Класифікація ферментів

Екологічна фізіологія рослин

Нині у рослин виявлена велика різноманітність ферментів. Загальна їх кількість, імовірно, перевищує десять тисяч, у сотень з ник вже вивчені структура й основні властивості.

Ферменти об'єднують у певні групи на основі врахування характеру їхньої дії на субстрати. Тобто сучасна класифікація ферментів має функціональний характер. Розрізняють такі основні групи ферментів.

Гідролази. Гідролазами називають ферменти, які забезпечують синтез і розпад органічних речовин за участі води, яка або виділяється, або використовується в ході реакції. Реакції за участю гідролаз схематично можна подати у такий спосіб:

де R і R1 – радикали хімічних речовин, що беруть участь у реакції.

Гідролази – це велика група ферментів. Серед них найбільш важливими є пептидази і глікозідази.

Пептидази – це ферменти, які впливають на пептидні зв'язки в білках, синтезуючи білки з амінокислот або розкладаючи білки на амінокислоти. Глікозідази каталізують утворення або розрив кисневого зв'язку, що сполучає радикали в молекулах вуглеводів і глікозидів.

Ліази. Ці ферменти здійснюють каталіз реакцій синтезу і розпаду органічних речовин, що відбуваються без участі води:

Ізомерази. Ферменти цієї групи перетворюють речовини на їх ізомери:

Лігази. Ферменти цієї групи здійснюють синтез або розпад органічних речовин за участі фосфорної кислоти:

Трансферази. Ферменти трансферази переносять радикали від однієї молекули до іншої, здійснюючи обмін радикалами:

Оксиредуктази, або окисно-відновні ферменти – одні із найбільш важливих для метаболізму рослин білків-каталізаторів. Це пояснюється значним поширенням у обміні речовин окисно-відновних реакцій.

Окисно-відновний процес різні види оксиредуктаз здійснюють у різний спосіб. Одні з них працюють в безкисневих умовах і здійнюють окиснення й відновлення, відповідно, віднімаючи молекули во дню від субстрату або приєдуючи молекули водню до субстрату. Інші оксиредуктази активні тільки в середовищі, що містить кисень. Вони ведуть процеси окиснення і відновлення, віднімаючи або приєднуючи до субстрату молекули кисню. Особлива підгрупа ферментів ок- сиредуктаз здійснює окиснення, віднімаючи від субстрату електрон, а відновлення – приєднуючи електрон до субстрату.

Дія екологічних чинників на фізіологічні процеси в рослинах передусім виражається в їхньому впливі на ферменти: їх стан, активність. При цьому пристосування, адаптація рослин до екологічних умов зростання здійснюється шляхом включення механізму лабільності ферментів, через яку формується і лабільність метаболічних процесів, що дозволяє рослинам зберігати життєздатність навіть у несприятливих умовах існування.

У цілому, клітина – це складна яку хімічному, так і в структурному плані багатокомпонентна цілісність. Для клітин одночасно характерні як упорядкованість, так і динамічність структури, а також лабільність організації, яка забезпечує адаптацію фізіолого-біохімічних процесів до зовнішніх умов, що постійно змінюються. Поєднанім в клітинах рослин двох якостей – упорядкованості й жорсткості структури з одночасною її рухливістю і динамічністю – дістало назву принципу метастабільності. Англійський учений А. Хілл у зв'язку з цим писав: “Клітина – не стільки речовина, скільки процес, безперервний ланцюг дивним чином пов'язаних між собою подій”.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Класифікація ферментів“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів
  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами