У рослин серйозні порушення фізіологічних процесів обумовлюють гриби, бактерії і віруси, що поселяються на їхній поверхні, в тканинах або в клітинах. Таких істот називають патогенними організмами. Зазвичай вони викликають захворювання рослини-хазяїна, і навіть їїзагибель. Найбільш поширеними патогенами є гриби. Вже виявлено більше 10 000 видів паразитичних грибів. Тільки в сільськогосподарських рослин вони знижують урожай на 20%. На відміну від цього відомо тільки близько 200 видів бактерій, що вражають рослини. Паразитичні гриби і мікроорганізми поділяють на дві груші:
• 1) поліфаги, які паразитують на різних видах рослин;
• 2) монофаги – здатні вражати рослини чітко одного виду.
Сама по собі можливість появи у рослин захворювань, а також інтенсивність їхнього розвитку визначаються взаємодією трьох чинників:
• 1) наявністю в навколишньому середовищі збудника хвороби (вірусів, бактерій, спор грибів) та його кількістю;
• 2) сприйнятливістю рослин до патогена, тобто наявністю імунітету;
• 3) екологічними умовами, сприятливими для розвитку патогена.
Сукупність цих трьох умов називають трикутником хвороби. Захворювання рослини може з'явитися лише в разі, якщо всі ці три умови є в наявності.
Способи дії патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини винятково різноманітні. Збиток завдає саме по собі відчуження з метаболічного процесу рослини-хазяїна органічних речовин, які спрямовуються на побудову клітин патогенного організму. Крім того, під впливом захворювання у рослин відбуваються різноманітні порушення основних метаболічних процесів: фотосинтезу, дихання, мінерального живлення та ін. Встановлено, що багато грибів виділяють особливі речовини – патогени, які порушують зв'язок між процесами виділення вільної енергії при диханні рослини і процесом синтезу АТФ. У деяких випадках вони просто чинять на живі клітини токсичний вплив. Це різко знижує рівень енергетичного балансу і робить рослини більш уразливими підносно будь-якої інфекції.
У деяких випадках паразит впливає на нормальний метаболізм рослин так, що вони починають накопичувати один з первинних метаболитів у великих кількостях. Наприклад, гриб Rhizopus індукує в рослини накопичення фумарової кислоти. Далі рослина сама окиснює її з утворенням отруйного епоксисукцината, певна концентрація якого токсична для рослини.
Деякі гриби справляють шкідливий вплив на рослину-хазяїна, виділяючи спеціальні гормони. Найбільш відомий представник цієї групи – гриб Gibberella, що паразитує на рисі. Гормон, який виділяється ним, призводить до сильного витягування пагонів рису в довжину і їх подальшого вилягання.
У процесі еволюції в зелених рослин виробилися захисні механізми проти патогенних грибів і бактерій. І. А. Тарчевський (2002) виділив 20 категорій відповідей рослин на дію патогенів:
• 1. Фазність у часі відповіді на дію патогена.
• 2. Посилення катаболізму ліпідів і біополімерів.
• 3. Підвищення у тканинах вмісту вільних радикалів.
• 4. Підкиснення цитозоля з подальшою активацією протонних помп, що повертає pH до початкового значення.
• 5. Підвищення у цитозолі вмісту іонів кальцію з подальшою активацією кальцієвих АТФаз.
• 6. Вихід з клітин іонів калію і хлору.
• 7. Падіння мембранного потенціалу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини“ на сторінці 1. Приємного читання.
