Концепція стресу в рослин

Екологічна фізіологія рослин

У розумінні суті й механізмів адаптації та стійкості важливу роль відіграє концепція стресу. Ця концепція була розроблена Г. Сельє. У межах цієї концепції зовнішні чинники, які негативно впливають на рослини, називаються стресорами. Стрес же розглядається як особливий стан організму, що формується у відповідь на їхню дію. Існує велика кількість стресорів. Вони можуть бути кліматичними, температурними, пов'язаними з важкими металами, радіацією та ін.

Г. Сельє також ввів поняття про адаптаційний синдром. Адаптаційний синдром, або загальний адаптаційний синдром, “це сукупність захисних реакцій, що виникають в організмі рослин при дії значних за силою і тривалістю зовнішніх стресорів. Ці реакції сприяють відновленню порушеної рівноваги і спрямовані на підтримку сталості внутрішнього середовища організму “ гомеостазу.

Згідно з розробками Г. Сельє, у реакції рослин на дію будь-якого стресора можна визначити три фази:

• 1) первинна стресова реакції – полягає в сприйнятті відповідних сигналів екологічного середовища за допомогою системи рецепторів;

• 2) адаптації, в період якої в рослині перебудовуються метаболічні і ростові процеси відповідно до нових екологічних умов;

• 3) фаза виснаження, коли адаптаційний потенціал рослини вичерпується, відбуваються глибокі порушення в її життєдіяльності, а в крайніх випадках особина гине.

У фазу первинних стресових реакцій у рослин має місце активізація системи рецепторів, які сприймають стресові сигнали, певним чином диференціюють їх за характером і передають на внутрішньоклітинні структури і молекулярні комплекси.

У цю фазу відбувається порушення проникності мембран, тому в цитоплазмі збільшується кількість іонів кальцію, а іони калію навіть виводяться поза межі клітин. Починається синтез стресових білків, в'язкість цитоплазми підвищується.

У першу фазу стресу виявляються зрушення в гормональному балансі. Підвищується інтенсивність синтезу етилена й інгібіторів росту. Кількість же гормонів, які стимулюють ріст і розвиток рослин (ауксину, цитокініна, гіберелінів), значно зменшується. Це призводить до гальмування ділення і росту клітин, а також росту всієї рослини.

У фазу адаптації реакція рослин на умови, що змінилися у несприятливий бік, є комплексною. Вона охоплюює біохімічні, фізіологічні і морфоструктурні процеси. Ці зміни можуть мати як неспецифічний, так і специфічний характер.

Завдяки утворенню стресових білків-ізоферментів посилюється активність ферментних систем і підвищується рівень метаболізму. Відбувається стабілізація мембран, унаслідокчого відновлюється іонний транспорт, підвищуються активність функціонування мітохондрій, хлоропластів і, відповідно, рівень енергозабезпечення, знижується генерація активних форм кисню.

Найбільш загальною рисою другої фази є зміна співвідношення в розподілі продуктів метаболізму між різними частинами рослин. Органічні речовини прямують в основному до молодих листків рослин, а їх надходження до генеративних органів (квіток і плодів) істотною знижується. У культурних рослин це призводить до зменшення врожайності.

У цій другій фазі організм або адаптується до нових умов існування, або ушкодження посилюються. При повільному розвиткові несприятливих умов організм легше пристосовується до них. Після закінчення фази адаптації рослини нормально вегетують у нових умовах вже у адаптованому стані та, відповідно, при зміненому протіканні процесів життєдіяльності.

У фазу виснаження як результат усіх вище описаних явищ в клітинах рослин відбувається дезінтеграція полірибосом, а потім і їх руйнування, розпад складних білків, порушується структура і функція мембран.

Відхилення екологічного фону від оптимальних значень можуть відрізнятися за тривалістю і масштабом. Відомо, що на незначні й короткочасні відхилення рослини майже не реагують, але за більш сильних і тривалих несприятливих дій у рослин змінюється метаболізм, знижується продукційний процес, порушуються ріст і формоутворення. У дуже несприятливому екологічному середовищі рослини взагалі не можуть до нього адаптуватися і гинуть. У зв'язку із існуванням зазначених собливостей в екологічній фізіології рослин використовується поняття стійкості.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція стресу в рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин
  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами