Немедикаментозна терапія ГСН

Екстрена медична допомога

Хворим, в анамнезі яких спостерігали випадки ГСН, необхідно обмежити споживання натрію менше 2 г/день і рідини до 0,7-1,0 л/день (у пацієнтів з гіпонатріємією), а також забезпечити адекватну вентиляцію легень (неінвазивну та інвазивну).

Неінвазивна вентиляція легень з позитивним тиском (NIPPV) зменшує диспное і покращує певні фізіологічні параметри (зокрема, сатурацію кисню) у пацієнтів з ГСН. Однак рандомізовані клінічні дослідження показали, що жоден тип неінвазивної вентиляції не знижує смертність або частоту ендотрахеальної інтубації порівняно зі стандартною терапією, що включає нітрати, опіати та діуретини. Неінвазивну вентиляцію можна використати як допоміжну терапію з метою полегшення симптомів у пацієнтів з ГСН і тяжкими респіраторними дистрес-синдромами або у пацієнтів, у яких не відбувається покращення від медикаментозної терапії. Протипоказаннями є гіпотензія, блювання, можливий пневмоторакс і пригнічення свідомості.

Інвазивна вентиляція з позитивним тиском на видиху. Показанням до ендотрахеальної інтубації та інвазивної вентиляції є респіраторна недостатність, що призводить до гіпоксемії, гіперкапнії та ацидозу, фізичне виснаження, пригнічення свідомості і нездатність підтримувати або забезпечувати дихальну функцію.

Внутрішньоаортальний балонний насос. Показанням до внутрішньо- аортальної балонної контрапульсації є негайна тимчасова підтримка кровообігу перед хірургічною корекцією специфічних механічних проблем, що гостро виникли (наприклад, розрив міжшлуночкової перегородки, гостра мітральна регургітація), під час тяжкого гострого міокардиту, у деяких пацієнтів з гострою ішемією або ІМ до, під час або після черезшкірної або хірургічної реваскуляризації, при кардіогенному шоці. Балонні насоси (та інші види короткострокової тимчасової підтримки кровообігу) використовують, щоб підготувати пацієнтів до імплантації шлуночкового водія ритму або трансплантації серця.

Шлуночкові води ритму та інші форми механічної підтримки кровообігу (МПК) можуть бути використані як "міст до вирішення" проблеми або як довгострокова перспектива у деяких пацієнтів.

Ультрафільтрація. Ізольовану венозну ультрафільтрацію іноді виконують, щоб вивести зайву рідину у пацієнтів з СН.

Катетеризація легеневої артерії. Рішення про катетеризацію легеневої артерії слід приймати тільки у пацієнтів, які відповідають на медикаментозну терапію, з постійною гіпотензією; з невизначеним тиском наповнення в ЛШ; якщо прийнято рішення про хірургічну операцію.

Основна проблема полягає в тому, що гіпотензія і погіршення функції нирок, пов'язані з недостатнім тиском наповнення в ЛШ, вимагають зменшення терапії діуретинами та вазодилататорами. Таким чином, високий тиск наповнення в ЛШ і/або периферичний судинний опір можуть бути альтернативною фармакологічній стратегії інотропної та вазодилатуючої терапії. Вимірювання легеневого судинного опору (і його зворотності) – зазвичай частина хірургічної роботи перед трансплантацією серця.

Спостереження за хворими, які перенесли епізод ГСН, після стабілізації стану

• 1. Слід постійно контролювати частоту серцевих скорочень, ритм, артеріальний тиск і сатурацію кисню, щонайменше перші 24 год після госпіталізації і в ШТ і при подальшому лікуванні у відділенні.

• 2. Щодня проводити оцінку симптомів, характерних для ГСН (диспное, ціаноз, хрипи в легенях) і пов'язаних із побічними ефектами використаної терапії (запаморочення).

• 3. Споживання і виділення рідини, маса тіла, тиск в яремній вені і наявність НЛ і периферичних набряків (асциту, якщо є) слід оцінювати щодня, щоб провести корекцію перевантаження об'ємом.

• 4. Щоденний контроль сечовини, креатиніну, калію і натрію, коли починають лікування антагоністами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи, або у випадку, якщо змінюється дозування цих препаратів.

• 5. Після того, як мине гострий період, кожного пацієнта необхідно обстежити для виявлення можливих причини СН (якщо СН виявлена вперше) і факторів, які провокують погіршення (якщо СН була виявлена раніше).

• 6. Необхідний постійний пероральний режим приймання діуретинів і хворобомодифікувальних препаратів (зокрема бета-адреноблокаторів).

• 7. Пацієнтам із гострим коронарним синдромом слід провести коронарну ангіографію і реваскуляризацію в міру необхідності. У пацієнтів із нестабільною гемодинамікою, зокрема при кардіогенному шоці, процедуру проводять негайно.

• 8. Прогресуюча ізольована правошлуночкова недостатність може розвинутися у пацієнтів з легеневою гіпертензією. Призначають інгібітори фосфодіестерази 5 типу, антагоністи ендотеліну і аналоги простацикліну, які знижують опір у легеневій артерії. У післякризовий період ефективними можуть бути нітропрепарати пролонгованої дії, блокатори рецепторів ангіотензину II, блокатори повільних кальцієвих каналів.

Наступний розділ:

Тема 2. Кардіогенний шок


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Немедикаментозна терапія ГСН“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН
  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів