У розумінні суті й механізмів адаптації та стійкості важливу роль відіграє концепція стресу. Ця концепція була розроблена Г. Сельє. У межах цієї концепції зовнішні чинники, які негативно впливають на рослини, називаються стресорами. Стрес же розглядається як особливий стан організму, що формується у відповідь на їхню дію. Існує велика кількість стресорів. Вони можуть бути кліматичними, температурними, пов'язаними з важкими металами, радіацією та ін.
Г. Сельє також ввів поняття про адаптаційний синдром. Адаптаційний синдром, або загальний адаптаційний синдром, “це сукупність захисних реакцій, що виникають в організмі рослин при дії значних за силою і тривалістю зовнішніх стресорів. Ці реакції сприяють відновленню порушеної рівноваги і спрямовані на підтримку сталості внутрішнього середовища організму “ гомеостазу.
Згідно з розробками Г. Сельє, у реакції рослин на дію будь-якого стресора можна визначити три фази:
• 1) первинна стресова реакції – полягає в сприйнятті відповідних сигналів екологічного середовища за допомогою системи рецепторів;
• 2) адаптації, в період якої в рослині перебудовуються метаболічні і ростові процеси відповідно до нових екологічних умов;
• 3) фаза виснаження, коли адаптаційний потенціал рослини вичерпується, відбуваються глибокі порушення в її життєдіяльності, а в крайніх випадках особина гине.
У фазу первинних стресових реакцій у рослин має місце активізація системи рецепторів, які сприймають стресові сигнали, певним чином диференціюють їх за характером і передають на внутрішньоклітинні структури і молекулярні комплекси.
У цю фазу відбувається порушення проникності мембран, тому в цитоплазмі збільшується кількість іонів кальцію, а іони калію навіть виводяться поза межі клітин. Починається синтез стресових білків, в'язкість цитоплазми підвищується.
У першу фазу стресу виявляються зрушення в гормональному балансі. Підвищується інтенсивність синтезу етилена й інгібіторів росту. Кількість же гормонів, які стимулюють ріст і розвиток рослин (ауксину, цитокініна, гіберелінів), значно зменшується. Це призводить до гальмування ділення і росту клітин, а також росту всієї рослини.
У фазу адаптації реакція рослин на умови, що змінилися у несприятливий бік, є комплексною. Вона охоплюює біохімічні, фізіологічні і морфоструктурні процеси. Ці зміни можуть мати як неспецифічний, так і специфічний характер.
Завдяки утворенню стресових білків-ізоферментів посилюється активність ферментних систем і підвищується рівень метаболізму. Відбувається стабілізація мембран, унаслідокчого відновлюється іонний транспорт, підвищуються активність функціонування мітохондрій, хлоропластів і, відповідно, рівень енергозабезпечення, знижується генерація активних форм кисню.
Найбільш загальною рисою другої фази є зміна співвідношення в розподілі продуктів метаболізму між різними частинами рослин. Органічні речовини прямують в основному до молодих листків рослин, а їх надходження до генеративних органів (квіток і плодів) істотною знижується. У культурних рослин це призводить до зменшення врожайності.
У цій другій фазі організм або адаптується до нових умов існування, або ушкодження посилюються. При повільному розвиткові несприятливих умов організм легше пристосовується до них. Після закінчення фази адаптації рослини нормально вегетують у нових умовах вже у адаптованому стані та, відповідно, при зміненому протіканні процесів життєдіяльності.
У фазу виснаження як результат усіх вище описаних явищ в клітинах рослин відбувається дезінтеграція полірибосом, а потім і їх руйнування, розпад складних білків, порушується структура і функція мембран.
Відхилення екологічного фону від оптимальних значень можуть відрізнятися за тривалістю і масштабом. Відомо, що на незначні й короткочасні відхилення рослини майже не реагують, але за більш сильних і тривалих несприятливих дій у рослин змінюється метаболізм, знижується продукційний процес, порушуються ріст і формоутворення. У дуже несприятливому екологічному середовищі рослини взагалі не можуть до нього адаптуватися і гинуть. У зв'язку із існуванням зазначених собливостей в екологічній фізіології рослин використовується поняття стійкості.
Стійкість до дії стресових чинників
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Концепція стресу в рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.
