Дослідження перикарда на наявність рідини виконується як при пенетруючих прекардіальних і трансторакальних ранах, так і при тупих травмах грудної клітки. Ушкодження серця найчастіше зустрічаються при проникаючих травмах, ніж при тупих травмах.
Причиною смерті зазвичай є тампонада. Тому швидке виявлення перикардіальної рідини як непряме підтвердження розриву серця має велике значення у прогнозі пацієнта.
Підреберна позиція для дослідження серця є золотим стандартом для діагностики цих ушкоджень і повинна виконуватися відразу ж при госпіталізації пацієнта (рис. 5.39). При позитивному результаті пацієнту негайно виконують операційне втручання. Час від встановлення діагнозу до операційної складає в середньому 12 хвилин.
При виявленні перикардіальної рідини необхідно визначити її кількість і чи є тампонада. Перикардіоцентез проводять під постійним контролем ультразвуку, зазвичай з підреберного доступу, але може проводитися з парастернального або апікального доступу залежно від локалізації максимальної кількості рідини. Евакуація навіть незначного об'єму крові (понад 30 мл) може значно поліпшити гемодинамічну ситуацію.
Кількість перикардіальної рідини можна визначити по ширині сепарації листків, вимірюючи ширину анехогенного простору. Але в критичних ситуаціях її кількість зазвичай визначається візуально (5.40).
Ехокардіографічні ознаки тампонади серця:
• Колапс діастоли стінки правого шлуночку і/або стінки правого передсердя.
• Дилатація нижньої порожнистої вени без зміни діаметра нижньої порожнистої вени на вдиху або недостатнє її спадіння (зменшення діаметра нижньої порожнистої вени менш ніж на 50 % при вдиху).
• Посилення респіраторних варіацій транстрикуспі-дального і трансмітрального потоків при доплерівському дослідженні.
Якщо візуалізація ускладнена з підреберного доступу (через вузький підреберний простір, через газ у шлунку, у вагітних жінок або у пацієнтів з ожирінням) і адекватний скан не можна отримати швидко, необхідно негайно переходити на парастернальний доступ.
Техніка пошуку переломів кісток
Для дослідження поверхневих м'яких тканин і кісткових структур використовують високочастотний лінійний датчик. На відміну від поверхневих м'яких тканин і м'язів, що пропускають ультразвук, кістки інтенсивно відбивають ультразвукові промені і тому поверхня кісток чітко відображається у вигляді безперервної гіпер-ехогенної лінії з дистальною тінню. При переломах безперервність гіперехогенної лінії, втрачається і візуалізується гіпоехогенний "обрив" в місці перелому або симптом "сходинки" при зміщенні фрагмента (рис. 5.41).
Сканують кістки спочатку поздовжньо, з повільним рухом датчика через місце максимальної болючості. Поверхню кістки оцінюють на наявність нерівностей, обривів або сходинок. Підозрілі зони і ділянки набряку м'яких тканин або гематоми також оцінюють і при поперечному скануванні При виявленні патологічних ділянок або в сумнівних випадках виконують дослідження на контрлатеральній стороні для порівняння анатомії.
Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дослідження перикарда“ на сторінці 1. Приємного читання.
