Зазвичай екологічні чинники, розглянуті вище, діють на рослину не ізольовано, а у єдиному комплексі. При цьому інтенсивність фотосинтезу на тлі впливу того чи іншого чинника змінюється залежно від вираженості дії інших.
Вирішальне значення для продуктивності фотосинтезу має оптимальне поєднання екологічних чинників у цьому комплексі. У ньому найбільш важливі рівень освітленості і забезпеченість рослин СO2. На другому місці – вологість і температура. Інші чинники мають підпорядковане значення. Однак це співвідношення значущості екологічних чинників для фотосинтезу не можна розглядати як догму. В умовах, наприклад, холодного літа на перше місце може висунутися температурний режим, у посуху – зволоження.
Комплекс зовнішніх екологічних чинників і внутрішній стан рослин змінюються протягом доби і за сезонами. Це призводить до закономірних добових і сезонних змін інтенсивності фотосинтезу.
Відомі два типи добового перебігу фотосинтезу. Перший тип характеризується добовою кривою фотосинтезу з двома вершинами (рис. 5.4). Перший пік фотосинтезу тут припадає на вранішні години (9-10 год. ранку), другий – на вечірні (15–16 год.).
У полуденні години має місце виразна депресія фотосинтезу, пов'язана з перегріванням листка і закриттям продихів, а також переповненням листка органічними речовинами. Полуденна депресія фотосинтезу частіше за все реєструється у рослин у стресових умовах зростання. У прохолодні й похмурі дні вона зазвичай відсутня, і тоді двовершинна крива добового ходу фотосинтезу стає плосковершинною. Уночі фотосинтез не відбувається, у цей час має місце масовий відтік органічних речовин з листків.
Другий тип характеризується одновершинною добовою кривою фотосинтезу, максимум якої припадає на полудень (рис. 5.5). Цей пік найчастіше охоплює час з 10 год. ранку до 15-16 год. після полудня. Такі одновершинні добові криві фотосинтезу в основному хара
Рис. 5.4. Добовий хід фотосинтезу в яблуні (1) і картоплі (2)
Рис. 5.5. Добовий хід фотосинтезу в люцерни
ктерні для рослин (особливо кущів і дерев) із природних місцезростань (угруповань). В усіх рослин більше половини продуктів фотосинтезу створюється у вранішні години. Цей час найбільш важливий для фотосинтезу.
Рис. 5.6. Сезонний хід фотосинтезу в гірчиці білої
Сезонний хід фотосинтезу відрізняється значною індивідуальністю залежно від виду рослини і режиму екологічних умов протягом вегетаційного періоду. Однак, як правило, найактивніше відбувається фотосинтез у першу половину вегетаційного періоду (рис. 5.6).
Фотоперіодизм
Фотоперіодизмом називають сприйняття рослинами протягом доби відносної тривалості дня і ночі, необхідне для їх переходу у стан зрілості.
Для розуміння суті фотоперіоду слід мати на увазі, що в тропічних широтах день і ніч приблизно рівні, і дорівнюють близько 12 годин. Такий режим є короткоденним. У міру руху до полюсів – як північного, такі південного – улітку тривалість дня зростає до 14, 16, 18 годин, а за полярним колом улітку тривалість дня сягає 24 годин – сонце не заходить зовсім. Це відповідає умовам довгоденного режиму.
Відомо, що відносно фотоперіоду рослини поділяються на кілька груп:
• 1. Рослини довгого дня – починають квітувати тільки при довгому дні. В умовах короткого дня можуть давати вегетативну масу, але не квітують. І природної флори це перед усім північні види, з культурних – пшениця, шпинат, картопля.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез“ на сторінці 1. Приємного читання.
