Комплекс темнових реакцій зосереджений у стромі хлоропластів. Ці реакції мають циклічний характер і уперше були вивчені в 1961 році М. Кальвіним, який отримав за ці роботи Нобелівську премію. Тому їх ще називають циклом Кальвіна.
Основним змістом циклу Кальвіна є відновлення вуглецю СO2 до вуглецю органічних речовин. У їхніх хімічних зв'язках зрештою акумулюється енергія сонячних променів, заздалегідь перетворена у світловій фазі фотосинтезу на потік водню-відновника і АТФ. Темнові реакції можуть бути записані у вигляді такого загального рівняння:
яка відбиває початкові й кінцеві продукти темнової фази фотосинтезу. Загальна схема реакцій циклу Кальвіна наведена на рис. 3.9.
У циклі Кальвіна можуть бути визначені три послідовні фази:
• 1. Фаза карбоксилювання, у ході якої відбувається зв'язування вуглекислого газу завдяки використанню спеціального акцептора, – рибулозодифосфата (РДФ):
• 6С5Н10О5 + 6С02 + 6Н20 → 12С3Н604.
Рис. 3.9. Спрощена схема реакцій циклу Кальвіна
• 2. Фаза відновлення, у якій вуглець СO2 відновлюється і виникає багата на енергію органічна речовина:
• 12С3Н6O4 + 12Н2 → 12С3Н6O3 + 12Н2O.
У цілому, темнові реакції фотосинтезу у С3-рослин завершуються утворенням простого вуглеводу – фруктози. У С4-рослин синтез фруктози підтримує ще й додатковий блок – цикл Хетча – Слека.
Цикл Хетча – Слека. Біохімічна своєрідність темнових реакцій С4-рослин була вперше встановлена у рослин кукурудзи Ю.С. Карпіловим у Казанському сільськогосподарському інституті і вдруге перевідкрита в 1970 році австралійськими вченими М. Хетчем і К. Слеком. їх робота здобула міжнародне визнання, і тому додатковий цикл темнових реакцій фотосинтезу в С4-рослин дістав назву цикла Хетча – Слека.
С4-рослини мають не лише ще один засіб фіксації СO2, а й пов'язані з ним морфологічні особливості листків – так званий kranz-тип будови листка (рис. 3.10). Для мезофіла листків kranz-типу характерна диференціація на: а) радіально розташовані навколо провідних
Рис. 3.10. Поперечний зріз через лист злака з фотосинтезом С4-типу:
1 – верхній епідерміс; 2 – нижній епідерміс; 3 – продихи; 4 – підпродихова порожнина; 5,6 – водоносні клітини; 7 -хлоренхіма; 8 -склеренхіма провідного пучка; 9 – клітини обкладки; 10 – ксилема провідного пучка; 11 – флоема провідного пучка пучків клітини обкладки і б) основний мезофіл. У клітинах обкладки хлоропласти великі, часто без гран. Ці два типи клітин фізіологічно неравноцінні й спеціалізовані на виконанні різних ланок фотосинтезу.
Спрощена схема біохімічних процесів, що відбуваються в циклі Хетча-Слека, наведена на рис. 3.11. Акцептором СO2 в циклі Хетча – Слека є фосфоенолпіровиноградна кислота (ФЕПК). Важливою її особливістю є здійснення засвоєння вуглекислого газу тільки у вигляді іонів НСO3- (тоді як РДФ засвоює безпосереднього газоподібний СO2). Продуктом цієї реакції є щавлевооцетова кислота (ЩОК). Зв'язування СO2 в С4-рослин полегшуєтcя за наявності іонів магнію. Реакція у звичайних умовах майже незворотня, і тому такий шлях зв'язування СO2 виявляється набагато ефективнішим, ніж на основі рибулозодифосфата.
На базі щавлевооцетової кислоти синтезується яблучна кислота. Яблучна кислота легко переміщується в обкладкові клітини провідних пучків, які самі з повітрям не контактують, але мають весь комплекс ферментів і акцепторів цикла Кальвіна.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Темпові реакції фотосинтезу“ на сторінці 1. Приємного читання.
