Механізми зв'язування вуглекислого газу

Екологічна фізіологія рослин

Ефективність фотосинтезу визначається кількістю вуглекислого газу, що поглинається рослиною. Ця кількість, у свою чергу, залежить від концентрації СO2 у

Вуглекислотні криві С4-рослини кукурудзи (А) і С3-рослини бобів (Б) (К – компенсаційна точка)

Рис. 6.1. Вуглекислотні криві С4-рослини кукурудзи (А) і С3-рослини бобів (Б) (К – компенсаційна точка)

повітрі. Залежність фотосинтезу від концентрації С02 виражається вуглекислотними кривими. Типові вуглекислотні криві фотосинтезу наведені на рис. 6.1.

Безпосереднім поглиначем вуглекислого газу в хлоропластах є рибулозадифосфат (в англійській мові використовують написання "біфосфат"). Цей процес каталізує і регулює спеціальний фермент, який називається рибулезодифосфаткарбоксилаза/оксигеназа. Скорочено цей фермент записують як RuBisCO (Рубіско), тобто за першими буквами його англійської назви. Він є одним з найважливіших ферментів у природі, оскільки відіграє центральну роль у основному механізмові надходження неорганічного вуглецю в біологічний колообіг. Для роботи цього ферменту потрібні іони Mg2+, які розмішуються в активному центрі його молекули.

Вивчення дії негативних чинників на карбоксилазну активність Рубіско показало здатність рослини зберігати фотосинтетичну активність у стресових умовах.

Криві залежності фотосинтезу від концентрації СO2 в повітрі аналогічні за своїм характером світловим кривим. Загальне зростання активності фотосинтезу при підвищенні концентрації СO2 є природним, оскільки СO2 становить єдине джерело вуглецю для побудови органічних речовин. Для початку фотосинтезу необхідна деяка мінімальна кількість СO2. Вона відповідає вмісту СO2 в повітрі, що дорівнює 0,008%. Зростання концентрації СO2 призводить до підвищення інтенсивності фотосинтезу, що відповідає висхідній ділянці вуглекислотної кривої. Це підвищення не безмежне. При концентрації СO2 близько 0,5-1,0% настає вуглекислотне насичення. Подальше підвищення концентрації СO2 вже не призводить до активізації фотосинтезу (горизонтальна ділянка вуглекислотної кривої). Підвищення концентрації С02 до 2,5% викликає депресію фотосинтезу.

У різних рослин положення вуглекислотних кривих не збігається, що вказує на індивідуальну реакцію видів і сортів на їхню забезпеченість СO2. Важливо наголосити, що вуглекислотне насичення досягається завжди при концентрації СO2 в декілька разів більшій, ніж його звичайний вміст у повітрі. Це призводить до того, що вуглекислий газ часто є головним чинником, який у природних умовах лімітує фотосинтез. Ця лімітація виражена тим сильніше, чим краще освітлене листя рослини.

Зазначену закономірність ілюструють результати дослідів з пшеницею, що вирощується в закритому ґрунті при різній потужності освітлення лампами розжарювання (рис. 6.2). Видно, що фотосинтетичний процес за будь-якого рівня освітлення контролюється передусім вмістом СO2 в повітрі.

Низка показників демонструє, що підвищення концентрації СO2 у повітрі посилює вуглеводну спрямованість фотосинтезу. За дефі

Зміна інтенсивності фотосинтезу пшениці залежно від вмісту вуглекислого газу у повітрі за різної інтенсивності опромінення штучним світлом. Вміст вуглекислого газу в повітрі: 1 -0,13%; 2 – 0,03%; 3 – 0,028%

Рис. 6.2. Зміна інтенсивності фотосинтезу пшениці залежно від вмісту вуглекислого газу у повітрі за різної інтенсивності опромінення штучним світлом. Вміст вуглекислого газу в повітрі: 1 -0,13%; 2 – 0,03%; 3 – 0,028%

циту СO2 підвищується частка невуглеводних речовин. Надлишок вуглекислого газу в повітрі пригнічує дихальний процес. Це явище використовується на практиці. Зберігання овочів і соковитих фруктів в атмосфері із високим вмістом вуглекислого газу уповільнює їхнє дозрівання і подовжує терміни зберігання.

Поповнення в повітрі запасів вуглекислого газу в умовах природних рослинних угруповань і в посівах відбувається завдяки так званому ґрунтовому диханню. Воно є результатом життєдіяльності і дихання численних живих організмів, що мешкають у товщі ґрунту: грибів, бактерій, комах та ін. Вуглекислий газ ґрунтового походження інколи у лісових угрупованнях і в посівах культурних рослин відіграє навіть більшу роль, ніж вуглекислий газ, що надходить до листків з повітря. Не випадково в багатьох видів рослин продихи розташовані тільки на нижній поверхні листків або ж їх там набагато більше, ніж на верхній.

У цілому, забезпеченість рослин вуглекислим газом є найважливішим чинником їх росту, розвитку і продуктивності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізми зв'язування вуглекислого газу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу
  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами