Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

Екологічна фізіологія рослин

• 8. Зниження загальної інтенсивності синтезу біополімерів і ліпідів.

• 9. Припинення синтезу деяких білків.

• 10. Посилення синтезу або синтез відсутніх так званих патогеніндукованих захисних білків (хітиназ, (3-1,3-глюканаз, інгібіторів протеїназ та ін.).

• 11. Інтенсифікація синтезу компонентів, що зміцнюють клітинні стінки, – лігніну, суберину, кутану, калози, багатого на оксипролін білка.

• 12. Синтез антипатогенних нелетких сполук – фітоалексинів.

• 13. Синтез і виділення летких бактерицидних і фунгіцидних сполук (гексеналей, ноненалей, терпенів та ін.).

• 14. Посилення синтезу і підвищення вмісту (чи поява) стресових фітогормонів – абсцизової, жасмонопої, саліцилової кислот, етилену, гормону пептидної природи системіну.

• 15. Гальмування фотосинтезу.

• 16. Перерозподіл вуглецю з С02, засвоєного в процесі фотосинтезу, серед різних сполук: зменшення його включення у високополімерні сполуки (білки, крохмаль) і сахарозу та посилення (частіше відносне – у відсотках від засвоєного вуглецю) – в аланін, малат, аспартат.

• 17. Посилення дихання з подальшим його гальмуванням. Активація альтернативної оксидази, що змінює спрямованість електронного транспорту в мітохондріях.

• 18. Порушення ультраструктури – зміна тонкої гранулярної структури ядра, зменшення кількості полісом і диктіосом, набрякання мітохондрій і хлоропластів, зменшення в хлоропластах кількості тилакоїдів, перебудова цитоскелета.

• 19. Апоптоз (програмована смерть) клітин, що зазнали дії патогенів, і сусідніх з ними.

• 20. Поява так званої системної неспецифічної стійкості до патогенів у віддалених від місця дії патогенів ділянках (наприклад, метамерних органах) рослини.

У цілому, неспецифічна відповідь на патогени практично ідентична відповіді на стресові абіотичні чинники. Однак у цьому разі реакція рослин обмежується формуванням імунітету до дії патогенного організму. Розрізняють дві основні групи речовин, що забезпечують імунітет рослин. Одна група речовин постійно наявна у вищій рослині, незалежно від того сталося поселення патогенного організму на неї чи ні. Ці речовини називають преінфекціонними сполуками. Інша група речовин відсутня в здоровій рослині, але з'являється в ній після інфекції. Це постінфекційні сполуки.

Найбільш типовими преінфекционними сполуками є речовини фенольної природи. Наприклад, це протокатехова кислота і катехол у цибулі. Прикладом постінфекційних інгібіторів може служити кумарин і його похідні, концентрація яких різко збільшується поблизу місця інфекції картопляних бульб спорами фітофтори. У ряду інших рослин як результат інфекції починається активний синтез саліцилової кислоти в клітинах, розташованих поблизу місця інфекції. Саліцилова кислота пригнічує активність ферменту каталази, яка розкладає перекис водню, тому кількість останньої різко зростає. Перекис водню як сильний окисник згубно діє на патогена і блокує інфекцію.

Ще однією групою постінфекційних сполук є фітоалексини. Це своєрідні низькомолекулярні антибіотики вищих рослин, які виконують захисну функцію з пригнічення патогена. Фітоалексини повністю відсутні у здорових рослин. У різних біологічних видів хімічна природа фітоалексинів є різною.

Нині відомо кілька десятків фітоалексинів, які за своєю структурою дуже різноманітні. Один із фітоалексинів пізатин утворюється в горосі після зараження його ірибом Мсті liniafructicola. А загалом різні види рослин виробляють свої специфічні фітоалексини різної хімічної природи. Викликати синтез фітоалексинів можуть не лише гриби, бактерії і віруси. Вони часто утворюються і при дії інших чинників, наприклад, під впливом важких металів, радіоактивного випромінювання і т. п.

Одним з основних компонентів імунної системи рослин, що забезпечує їх захист від вірусних захворювань, є антивірус ні білки. Вони в найбільшій кількості містяться безпосередньо поблизу місця первинної інфекції і блокують розвиток патогена.

Крім фізіолого-біохімічних способів захисту рослин від патогенов, є й досить ефективні анатомо-морфологічні захисні структури. До них належать:

• а) особлива побудова покривних тканин рослини, що перешкоджає проникненню патогенна;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини
  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами