Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

Екстрена медична допомога

ГКС без підйому сегмента ST – це нестабільний стан, що характеризується рецидивами ішемії і розвитком інших ускладнень, які можуть привести до смерті чи інфаркту міокарда в найближчому або віддаленому періодах. Лікування в такому випадку включає застосування антиішемічних, антитромботичних лікарських засобів, а також різні стратегії реваскуляризації коронарних артерій, попередження або зниження ризику ускладнень і поліпшення прогнозу. Терміни та інтенсивність втручання вибирають з урахуванням індивідуального ризику. Багато методів лікування підвищують ризик геморагічних ускладнень, який необхідно ретельно зважувати.

Спектр ризику, що асоціюється з ГКС без підйому сегмента ST, особливо високий в перші години, тому його необхідно ретельно оцінювати негайно, після першого контакту з лікарем. Покращити результати лікування хворих з ГКС без підйому сегмента ST може госпіталізація пацієнтів у спеціальні відділення.

На основі клінічних даних, ЕКГ і визначення рівня тропоніну потрібно здійснити стратифікацію ризику.

Розрізняють три категорії пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST:

• 1. До категорії пацієнтів із високим ступенем ризику розвитку ускладнень належать пацієнти з наявністю кількох (двох і більше) факторів несприятливого прогнозу (стійка або зворотна ішемія, депресія сегмента ST, цукровий діабет, підвищений рівень тропоніну, гемодинамічна або аритмічна нестабільність). Ці пацієнти потребують протягом періоду госпіталізації, додатково до базисного лікування, інфузії інгібітора рецепторів GPIIb/IIIa, після чого їм здійснюють коронарну ангіографію. Це обстеження проводять невідкладно у пацієнтів з гемодинамічною нестабільністю або рецидивуючими небезпечними для життя аритміями. Пацієнтам з ураженням судин, у яких можна виконати ЧКВ, призначають клопідогрель. Цей препарат призначають також пацієнтам з пошкодженнями вінцевих судин, які непідлягають будь-якій формі реваскуляризації.

• 2. До категорії пацієнтів із низьким ступенем ризику розвитку ускладнень належать пацієнти без повторного болю в грудній клітці, з інверсією зубця Т, сплощеними зубцями Т або нормальною ЕКГ, а також негативним результатом аналізу тропонінів. У цих випадках аналіз тропонінів слід повторити через 6-12 годин. Якщо це дослідження двічі дає негативний результат, терапію гепарином можна поступово припинити. Слід продовжити приймання аспірину, β-адреноблокаторів і нітратів та призначити клопідогрель. Перед виписуванням або протягом наступних днів потрібно здійснити стрес-тест для оцінки ймовірності та тяжкості ІХС. Після цього дослідження можна провести коронарну ангіографію.

• 3. До категорії пацієнтів із проміжним ризиком розвитку ускладнень належить більшість хворих. Алгоритм ведення пацієнтів з ГКС без підйому сегмента ST представлено на схемі 3.1. Таким пацієнтам призначають аспірин, клопідогрель, β-адреноблокатори, нітрати і можливо антагоністи кальцію, а також фондапаринукс або еноксапарин (при низькому ризику кровотеч). Спостереження й лікування цієї категорії хворих проводять у стаціонарних умовах. У разі виявлення під час спостереження додаткових факторів ризику або в разі неефективності антиангінальної терапії ведення хворих таке ж, як пацієнтів із високим ризиком розвитку ускладнень.

Схема. 3.1. Алгоритм тактики лікування хворих з ГКС без підйому сегмента ST залежно від ступеня ризику.

Після стабілізації стану хворим проводять стрес-тест, мета якого – оцінити ризик подальших коронарних подій, а також доцільність проведення коронарної ангіографії. За результатами ангіографії приймають рішення стосовно необхідності реваскуляризації міокарда, яку проводять у плановому порядку.

Незважаючи на сучасні методи лікування, показники смертності, частоти виникнення інфаркту міокарда й повторної госпіталізації внаслідок ГКС протягом 6 місяців спостереження залишаються дуже високими. Для оцінки ризику ішемічних результатів у найближчі терміни найчастіше використовують індекси GRACE або ТІМІ (табл. 3.2).

Таблиця 3.2. Прогнозована смертність у стаціонарі і впродовж 6 місяців у групах низького, середнього і високого ризику, шо виділені на основі шкали GRACE

Група ризику (терціль)Індекс GRACEГоспітальна смертність (%)
Низький<108<1
Середній109-1401-3
Високий>140>3
Група ризику (терціль)Індекс GRACEСмертність протягом 6 міс. після виписування (%)
Низький<88<3
Середній89-1183-8
Високий>118>8

При встановленні діагнозу ГКС без підйому сегмента ST (інфаркт міокарда без зубця Q і нестабільна стенокардія) використовують антикоагулянти, які запобігають поширенню існуючого тромбу та утворенню нових:

– гепарин – внутрішньовенно струминно 4000–5000 ОД розвести в 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.

Альтернативою нефракціонованому гепарину є низькомолекулярні гепарини, які мають антикоагулянтну та антитромботичну дію, менше тяжких побічних ефектів, зручні в застосуванні:

– еноксапарин підшкірно (0,1 мл/10 кг) (що відповідає при масі тіла 45-55 кг 0,4-0,5 мл; 55-70 кг – 0,5-0,6 мл; 70-80 кг – 0,6-0,7 мл; 80- 100 кг – 0,8 мл або фондапаринукс підшкірно 2,5 мг.

Еноксапарину слід віддавати перевагу при проведенні системного тромболізису альтеплазою або тенектеплазою, або у разі госпіталізації з наступним проведенням первинною ЧКВ. Фондапаринуксу слід віддавати перевагу при проведенні системного тромболізису стрептокіназою та у хворих з ГКС без підйому сегмента ST. При внутрішньовенному введенні (перша доза тільки у пацієнтів з ГКС з підйомом сегмента ST) препарат вводять у катетер у незмінній формі або розводять у 20 мл 0,9 % розчину натрію хлориду.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі
  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів