Адаптація пігментної системи до умов освітлення

Екологічна фізіологія рослин

Фотосинтетично активні не всі промені сонячного світла. Для фотосинтезу потрібні у першу чергу промені червоної частини спектру і певною мірою синьо-фіолетової. За рахунок додаткових пігментів– каротину, ксантофілу, антоціану та ін. – поглинаються листям промені і в інших частинах спектру. Тому спектр поглинання живого листя за рахунок комплексу додаткових пігментів не збігається зі спектром поглинання чистого хлорофілу.

Докладне вивчення спектрів поглинання хлорофілу і додаткових пігментів показало, що хлоропласти вищих наземних рослин переважно засвоюють енергію у зоні сонячного спектру від 380 до 740 нм. Цю частину сонячного випромінювання називають фотосинтетично активною радіацією (ФАР). Вважається, що ФАР становить близько 52% сумарної сонячної радіації.

Встановлено, що набір і кількість додаткових пігментів у зелених рослинах не постійні. Пігментна система помітно змінюється залежно від умов освітлення рослин і адаптується до них шляхом зміни співвідношення між пігментами, забезпечуючи цим оптимальне поглинання сонячної енергії. За такої адаптації до особли востей освітлення в рослинах, і в першу чергу в їхніх хлоропластах змінюється співвідношення хлорофілів “а” і “b”.

Світлолюбні види мають високе відношення хлорофілу “а” до хлорофілу “b”, і тому вони в цілому інтенсивніше використовують промені червоної частини спектру, що вперше показав В.Н. Любименко (1923). Тіньолюбні рослини мають низьке відношення хлорофілов “а” і “b”, містять більше додаткових пігментів жовтого кольору і тому повніше використовують енергію синьо-фіолетової частини спектру.

При рості рослин в умовах розсіяного сонячного світла і при затінюванні реєструється підвищення у листку частки хлорофілу “b”. Це не випадково. Розсіяне сонячне світло містить більше енергії в синьо-фіолетовій частині спектру, а саме ці промені хлорофіл “b” поглинає більшою мірою, ніж хлорофіл “а”. Цілком закономірно екологи називають хлорофіл “b” “тіньовим зеленим пігментом”. У світлолюбних рослин відношення хлорофіл “a”/хлорофіл “b” дорівнює приблизно 3,9, а в тіньовитривалих падає до 2,3.

Вплив освітленості на якісний склад продуктів фотосинтезу

В умовах освітлення середньо-оптимального за інтенсивністю, листки зберігають властиву їхньому вікові спрямованість фотосинтезу. При збільшенні освітлення серед продуктів фотосинтезу збільшується питома вага вуглеводів. З цієї причини багаті на білок сільськогосподарські культури в тропіках стають низьковрожайними.

На загальний хід біосинтезу хлорофілу впливає вік листків. На одній і тій самій особині в молодих листках, порівняно із старими, біосинтез хлорофілу відбувається в майже і 3 разів швидше.

Н.П. Воскресенська ґрунтовно вивчила питання щодо зміни напряму утворення продуктів фотосинтезу залежно від спектрального складу світла. Наочні результати дав її дослід з кукурудзою (табл. 5.1). Інформація, представлена у цієї таблиці свідчить, що у променях червоної частини спектру фотосинтез спрямований переважно по вуглеводному шляху. Фотосинтез у променях синьої частини спектру супроводжувався значним збільшенням частки амінокислот і речовин білкової природи. Збільшувалася при цьому і кількість органічних кислот, що синтезувалися.

Підтверджують ці закономірності і досліди Е. Шевчика (1983) з Pellia borealis. При освітленні рослин червоним світлом вміст вуглеводів становив 60,3%, тоді як у контролі при природному освітленні вихід вуглеводів складав 15,5% загального вмісту сухих речовин.

Лише жовті (595–565 нм) і зелені (565-490 нм) промені не відіграють особливої ролі в житті рослин.

Виявлені закономірності в зміні характеру продуктів фотосинтезу при освітленні рослин світлом із різною довжиною хвилі можуть мати й певне практичне значення. Наприклад, вигонці цибулі “на

Таблиця 5.1. Співвідношення продуктів фотосинтезу в листках кукурудзи залежно від спектрального складу світла

Ділянка спектруКількість синтезованих речовин, міліграм
вуглеводибілкиорганічні кислоти
Червоний · Синій25,25; 18,381,39; 10,900,33; 1,80

перо”, що вимагає значних витрат білкових речовин на побудову нових клітин, сприятимуть промені синьої частини спектру. Освітлення червоними променями є доцільним при вирощуванні овочів, що накопичують в урожаї значну кількість вуглеводів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адаптація пігментної системи до умов освітлення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення
  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами