• 8. Зниження загальної інтенсивності синтезу біополімерів і ліпідів.
• 9. Припинення синтезу деяких білків.
• 10. Посилення синтезу або синтез відсутніх так званих патогеніндукованих захисних білків (хітиназ, (3-1,3-глюканаз, інгібіторів протеїназ та ін.).
• 11. Інтенсифікація синтезу компонентів, що зміцнюють клітинні стінки, – лігніну, суберину, кутану, калози, багатого на оксипролін білка.
• 12. Синтез антипатогенних нелетких сполук – фітоалексинів.
• 13. Синтез і виділення летких бактерицидних і фунгіцидних сполук (гексеналей, ноненалей, терпенів та ін.).
• 14. Посилення синтезу і підвищення вмісту (чи поява) стресових фітогормонів – абсцизової, жасмонопої, саліцилової кислот, етилену, гормону пептидної природи системіну.
• 15. Гальмування фотосинтезу.
• 16. Перерозподіл вуглецю з С02, засвоєного в процесі фотосинтезу, серед різних сполук: зменшення його включення у високополімерні сполуки (білки, крохмаль) і сахарозу та посилення (частіше відносне – у відсотках від засвоєного вуглецю) – в аланін, малат, аспартат.
• 17. Посилення дихання з подальшим його гальмуванням. Активація альтернативної оксидази, що змінює спрямованість електронного транспорту в мітохондріях.
• 18. Порушення ультраструктури – зміна тонкої гранулярної структури ядра, зменшення кількості полісом і диктіосом, набрякання мітохондрій і хлоропластів, зменшення в хлоропластах кількості тилакоїдів, перебудова цитоскелета.
• 19. Апоптоз (програмована смерть) клітин, що зазнали дії патогенів, і сусідніх з ними.
• 20. Поява так званої системної неспецифічної стійкості до патогенів у віддалених від місця дії патогенів ділянках (наприклад, метамерних органах) рослини.
У цілому, неспецифічна відповідь на патогени практично ідентична відповіді на стресові абіотичні чинники. Однак у цьому разі реакція рослин обмежується формуванням імунітету до дії патогенного організму. Розрізняють дві основні групи речовин, що забезпечують імунітет рослин. Одна група речовин постійно наявна у вищій рослині, незалежно від того сталося поселення патогенного організму на неї чи ні. Ці речовини називають преінфекціонними сполуками. Інша група речовин відсутня в здоровій рослині, але з'являється в ній після інфекції. Це постінфекційні сполуки.
Найбільш типовими преінфекционними сполуками є речовини фенольної природи. Наприклад, це протокатехова кислота і катехол у цибулі. Прикладом постінфекційних інгібіторів може служити кумарин і його похідні, концентрація яких різко збільшується поблизу місця інфекції картопляних бульб спорами фітофтори. У ряду інших рослин як результат інфекції починається активний синтез саліцилової кислоти в клітинах, розташованих поблизу місця інфекції. Саліцилова кислота пригнічує активність ферменту каталази, яка розкладає перекис водню, тому кількість останньої різко зростає. Перекис водню як сильний окисник згубно діє на патогена і блокує інфекцію.
Ще однією групою постінфекційних сполук є фітоалексини. Це своєрідні низькомолекулярні антибіотики вищих рослин, які виконують захисну функцію з пригнічення патогена. Фітоалексини повністю відсутні у здорових рослин. У різних біологічних видів хімічна природа фітоалексинів є різною.
Нині відомо кілька десятків фітоалексинів, які за своєю структурою дуже різноманітні. Один із фітоалексинів пізатин утворюється в горосі після зараження його ірибом Мсті liniafructicola. А загалом різні види рослин виробляють свої специфічні фітоалексини різної хімічної природи. Викликати синтез фітоалексинів можуть не лише гриби, бактерії і віруси. Вони часто утворюються і при дії інших чинників, наприклад, під впливом важких металів, радіоактивного випромінювання і т. п.
Одним з основних компонентів імунної системи рослин, що забезпечує їх захист від вірусних захворювань, є антивірус ні білки. Вони в найбільшій кількості містяться безпосередньо поблизу місця первинної інфекції і блокують розвиток патогена.
Крім фізіолого-біохімічних способів захисту рослин від патогенов, є й досить ефективні анатомо-морфологічні захисні структури. До них належать:
• а) особлива побудова покривних тканин рослини, що перешкоджає проникненню патогенна;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини“ на сторінці 2. Приємного читання.
