Основна форма впливу зоогенних чинників полягає у фітофагії, коли різні види тварин використовують ті чи інші частини рослин у вигляді корму. Різноманітність форм фітофагії величезна. Це може бути поїдання листків або всієї надземної частини рослини, поїдання підземних органів – кореневищ, бульб і т. п., багатих на запасні поживні речовини. Багато видів тварин спеціалізовано на поїданні плодів і насіння. Деякі фітофаги, наприклад, попелиця, висмоктують поживні речовини безпосередньо з флоеми рослин. Інші комахи прокладають ходи прямо всередині тканин листя, вигризаючи паренхіму і не чіпаючи покривних і механічних тканин. Така форма фітофагії дістала назву мінування. Деякі групи членистоногих викликають формування на листках рослин особливих потовщень – галів, усередині яких поселяються їхні особини. На рис. 11.5 наведені окремі види ушкодження листків фітофагами.
Наслідки впливу рослиноїдних організмів залежать від того, у який період життя і які органи рослини піддалися нападу. Різні способи дії фітофагів (обкушування листків, висмоктування соку, поїдання меристем, ушкодження квіток або плодів, підгризання коріння) неоднаково діють на рослини. Тому й порушення фізіологічних і продукційних процесів у рослин виявляються різними.
У процесі еволюції рослини виробили безліч морфологічних, фізіологічних і біохімічних механізмів захисту від фітофагії. Це різні колючки, шпильки, щільні покривні тканини тощо.
Рис. 11.5.
• 1 - ушкодження листя кліщем з утворенням крайових галів;
• 2 - обгризання листя пильщиками;
• 3 - листя, пошкоджене мінуючою комахою -чохликовою молю;
• 4 - ушкодження листя бобовою попелицею;
• 5 - попелиця на листі люцерни;
• 6-ушкодження листя черемхи галотвірним кліщем (за Петровим та ін.. 2011)
У зв'язку з обмеженими можливостями уникати нападу тварин для рослин вельми важливою є здатність до регенерації.
Досить поширеною формою “оборони” рослин від шкідників- фітофагів є синтез і накопичення речовин, отруйних для цих тварин. Існує багато видів рослин отруйних або неїстівних для фітофагів: вовче лико, блекота, дурман, молочай та ін. Усі вони синтезують різні токсини. Хімічна природа цих речовин і механізм їхньої негативної дії на фітофагів дуже різні. Наприклад, у дослідах Д. Харпера (1977) з'ясовано, що деякі популяції конюшини повзучої (Trifolium repens L.) в Англії при порушенні цілісності тканин виділяють синильну кислоту.
Досить часто у вищих рослин як захисні речовини синтезуються алкалоїди. Алкалоїди – це азотвмісні органічні гетероциклічні основи. Нині відомі кілька тисяч алкалоїдів, багато з яких має високу токсичність для тварин. До них належать нікотин, який утворюється рослинами тютюну, морфін – рослинами маку снодійного (опійного), соланін – рослинами картоплі і низка інших.
Деякі рослини таких родин як бобові, айстрові, аралієві синтезують сапоніни. Вони викликають у ссавців гемоліз крові.
Деякі види рослин виробляють речовини, які називають детерентами. У хімічному плані це терпени, таніни, каучуки, лігнін, целюлоза, інгібітори протеолітичних ферментів та ін. їхня основна особливість полягає у тому, що вони знижують перетравлюваність і засвоюваність з'їденого фітофагами корму і тим самим роблять такі рослини менш привабливими .для тварин-фітофагів. Так, у деяких рослин харчова цінність листя знижується через великий вміст танінів, які перешкоджають переварюванню білків. Такий хімічний захист є ефективним проти гусені багатьох видів комах.
Деякі види рослин виділяють речовини, що відлякують тварин, – репеленти. Ці сполуки з якоїсь причини (за смаком або частіше за запахом) неприємні для них. Близькими за дією є речовини, що дістали назву антифідантів. Вони захищають рослини від поїдання комахами-фітофагами. На відміну від репелентів вони не відлякують комах, а роблять рослинні тканини непривабливими для них за смаковими особливостями.
Як захисні речовини рослини можуть синтезувати гормоноподібні сполуки, що пригнічують репродуктивну функцію у тварин. Уперше ефект дії таких речовин був встановлений в Австралії, де випасають овець на пасовищах, багатих на конюшину Trifolium subterranium L. У тварин реєструвалося порушення функціонування яєчників та виникало безпліддя. Виявилося, що в листках зазначеного виду конюшини синтезується до 5% особливого ізофлаваноїда – куместрола. Отже, у цьому разі захисна тактика рослин полягає не у прямому знищенні тварини-фітофага, а є спрямованою на зниження чисельності її популяції. У результаті вона стає мало небезпечною для конюшини. Відомі й інші речовини, що синтезуються рослинами, з аналогічною функцією. Низка речовин, які накопичують ті чи інші рослини, впливають і на стан людини. Дослідження показали, що у чоловіків, які протягом тривалого часу споживали соєві продукти, хвороба Альцгеймера зустрічається в 2,5 разу частіше порівняно з тими, хто ніколи не додавав в їжу соєвих продуктів.
На здатність рослин продукувати токсичні для фітофагів речовини можуть впливати різні екологічні чинники. Наприклад, в умовах тривалого світлового дня деякі рослини накопичують більше інсектицидних сполук, ніж в приекваторіальних широтах на короткому дні. Згадана вище конюшина повзуча накопичує синильну кислоту тільки в умовах Англії. У Росії цей самий вид такої здатності не має: у зв'язку з холодними зимами рослиноїдні молюски, небезпечні для конюшини в Англії, тут майже не зустрічаються і захист від них виявляється непотрібним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зоогенні чинники“ на сторінці 1. Приємного читання.
