Транспірація і її залежність від екологічних чинників

Екологічна фізіологія рослин

Транспірація – це один із найважливіших фізіологічних процесів, що забезпечують життєздатність наземних зелених рослин. Зміни інтенсивності фанспірації, викликані зовнішніми екологічними чинниками, позначаються на багатьох фізіологічних процесах рослин. Так, хоча фанспірація сам по собі з фотосинтезом не пов'язана, але вона створює низку сприятливих передумов для його кращого протікання: а) забезпечує надходження до листків необхідних мінеральних речовин; б) не допускає персфівання листків; в) за рахунок відкритих продихів сприяє кращому надходженню СO2 в листки. Тому загальна продуктивність рослин і їхня стійкість значною мірою пов'язані з процесом фанспірації.

Одним із провідних екологічних чинників, що визначають розмір фанспірації, є сонячна радіація. При цьому сонячне випромінювання виступає постачальником енергії для переведення води з рідкого в пароподібний стан. Одночасно, як було показано ще в 1921-1923 рр. Л.А. Івановим і М.Ф. Тильманом, світло збільшує проникність цитоплазми для води. За підрахунками цих учених, близько 30% транспірованої рослинами води втрачається через зниження водоутримувальної здатності клітин при їх сильному освітленні.

Численні факти свідчать, що інтенсивність транспірації обумовлена також водним потенціалом атмосфери. Вона збільшується зі зростанням дефіциту водяної пари в повітрі. Крім того, за низької вологості повітря підсихає епідерміс, що включає гідропасивний механізм відкривання продихів і додатково збільшує водовитрати рослини. Відомо, що у посуху за високої сухості повітря в поєднанні з високою температурою в замикаючих клітинах продихів повністю припиняється утворення крохмалю. Ці клітини переповнюються цукром,

і продих взагалі не закривається. Дефіцит вологості повітря, що має місце при посухах і суховіях, є одним і з найбільш небезпечних для водопостачання рослин зовнішніх чинників.

Стосовно вологості ґрунту, то тривалий час вважалося, що цей чинник на транспірацію не впливає, оскільки продихи відкриваються і закриваються незалежно від вологості ґрунту. Вегетаційними дослідами з різними видами рослин Н.А. Максимов показав, що припинення поливів знижує транспірацію. Навіть полуденне підсихання ґрунту призводило до синхронного зменшення водовтрат рослин. Рис. 7.3 свідчить, що найрізкіше транспірація знижується в інтервалі зменшення вологості ґрунту з 40 до 20%. Для кожного типу фунту є свій інтервал вологості, у межах якого швидкість фанспірації залишається постійною, і інтервал вологості, у якому вона змінюється зі зміною вологості фунту. Важливіша для транспірації не вологість фунту, а осмотичний потенціал. У томатів підвищення осмотичного потенціалу фунтового розчину з 0,5 до 2 бар знижує її в 2 рази. Проте і вологість фунту, і осмотичний потенціал ґрунтового розчину – це параметри інерційні. Вони мало змінюються

Зміна швидкості транспірації залежно від вологості ґрунту (за даними вегетаційного досліду)

Рис. 7.3. Зміна швидкості транспірації залежно від вологості ґрунту (за даними вегетаційного досліду)

Залежність розміру транспірації від швидкості вітру

Рис. 7.4. Залежність розміру транспірації від швидкості вітру

протягом доби, і для їх істотної зміни потрібні тиждень або декада, тоді як дефіцит водяної пари у повітрі за одну добу може змінюватися в десятки і навіть сотні разів. Тому водовтрати рослин шляхом транспірації, як правило, визначаються дефіцитом вологості повітря.

Певний вплив на транспірацію і водний баланс рослин чинить вітер. При зростанні швидкості вітру від 0 до 6–7 м/с вона збільшується, але подальше наростання швидкості вітру на ній позначається мало (рис. 7.4). У цілому, лист (особливо із закритими продихами) є органом транспірації, мало чутливим до дії вітру.

Є цікаві дані про вплив елементів мінерального живлення на транспірацію. Виявлено, що одновалентні катіони швидко проникають у замикаючі клітини продихів, стимулюють у них гідроліз крохмалю і тим сприяють їх відкриванню. Дія двухвалентних катіонів протилежна. В аніонів активності відносно рухів замикаючих клітин поки що не виявлено. За результатами окремих досліджень відомо, що за недостатнього азотного живленні продихи не закриваються. По-різному впливає на транспірацію засолення ґрунтів: при сульфатному засоленні вона збільшується, при хлоридному – знижується. За результатами спостережень, здійснених у плодово-ягідних господарствах, було встановлено, що обробка рослин бордоською рідиною внаслідок обмилення кутину збільшує кутикулярну транспірацію.

Оцінюючи значення зовнішніх чинників у цілому, слід наголосити, що найбільшу добову й сезонну мінливість транспірації викликають режим сонячної радіації і дефіцит вологості повітря. На стійкість рослин до несприятливого водного режиму справляють вплив багато анатомо-морфологічних особливостей рослин. Позначається на розмірі транспіраційних втрат загальна площа листової поверхні і закономірності просторового розташування листків. Водоутримува- льна здатність протопласта, осмотичний потенціал вакуолярного вмісту і проникність клітинних мембран є цитологічними параметрами, визначальними щодо розміру транспірації.

Узимку, коли більшість деревно-чагарникових рослин знаходиться в безлистому стані, транспірація не припиняється і за негативних температур. При цьому в тканинах рослин відбувається випаровування льоду. Основними поверхнями зимової транспірації є сочевички, перидерма однорічних пагонів, листові рубці і бруньки. Залежно від виду дерев питома вага цих поверхонь щодо реалізації процесу транспірації неоднакова. Так, у берези і клена велика частина зимових водовтрат йде через поверхню перидерми однорічних пагонів, у липи, дуба і яблуні – через листкові рубці, а в бузку – через бруньки. Розмір водовтрат при зимовій транспірації за добу може становити 0,2-0,8% початкової ваги пагона. У разі поганої підготовки пагонів і листкових рубців, зимове висушення може призвести до повного їхнього відмирання.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Транспірація і її залежність від екологічних чинників“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників
  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами