Поглинання мінеральних речовин рослинами

Екологічна фізіологія рослин

Експериментально показано, що у поглинанні мінеральних речовин беруть участь живі клітини рослин – здебільшого це клітини поверхні кореня. При цьому головну роль відіграє ростова зона кореня і кореневі волоски всмоктувальної зони, тобто частини, які ростуть і не опробковуються.

Зміна ефекту дії мінеральних добрив на урожай рослин залежно від дози (розмір врожаю поданий в умовних одиницях)

Рис. 3.16. Зміна ефекту дії мінеральних добрив на урожай рослин залежно від дози (розмір врожаю поданий в умовних одиницях)

Мінеральні елементи, які були поглинені конусами наростання кореня, в основному витрачаються на власні потреби меристеми. Мінеральні елементи, що надійшли через кореневі волоски, передаються у надземну частину рослин.

У цілому, коренева система – це основний орган, який здійснює поглинання мінеральних речовин, а ґрунт – основне середовище, що забезпечує рослини цими речовинами.

Механізм поглинання мінеральних речовин коренями рослин був уперше встановлений роботами англійських учених Джені і Кауенау 1933 році і пізніше сформульований в усіх його деталях радянським ученим Д.А. Сабініним. Він отримав назву "обмінної адсорбції". За сучасними уявленнями вона являє собою активний фізіологічний процес, що відбувається у кілька етапів. Загальна схема цього процесу подана на рис. 3.17.

Слід наголосити, що мінеральні речовини поглинаються рослинами тільки у вигляді іонів, тому для початку цього процесу необхідно, щоб ті чи інші солі у ґрунтовому розчині піддалися електролітичній дисоціації. На схемі ця фаза показана на прикладі електролітич

Схема процесу обмінної адсорбції

Рис. 3.17. Схема процесу обмінної адсорбції

ної дисоціації солі KNO3, що містить потрібні для рослин макроелементи – калій і нітроген.

На початку обмінної адсорбції на поверхні зони поділу та всисної зони кореня відбувається адсорбція іонів мінеральних речовин. На позитивно заряджених ділянках клітин кореня адсорбуються аніони, а на негативно заряджених – катіони. Це показано на схемі на прикладі катіонів калію й аніонів азотної кислоти.

Білково-ліпідні мембрани містять білки-переносники, які здійснюють "фліп-флоп"-перескоки із зовнішньої на внутрішню поверхні мембран і назад з частотою, яка становить близько 10 тис. разів за хвилину, результаті "фліп-флоп"-перескоків білків відбувається перенесення адсорбованих іонів через мембрану всередину клітини.

Цей процес, очевидно для збереження електричних потенціалів клітин, має обмінний характер. При перенесенні в клітину катіона білки-переносники виносять на зовнішню поверхню клітини Н+-іони, а при поглинанні аніонів виносяться карбонат-аніони НС03-. Отже, на цій фазі процесу відбувається обмін іонів.

Необхідний для поглинання мінеральних речовин фонд обмінних іонів Н+ і НСO3- створюється при диханні клітин кореня, коли органічні речовини, що надходять з листків, окиснюються киснем повітря. При цьому утворюється вугільна кислота. Остання дисоціює, формуючи необхідні для обміну Н+ і НСO3- іони. Ці процеси також показані нарис. 3.17.

Іони мінеральних речовин, що надійшли всередину клітини завдяки цьому обміну, піднімаються у надземну частину рослин по ксилемі разом з висхідним рухом води. У свою чергу, іони вугільної кислоти, винесені на поверхню кореня, сприяють кращій дисоціації важко розчинних у воді солей, які містять потрібні для рослин макро- і мікроелементи.

У цій загальній схемі процесу обмінної адсорбції є багато важливих деталей.

По-перше, білки-переносники спеціалізовані на перенесенні певних іонів, тому потрібні рослині макро- і мікроелементи поглинаються у більших кількостях ніж баластні елементи. Останні теж поглинаються, але здебільшого внаслідок помилок у роботі білків-переносників. У результаті саме робота білків-переносників робить процес мінерального живлення вибірковим і спрямованим на поглинання у першу чергу біогенних елементів.

По-друге, "фліп-флоп"-перескоки білків-переносників потребують витрат енергії і відповідної витрати АТФ, що робить процес обмінної адсорбції енергозалежним, фізіологічно активним. Він відбувається тією мірою, якою корінь забезпечений АТФ. Як вже зазначалося, ця речовина утворюється при фотосинтетичному і о кисню вальному фосфорилюванні. На думку великого вченого В.П. Скулачева, енергетичні процеси в мембранах клітин коренів посідають провідне місце в забезпеченні мінерального живлення рослин.

Діяльність білків-переносників залежить від температури. В амплітуді 10–30 °С з підвищенням температури швидкість поглинання зростає зі значенням Q10 = 2.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поглинання мінеральних речовин рослинами“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами
  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами