Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

Екологічна фізіологія рослин

Зазвичай екологічні чинники, розглянуті вище, діють на рослину не ізольовано, а у єдиному комплексі. При цьому інтенсивність фотосинтезу на тлі впливу того чи іншого чинника змінюється залежно від вираженості дії інших.

Вирішальне значення для продуктивності фотосинтезу має оптимальне поєднання екологічних чинників у цьому комплексі. У ньому найбільш важливі рівень освітленості і забезпеченість рослин СO2. На другому місці – вологість і температура. Інші чинники мають підпорядковане значення. Однак це співвідношення значущості екологічних чинників для фотосинтезу не можна розглядати як догму. В умовах, наприклад, холодного літа на перше місце може висунутися температурний режим, у посуху – зволоження.

Комплекс зовнішніх екологічних чинників і внутрішній стан рослин змінюються протягом доби і за сезонами. Це призводить до закономірних добових і сезонних змін інтенсивності фотосинтезу.

Відомі два типи добового перебігу фотосинтезу. Перший тип характеризується добовою кривою фотосинтезу з двома вершинами (рис. 5.4). Перший пік фотосинтезу тут припадає на вранішні години (9-10 год. ранку), другий – на вечірні (15–16 год.).

У полуденні години має місце виразна депресія фотосинтезу, пов'язана з перегріванням листка і закриттям продихів, а також переповненням листка органічними речовинами. Полуденна депресія фотосинтезу частіше за все реєструється у рослин у стресових умовах зростання. У прохолодні й похмурі дні вона зазвичай відсутня, і тоді двовершинна крива добового ходу фотосинтезу стає плосковершинною. Уночі фотосинтез не відбувається, у цей час має місце масовий відтік органічних речовин з листків.

Другий тип характеризується одновершинною добовою кривою фотосинтезу, максимум якої припадає на полудень (рис. 5.5). Цей пік найчастіше охоплює час з 10 год. ранку до 15-16 год. після полудня. Такі одновершинні добові криві фотосинтезу в основному хара

Добовий хід фотосинтезу в яблуні (1) і картоплі (2)

Рис. 5.4. Добовий хід фотосинтезу в яблуні (1) і картоплі (2)

Добовий хід фотосинтезу в люцерни

Рис. 5.5. Добовий хід фотосинтезу в люцерни

ктерні для рослин (особливо кущів і дерев) із природних місцезростань (угруповань). В усіх рослин більше половини продуктів фотосинтезу створюється у вранішні години. Цей час найбільш важливий для фотосинтезу.

Сезонний хід фотосинтезу в гірчиці білої

Рис. 5.6. Сезонний хід фотосинтезу в гірчиці білої

Сезонний хід фотосинтезу відрізняється значною індивідуальністю залежно від виду рослини і режиму екологічних умов протягом вегетаційного періоду. Однак, як правило, найактивніше відбувається фотосинтез у першу половину вегетаційного періоду (рис. 5.6).

Фотоперіодизм

Фотоперіодизмом називають сприйняття рослинами протягом доби відносної тривалості дня і ночі, необхідне для їх переходу у стан зрілості.

Для розуміння суті фотоперіоду слід мати на увазі, що в тропічних широтах день і ніч приблизно рівні, і дорівнюють близько 12 годин. Такий режим є короткоденним. У міру руху до полюсів – як північного, такі південного – улітку тривалість дня зростає до 14, 16, 18 годин, а за полярним колом улітку тривалість дня сягає 24 годин – сонце не заходить зовсім. Це відповідає умовам довгоденного режиму.

Відомо, що відносно фотоперіоду рослини поділяються на кілька груп:

• 1. Рослини довгого дня – починають квітувати тільки при довгому дні. В умовах короткого дня можуть давати вегетативну масу, але не квітують. І природної флори це перед усім північні види, з культурних – пшениця, шпинат, картопля.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез
  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами