Ефективність фотосинтезу визначається кількістю вуглекислого газу, що поглинається рослиною. Ця кількість, у свою чергу, залежить від концентрації СO2 у
Рис. 6.1. Вуглекислотні криві С4-рослини кукурудзи (А) і С3-рослини бобів (Б) (К – компенсаційна точка)
повітрі. Залежність фотосинтезу від концентрації С02 виражається вуглекислотними кривими. Типові вуглекислотні криві фотосинтезу наведені на рис. 6.1.
Безпосереднім поглиначем вуглекислого газу в хлоропластах є рибулозадифосфат (в англійській мові використовують написання "біфосфат"). Цей процес каталізує і регулює спеціальний фермент, який називається рибулезодифосфаткарбоксилаза/оксигеназа. Скорочено цей фермент записують як RuBisCO (Рубіско), тобто за першими буквами його англійської назви. Він є одним з найважливіших ферментів у природі, оскільки відіграє центральну роль у основному механізмові надходження неорганічного вуглецю в біологічний колообіг. Для роботи цього ферменту потрібні іони Mg2+, які розмішуються в активному центрі його молекули.
Вивчення дії негативних чинників на карбоксилазну активність Рубіско показало здатність рослини зберігати фотосинтетичну активність у стресових умовах.
Криві залежності фотосинтезу від концентрації СO2 в повітрі аналогічні за своїм характером світловим кривим. Загальне зростання активності фотосинтезу при підвищенні концентрації СO2 є природним, оскільки СO2 становить єдине джерело вуглецю для побудови органічних речовин. Для початку фотосинтезу необхідна деяка мінімальна кількість СO2. Вона відповідає вмісту СO2 в повітрі, що дорівнює 0,008%. Зростання концентрації СO2 призводить до підвищення інтенсивності фотосинтезу, що відповідає висхідній ділянці вуглекислотної кривої. Це підвищення не безмежне. При концентрації СO2 близько 0,5-1,0% настає вуглекислотне насичення. Подальше підвищення концентрації СO2 вже не призводить до активізації фотосинтезу (горизонтальна ділянка вуглекислотної кривої). Підвищення концентрації С02 до 2,5% викликає депресію фотосинтезу.
У різних рослин положення вуглекислотних кривих не збігається, що вказує на індивідуальну реакцію видів і сортів на їхню забезпеченість СO2. Важливо наголосити, що вуглекислотне насичення досягається завжди при концентрації СO2 в декілька разів більшій, ніж його звичайний вміст у повітрі. Це призводить до того, що вуглекислий газ часто є головним чинником, який у природних умовах лімітує фотосинтез. Ця лімітація виражена тим сильніше, чим краще освітлене листя рослини.
Зазначену закономірність ілюструють результати дослідів з пшеницею, що вирощується в закритому ґрунті при різній потужності освітлення лампами розжарювання (рис. 6.2). Видно, що фотосинтетичний процес за будь-якого рівня освітлення контролюється передусім вмістом СO2 в повітрі.
Низка показників демонструє, що підвищення концентрації СO2 у повітрі посилює вуглеводну спрямованість фотосинтезу. За дефі
Рис. 6.2. Зміна інтенсивності фотосинтезу пшениці залежно від вмісту вуглекислого газу у повітрі за різної інтенсивності опромінення штучним світлом. Вміст вуглекислого газу в повітрі: 1 -0,13%; 2 – 0,03%; 3 – 0,028%
циту СO2 підвищується частка невуглеводних речовин. Надлишок вуглекислого газу в повітрі пригнічує дихальний процес. Це явище використовується на практиці. Зберігання овочів і соковитих фруктів в атмосфері із високим вмістом вуглекислого газу уповільнює їхнє дозрівання і подовжує терміни зберігання.
Поповнення в повітрі запасів вуглекислого газу в умовах природних рослинних угруповань і в посівах відбувається завдяки так званому ґрунтовому диханню. Воно є результатом життєдіяльності і дихання численних живих організмів, що мешкають у товщі ґрунту: грибів, бактерій, комах та ін. Вуглекислий газ ґрунтового походження інколи у лісових угрупованнях і в посівах культурних рослин відіграє навіть більшу роль, ніж вуглекислий газ, що надходить до листків з повітря. Не випадково в багатьох видів рослин продихи розташовані тільки на нижній поверхні листків або ж їх там набагато більше, ніж на верхній.
У цілому, забезпеченість рослин вуглекислим газом є найважливішим чинником їх росту, розвитку і продуктивності.
Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Механізми зв'язування вуглекислого газу“ на сторінці 1. Приємного читання.
