Біохімічні і енергетичні процеси, що лежать в основі синтезу органічних речовин, мають багато спільного. Однак між окремими групами рослин є й відмінності. У одних з них у хлоропласті як проміжні речовини утворюються хімічні сполуки, основу яких складають вуглецеві ланцюжки з трьох атомів вуглецю. Тому їх називають рослинами із фотосинтезом C3-muny. У інших рослин у таких проміжних речовинах вуглецевий ланцюг складається із чотирьох атомів. Це рослини із фотосинтезом C4-muny.
Є між ними й важливіша відмінність. С3-рослини мають один поглинач вуглекислого газу з повітря. У С4-рослин таких поглиначів два, і, відповідно, ресурси вуглекислого газу вони використовують більш повно.
До групи С4-рослин належить близько 500 видів квіткових рослин і, зокрема, ряд злаків (кукурудза, просо, цукрова тростина та ін.), лобода, молочай, осоки, щириця, багато гвоздичних. Як правило, це високопродуктивні рослини, що стійко здійснюють фотосинтез при значних підвищеннях температури і в посушливих умовах. Продуктивність таких С4-рослин, як кукурудза і цукрова тростина, може бути в 2–3 рази вищою, ніж продуктивність С3-рослин – пшениці, рису, вівса.
Блок-схема фотосинтезу у С3-рослин наведена на рис. 3.6, а блок- схема у С4-рослин – на рис. 3.7. їх порівняння засвідчує, що перші
Рис. 3.6. Загальна блок-схема фотосинтетичного процесу
Рис. 3.7. Блок-схема фотосинтезу в С4-рослин
два блоки в С3-рослин і в С4-рослин однакові. С4-рослини відрізняються тільки наявністю додаткового біохімічного блоку.
Як у С3-, так і С4- рослин перший (лівий) блок містить фотохімічні реакції. Вони відбуваються тільки на світлі, інші блоки світла не потребують і можуть йти однаково успішно як у темряві, так і на світлі – ці реакції називають темповими. Просторово світлові й темнові реакції відділені одна від одної. Світлові реакції локалізовані в гранулах хлоропластів, а темнові – у їх стромі.
Світлові реакції фотосинтезу
Самостійний характер світлових реакцій був встановлений в 1937 році Р. Хіллом, і тому їх нерідко називають реакціями Хілла. Загальна схема світлових реакцій наведена на рис. 3.8. У такому вигляді вона вперше була запропонована італійським ученим О. Говінджі й тому називається схемою Говінджі.
Рис. 3.8. Схема фотохімічних і хімічних процесів, що відбуваються на фазі світлових реакцій фотосинтезу в хлоропластах:
ФСІ – фотосистема І; ФСІІ – фотосистема II; e – вільний електрон; ЕТЛ-електронно-транспортний ланцюг перенесення електронів і водню; ЦФФ – циклічне фотосинтетичне фосфорилювання; НФФ-нециклічне фотосинтетичне фосфорилювання
Світлова фаза фотосинтезу починається з одночасного збудження хлорофілу фотосистеми І і фотосистеми II. Отже, фотосинтез – це двоквантовий процес.
Світлові реакції можуть бути виражені такою загальною схемою:
Однак фактично світлові реакції є комплексом фізичних і хімічних процесів, спрямованих на розщеплення молекул води за допомогою сонячної енергії, яка була поглинена хлорофілом. Важливим моментом реакцій Хілла є участь у них двох фотосинтетичних систем – фотосистеми І і фотосистеми II. Обидві вони є складовими частинами фотосинтетичної одиниці (квантосоми).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Хімізм фотосинтезу“ на сторінці 1. Приємного читання.
