Дихання

Екологічна фізіологія рослин


Біологічне значень дихання


Дихання є універсальним фізіологічним процесом, властивим усім живим організмам: бактеріям, тваринам, рослинам.

У рослин дихання виконує дві важливі біологічні функції. По- перше, воно забезпечує рослину енергією у формі АТФ. По-друге, дихання є багатоетапним процесом, у ході якого утворюються численні проміжні речовини, які самі по собі становлять цінність для метаболізму рослин. Вони спрямовуються на ті чи інші біохімічні реакції. Ця функція дихання може бути визначена як створення метаболічного фонду рослини.

Сумарне рівняння процесу дихання має такий вигляд:

Це рівняння, яке показує тільки початкові й кінцеві продукти процесу, свідчить, що дихання є окисненням органічних речовин, у ході якого складна органічна речовина розпадеться до вуглекислого газу і води з отриманням хімічної енергії.

При диханні відбувається розпад органічних речовин, і тому за біохімічною суттю дихання протилежне фотосинтезу. Отже, продукція фотосинтетичного процесу витрачається двома каналами: основна частина утворених при фотосинтезі органічних речовин спрямовується на побудову самого тіла рослини, а інша (менша частіша) включається в дихальний процес для звільнення зв'язаної в цих речовинах енергії.

Енергія, що вивільняється в процесі дихання, частково виділяється у вигляді тепла, а частина – накопичується у вигляді хімічної енергії, яка зв'язується і зберігається у формі АТФ. Цей процес називають окисним фосфорилюванням. Йому відповідає рівняння:

Синтез АТФ, їх зарядка енергією – це основна функція дихального процесу. Схема нарис. 3.13 показує різноманітність завдань, що вирішуються при диханні в рослин завдяки продукуванню АТФ.

При диханні витрачаються органічні речовини, і вага рослини зменшується. Так, наприклад, якщо зерно кукурудзи при посіві ва- жить0,529 г, то після двохднів проростання його вага дорівнює всього 0,290 г. За цей час воно витрачає на дихання майже 45% запасних поживних речовин.

Дихання зумовлює і зміну складу повітря навколо рослини. Кількість кисню знижується (він витрачається при диханні), а кількість

Шляхи витрати енергії, що запасається рослинами в молекулах АТФ

Рис. 3.13. Шляхи витрати енергії, що запасається рослинами в молекулах АТФ

вуглекислого газу зростає (при диханні він виділяється). Пов'язане дихання і з продукуванням теплової енергії. Звичайно її виділяється небагато, але при диханні проростаючого насіння кількість виділеного тепла може бути настільки великою, що насіння нагріватиметься до температури 60-90 °С.


Локалізація дихання


На відміну від тварин і людини рослини не мають спеціальних органів або структур, що виконують функцію дихання. Його здійснюють усі живі клітини, у протопласті яких є спеціальні органели, відповідальні за функцію дихання – мітохондрії, їх кількість в окремій клітині коливається від 50 до 5000 штук.


Хімізм дихання


Дихання є складним окисно-відновним процесом, що відбувається в кілька етапів. Протягом нього початковий дихальний матеріал послідовно через систему взаємопов'язаних реакцій окиснюється з виділенням енергії. Енергія, як зазначалося вище, йде на синтез АДФ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дихання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання
  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами