Механічний склад ґрунту

Екологічна фізіологія рослин

Однією з базових характеристик ґрунту є його механічний склад. Ґрунт завжди містить частинки різної величини. Це можуть бути великі фрагменти – камені, залишки гірських порід і мінералів, розміри яких можуть варіювати від 2-3 см у діаметрі до 10-12 см. Однак основу фунту складають дрібні частинки мікроскопічного і субмікроскопічного розміру.

За співвідношенням частинок різного розміру і різного складу фунти прийнято поділяти на такі основні групи: піщані, супіщані, легкі суглинки, середні суглинки, важкі суглинки, глинисті і торф'янисті. У наведеному ряді від перших груп до останніх розмір і характер основних ґрунтотвірних структур зменшується. Так, у піщаних фунтах розмір частинок варіює від 1 до 0,05 мм у діаметрі, а в глинистих ґрунтах він значно менший. Відповідно до цього фунти перших членів цього ряду називають легкими, а останніх – важкими.

Механічний склад є дуже важливою властивістю фунту. Він справляє як прямий, так опосередкований, але істотний вплив на фізіологічні процеси, що відбуваються в рослинах. З фунту рослини отримують усі необхідні їм мінеральні речовини і воду, що безпосередньо впливає на метаболізм рослин, їх ріст і здатність до репродукції.

Хімічний склад ґрунту

Забезпеченість рослин елементами мінерального живлення, що отримуються з ґрунту, є однією з базових умов їх росту і розвитку. Серед багатьох видів хімічних речовин, які входять до складу ґрунту, на фізіологічні процеси рослин найбільшу дію справляє забезпеченість ґрунту макро- і мікроелементами.

Фотосинтез, дихання рослин і багато метаболічних процесів, що розуміються у вузькому сенсі, не пов'язані з прямим споживанням мінеральних речовин, але низка хімічних сполук і ферментів, які їх забезпечують, містить ті чи інші мінеральні елементи. У зв'язку з цим нормальна забезпеченість зелених рослин макро- і мікроелементами є необхідною для рослин. Потрібні ці речовини для синтезу білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів й інших хімічних речовин.

Нітроген є головним елементом для рослин, оскільки входить до складу майже всіх найважливіших органічних речовин: нуклеїнових кислот, білків, амінокислот, амідів, ліпідів, АТФ, флавінових і піридинових нуклеотиців, різню: алкалоїдів та інших речовин. Нітроген входить також до складу молекул хлорофілу. Він необхідний для побудови амінокислот, які утворюються на перших етапах перетворення ФГА. Неможлива без нітрогену й побудова білків-ферментів, що забезпечують фотосинтез. Нестача цього елемента понад усе позначається на фотосинтезі. Проте найбільш важливий нітроген для синтезу білків.

Основним джерелом надходження цього мінерального елементу в рослини є нітрати. У клітинах рослин вон и існують у двох формах: 1) активній – нітрати цитоплазми, які витрачаються на синтез білків; 2) запасній – ці нітрати містяться у вакуолях клітин. Нітрати запасного фонду (нітрати вакуолей) недоступні для нітратредуктази, локалізованої в цитоплазмі і хлоропластах. У стресових умовах найбільше змінюється вміст нітратів у вакуолях. Він різко падає, оскільки нітрати запасного фонду активно включаються в обмін речовин, підтримуючи таким чином певний рівень вмісту нітрогена в цитоплазмі. У той самий час рівень нітратів у цитоплазмі також змінюється. Встановлено, що у разі підвищенні рівня азотного живлення вміст нітратів у цитоплазмі підвищується в 5 разів, а у вакуолях – у 20. Отже, нерівномірний розподіл нітратів у різних частинах клітин є одним із механізмів підвищення стійкості до нітратного стресу.

Рослини використовують для синтезу білка також нітроген аміачних сполук, які вносяться як добриво. Зіставлення значення для рослин нітратного й аміачного нітрогену показує таке:

• 1. Аміак і його сполуки швидше і краще засвоюються рослинами, але у великих дозах може мати місце аміачне отруєння. Добрива цього типу можна використовувати тільки за високого вмісту в рослинах вуглеводів, тобто за високого рівня фотосинтезу.

• 2. При використанні аміачних добрив рослини синтезують в основному відновлені органічні речовини, що слід враховувати, особливо при вирощуванні технічних культур.

• 3. Аміачні сполуки рослини краще використовують з ґрунту з нейтральною реакцією ґрунтового розчину, тоді як нітрати повніше поглинаються із слабкокислих ґрунтів.

• 4. Нітрати містять нітроген в окисненій формі, і тому для включення у метаболічний процес рослини повинні витрачати додаткові ресурси для їх переведення у відновлену форму, тобто з форми

в радикал:

5. Нітрати мають здатність накопичуватися в рослинах, і їх підвищена концентрація для рослин не шкідлива, але для людини і тварин наявність нітратів у культурних рослинах або в кормі є небезпечною. Нажаль, в процесі травлення вони перетворюються в отруйний нітрит, який до того ж має мутагенну дію. Гранично допустима норма нітратів в овочах становить 290-300 міліграм на 1 кг сирої маси. При цьому безпечною дозою для людини є не більше 500 міліграмів нітратів на добу.

Фосфор лежить в основі енергетичних процесів, оскільки формою зв'язаної енергії є АТФ, молекули якої містять атоми фосфору. Він відіграє важливу роль у фотосинтезі, оскільки багато органічних речовин бере участь у фотосинтезі у фосфорильованій формі. Дефіцит фосфору проявляється у рослин досить часто, оскільки значна частина фосфору ґрунту знаходиться у формі водних нерозчинних сполук і є недоступною для рослин. У цих умовах у рослин збільшуються співвідношення корені/пагони та виділення коренями органічних речовин у ґрунт, а також зростає кількість і довжина кореневих волосків.

Калій є одним з найнеобхідніших елементів мінерального живлення рослин. Його в тканинах рослин значно більше, ніж інших катіонів. Саме калій разом з протонами бере участь у формуванні мембранного потенціалу, у транспортник процесах через мембрани, у надходженні й виділенні речовин з ксилеми і флоеми, поглинанні і транспорті води рослиною, регуляції роботи продихового апарату. Калій входить до групи головних катіонів, активаторів ферментативних систем. Відомо більше ніж 60 ферментів, що активуються калієм. Калій забезпечує швидкий відтік продуктів фотосинтезу з клітин мезофіла і тому необхідний для підтримання високої інтенсивності фотосинтезу. Він забезпечує необхідний для життєдіяльності клітин осмотичний потенціал.

Магній входить до складу молекул хлорофілу, його нестача також може бути причиною хлорозу.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механічний склад ґрунту“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту
  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами