• 2. Якщо положення не сприяє забезпеченню дихання, акуратно повертають постраждалого на спину, або в положення, наближене до стабільного (на боці) (фельдшер 1 + фельдшер 2)
• 3. Розпочинають первинний огляд за методикою А, В, С (оптимальний термін виконання – 10 с) (лікар) (див. Додаток 3).
Золотим стандартом адекватного забезпечення прохідності дихальних шляхів донині залишається потрійний прийом П. Сафара, а також інтубація трахеї.
А – відновлення прохідності дихальних шляхів (airways open).
Для цього застосовують потрійний прийомом Сафара (закидання голови, виведення нижньої щелепи та відкривання рота) (фельдшер 1).
Водночас слід пам'ятати про категорію травмованих, у яких існує велика ймовірність отримання ЧМТ, тому їм, як правило, позицію № 1 (закидання голови) не виконують. Найчастіше, черепно-мозкова травма виникає при транспортних аваріях, спортивних травмах, падінні з висоти, травмах на воді, а також при травмах у дітей. Виняток становлять постраждалі у стані клінічної смерті, що спонукає до негайного проведення серцево-легеневої та мозкової реанімації. Забезпечення прохідності дихальних шляхів із попереднім відхиленням голови для виконання штучної вентиляції легень (ШВЛ) є пріоритетним для попередження ятрогенного ушкодження травмованого шийного відділу хребта.
1. Закидання голови (рис. 2.1) проводять шляхом перерозгинання шиї постраждалого в атланто-потиличному суглобі, при цьому під плечі підкладають валик так, щоб голова відкинулась назад. У такому положенні корінь язика зміщується вперед, вивільняє горло і дихальні шляхи в більшості випадків стають прохідними.
Рис. 2.1. Методика закидання голови.
2. Хворому відкривають рот (між кутніми зубами необхідно поставити розпірку для попередження випадкового стискання пальців), очищають порожнину рота та горла від твердих сторонніх тіл (у т. ч. зубних протезів, штучних щелеп) пальцевим методом або ж марлевим тампоном на затискачі.
У разі обструкції рідкими сторонніми тілами та для профілактики аспірації хворого необхідно повернути на бік і дещо опустити верхню половину тулуба, закинути голову і підняти підборіддя; (при ймовірній регургітації шлунковий вміст буде витікати через рот назовні, а не затікатиме у трахею). Пріоритетним є положення постраждалого головою вниз. Далі проводять санацію дихальних шляхів за допомогою відсмоктувана для видалення рідин (блювотних мас, крові, слини тощо). У БЕ(Ш)МД цей етап проводить лікар або фельдшер (рис. 2.2-2.4). При підозрі на черепно-мозкову травму голову закидати заборонено, слід підняти підборіддя.
Рис. 2.2. Методика відкривання рота.
Рис. 2.3. Евакуація сторонніх тіл за допомогою пальця, обгорнутого серветкою.
Рис. 2.4. Різні види автоматичних аспіраційних пристроїв.
3. Виведення нижньої шелепи (рис. 2.5). Для цього необхідно стати позаду голови постраждалого, розмістити великі пальці обох рук на його підборідді, іншими обхопити нижню щелепу так, щоб мізинці були під її суглобами. Обережно змістити нижню щелепу вперед і доверху так, щоб її зуби були зафіксовані зубами верхньої щелепи (положення неправильного прикусу). Подальша підтримка нижньої щелепи забезпечується без особливих зусиль, навіть одним пальцем.
Рис. 2.5. Методика виведення (А) і підтримки (Б) нижньої щелепи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії“ на сторінці 2. Приємного читання.
