Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

Екологічна фізіологія рослин

Ґрунти із підвищеною вологістю охоплюють у світі значні території. В одних випадках вони утворюються у результаті затяжних дощів або весняного сніготанення, в інших – унаслідок потепління клімату і підняття рівня ґрунтових вод як результат підвищення рівня Світового океану, у деяких – не дотримання поливних норм на зрошуваних землях.

Перезволоження ґрунту для рослин є стресовим чинником, який призводить до порушень у них фізіологічних процесів. Це, зокрема, відбувається внаслідок того, що у коренезаселеному шарі ґрунту виникає дефіцит кисню, необхідного для дихання коріння. При цьому за умови незначного перезволоження фунту в рослин проявляється явище гіпоксії. У разі стійкого та значного перезволоження фунту кисню так мало, що дихання коренів взагалі не забезпечується. Це явище називають аноксією.

На перезволожених фунтах відбувається пригнічення життєдіяльності аеробних бактерій, деніфофікація ніфатів, а фосфор переходить в недоступні для рослин форми. У разі тривалого затоплення в фунті розвиваються анаеробні процеси, переважно маслянокисле й інші види бродіння. Відбувається підкиснення середовища навколо коренів, накопичуються вуглекислий газ, метан, органічні кислоти, спирти і інші сполуки, багато з яких отруйні для рослин.

У результаті цих процесів поглинання коренями рослин необхідних мінеральних речовин з ґрунту різко знижується. Ріст кореневої системи сповільнюється, а через порушення донорно-акцепторних зв'язків між кореневою системою і надземними частинами рослин відбуваються негативні зміни в метаболічних процесах. На перезволожених ґрунтах істотно загальмовується не лише ріст, а й розвиток рослин.

У деяких видів дикорослих рослин у процесі еволюції виробилися різноманітні фізіолого-біохімічні і морфологічні адаптації до зростання в місцях з перезволоженим фунтом. Фізіологічні адаптації полягають у здатності здійснювати метаболізм при зниженому вмісті кисню. Справа у тому, що за нестачі кисню в тканинах рослин, як уже зазначалося, починають переважати анаеробні процеси з накопиченням токсичних речовин. Встановлено, що в стійких до кисневого дефіциту рослин не відбувається надмірного накопичення таких сполук. Це забезпечується не лише гальмуванням реакцій анаеробіозису, а й швидким виведенням шкідливих речовин з рослини в довкілля. Наприклад, етиловий спирт виділяється через продихи і сочевички, а молочна кислота і інші токсичні речовини – з коренів у ґрунт.

Деякі метаболічні адаптації дуже глибокі. У рослин, пристосованих до життя на перезволожених ґрунтах, засвідчується часткова заміна кисню як акцептора електронів при окисних процесах нітрат- іонами NO3. Цей процес дістав назву нітратного дихання. Воно є досить типовим і ефективним механізмом, що забезпечує підтримання життєздатності у рослин перезволожених ґрунтів. Нітратне дихання пов'язане навіть зі зміною будови мітохондрій – центрів окисно-відновних процесів. Мітохондрії ніби злипаються разом та утворюють мітохондріальну мережу, що забезпечує кращий контакт їх вмісту з протопластом.

Додатковими адаптаційними механізмами є анатомо-морфологічні. У рослин, пристосованих до перезволожених ґрунтів, коренева система поверхнева, навіть має місце негативний геотропізм коренів, коли вони ростуть вгору, тобто в шари ґрунту, більш багаті на кисень. Часто розвиваються повітряні корені.

Отже, у рослин, що ростуть в умовах перезволоження, стійкість до гіпоксії і аноксії досягається комплексом пристосувань, які забезпечують транспорт кисню в корені з надземних рослин і зміною самого характеру окиснювального процесу, коли кисень замінюється нітратами.

На відміну від дикорослих рослин, які еволюційно адаптувалися до перезволоженого ґрунту, у культурних рослин такі адаптації відсутні або виражені досить слабко. Тому розроблений цілий комплекс прийомів, що забезпечує отримання урожаю від культурних рослин в регіонах зі значним поширенням перезволожених ґрунтів. Він містить: а) осушення з відведенням поверхневих вод; б) підбір видів і сортів культурних рослин, адаптованих до зростання на перезволожених ґрунтах; в) внесення підвищених доз нітратних добрив.

Протягом останнього десятиліття акцент став робитися на використанні трансгенних культурних рослин, при створенні яких в їх геном вбудовуються гени рослин, стійких до затоплення. Зокрема, як донор таких генів використовують болотяну рослину лепеху (Acorns calamus L). У сукупності такі заходи дозволяють досить ефективно використовувати у сільськогосподарському виробництві території з перезволоженими ґрунтами.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин
  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами