне з ушкоджень чи їх поєднання становлять загрозу для життя та здоров'я постраждалого (так званий "синдром взаємного обтяження").

Політравмі властива також атипова симптоматика ушкоджень, складність діагностики, необхідність постійної оцінки тяжкості стану постраждалого, термінова потреба в адекватних лікувальних заходах, розвиток травматичної хвороби, велика кількість ускладнень і висока летальність. Політравму найчастіше спостерігають внаслідок дорожньо-транспортних пригод (ДТП) та падінь з висоти. Серед усієї кількості травмованих хворих внаслідок ДТП постраждалі з політравмою складають 20-25 %, при катастрофах – 50“75 %. Майже у кожного другого хворого з політравмою розвивається травматичний або геморагічний шок різного ступеня тяжкості (рис. 5.2). Летальність при множинній травмі становить 15-20 %, при поєднаній травмі досягає 50 % і більше, тоді як при однойменних ізольованих пошкодженнях не перевищує 2 %. Після падіння з висоти внаслідок нещасного випадку, політравму констатують у 66-76 % випадків, із них краніо- скелетну травму констатують у 63; торако-скелетну травму – у 52. ЧМТ як ізольоване пошкодження спостерігають лише у 35 випадків.

Постраждалий з поєднаною травмою (травматичні ушкодження нижніх кінцівок з артеріальною кровотечею), ускладненою гіповолемічним шоком.

Рис. 5.2. Постраждалий з поєднаною травмою (травматичні ушкодження нижніх кінцівок з артеріальною кровотечею), ускладненою гіповолемічним шоком.

У 76-90 % травмованих спостерігають політравму з ушкодженням кінцівок (закриті та відкриті переломи), поєднану черепно-мозкову травму та переломи кісток черепа – у 66–76 %, поєднану травму грудної клітки – у 62-80 %. Найчастіше ушкоджуються голова і кінцівки (63 %) та грудна клітка і кінцівки (52 %). Летальність при політравмі складає 22-34 %, із них в перші 24-48 год з моменту госпіталізації смерть констатують в 65,1-70 % випадків. Все це вимагає надання своєчасної та адекватної екстреної медичної допомоги за життєвими ознаками в повному обсязі на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах. Відомий догоспітальний принцип "краще менше, але швидко" не спрацьовує стосовно політравми, оскільки неповноцінне надання медичної допомоги на місці пригоди може призвести до фатального наслідку в майбутньому.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ
  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів