Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

Екстрена медична допомога

• натискання на грудну клітку безпосередньо забезпечують газообмін протягом короткого часу.

Найпростішим способом вентиляції легень є метод "рот у маску" (рис. 2.20, 2.21), який забезпечує кращу герметизацію, ніж за допомогою мішка Амбу (рис. 2.22).

Киснева маска з фільтром.

Рис. 2.20. Киснева маска з фільтром.

Методика вентиляції легень

Рис. 2.21. Методика вентиляції легень "рот у маску".

ШВЛ за допомогою мішка Амбу.

Рис. 2.22. ШВЛ за допомогою мішка Амбу.

Дихальний мішок Амбу має два клапани, роздувається самостійно та може бути приєднаний до маски, інтубаційної трубки, ларингальної маски або комбітьюб і забезпечує надходження кисню до 8-10 л/хв.

При гострих порушеннях дихання для проведення екстреної ШВЛ на догоспітальному етапі використовують автоматичні кисневі апарати з високими концентрація кисню, що збільшує ефективність допомоги. До таких апаратів належать Кокчетав-1, Oxylog 1000 (Draeger), А-ШВЛ/ ВВЛ – "ТМТ" (рис. 2.23).

Апарати для проведеня ШВЛ: А – Кокчетав-1; Б – Oxylog 1000 (Draeger); В – А-ШВЛ/ВВЛ –

Рис. 2.23. Апарати для проведеня ШВЛ: А – Кокчетав-1; Б – Oxylog 1000 (Draeger); В – А-ШВЛ/ВВЛ – "ТМТ".

Діагностику частоти, характеру дихання та кровообігу проводять впродовж 8-10 с (такий короткий термін особливо актуальний у постраждалих у стані глибокої коми або термінальному стані) і можуть здійснювати на тлі візуального спостереження загального стану постраждалого як елементу первинного обстеження: наявності супутніх ушкоджень, зміни забарвлення шкірних покривів, температури, вологості, ймовірного відставання частини грудної клітки в акті дихання, підшкірної емфіземи, відкритих проникаючих ран тощо.

Елементами первинного локального обстеження в постраждалих із підозрою на напружений пневмо(гемо)торакс слід вважати оцінку шийних вен (спадання чи набухання), положення трахеї (зміщення в здорову сторону). Це обстеження, як правило, передує накладанню шийного комірця, за винятком об'єктивних критеріїв, які вимагатимуть проведення інтубації трахеї, коли комірець накладають після виконання даної маніпуляції.

Водночас у ряді випадків рання інтубація не є пріоритетною, враховуючи стан постраждалого: наявність механічних ушкоджень верхніх дихальних шляхів, оцінка ступеня дихальної недостатності, показники гемодинаміки, зокрема шокового індексу Альдговера, насичення киснем крові, капнографія. В таких випадках можна проводити інгаляцію 100% кисню до вкладання пацієнта на щит. Правильне транспортування та вкладання постраждалого на щит – один із важливих елементів командної роботи бригади насамперед для убезпечення від додаткового травмування постраждалого.

Екстрена медична допомога при механічній асфіксії. Оптимальним способом ліквідації задухи у постраждалого з неповною непрохідністю є кашель, при якому часто сторонній предмет може евакуюватись самостійно. Допоміжним первинним заходом при цьому буде ревізія ротової порожнини. Встановлено, що ця методика ефективна в кожному п'ятому випадку; в іншому випадку варто вдатися до виконання декількох різких поштовхів між лопатками. Людина, яка здатна відкашлятись і розмовляти, отримує достатньо повітря для дихання. Якщо кашель довго не проходить, а дихання відсутнє, слід діяти, як у ситуації з повною непрохідністю дихальних шляхів.

Якщо в пацієнта збережена свідомість і він стоїть – проводять до п'яти різких ударів між лопатками долонею. Якщо постраждалий лежить- необхідно повернути його на бік обличчям до себе, підтримати його грудну клітку своїм стегном та завдати до п'яти різких ударів між лопатками долонею.

При неефективно проведених заходах виконують прийом Геймліха. Рятувальник стає за спиною постраждалого, притискаючи стиснуті кулаки дещо вище пупка і нижче кінця груднини, робить при цьому 5-6 різких поштовхів у напрямку знизу-доверху та спереду-дозаду (рис. 2.24-2.26).

Водночас він дає команду постраждалому енергійно видихати одночасно перегинаючи його тулуб допереду та донизу. Дана методика сприяє створенню високого тиску в трахеї постраждалого, внаслідок чого видихуване повітря здатне виштовхнути стороннє тіло назовні. Особливістю здійснення прийому Геймліха у вагітних жінок та в осіб з надмірною масою тіла є зміна місця прикладання, а саме стиснення грудної клітки за аналогічною технікою виконання.

Видалення сторонніх тіл із верхніх дихальних шляхів: А – у вертикальному та Б – у горизонтальному положенні постраждалого.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії
  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів