Адаптації у рослин

Екологічна фізіологія рослин


Адаптація – здатність рослин пристосовуватися до умов місцезростань


Адаптація є сукупністю фізіологічних, біохімічних і морфологічних реакцій, які забезпечують пристосування рослин до екологічних чинників. Прояв адаптацій суттєво залежить від видової належності рослини. Вона може адаптуватися до екологічного середовища тільки в межах, обумовлених її генотипом. Чим вищою є здатність рослини змінювати метаболізм, ростові і формотвірні процеси відповідно до умов існування, тим ширше норма її реакції і кращою є здатність до адаптації.

У рослин існує дві форми адаптації – активна і пасивна. Активна адаптація полягає у швидкому формуванні захисних механізмів, включаючи синтез хімічних сполук, які сприяють пристосуванню до умов місцезростань та виживанню в них. Пасивна адаптація – це своєрідний “відхід” від стресових чинників, але у зв'язку з нерухомістю рослинних організмів вона базується на таких механізмах як перехід у стан спокою, скорочення періоду вегетації тощо.

Адаптація в будь-якій її формі досягається за допомогою різних механізмів: генетичних, біохімічних, фізіологічних, морфологічних, анатомічних та ін.

Важливою особливістю рослин, пов'язаною з адаптацією, є пластичність, яка дозволяє їм досить швидко пристосовуватися до постійно діючих екологічних чинників, а також до їх флюктуацій і спрямованих змін. Пластичність охоплює як внутрішні фізіологічні процеси, так і формоутворення у рослин. Без цієї властивості адаптація рослин як нерухомих організмів, взагалі була б неможливою.

Для реалізації процесу адаптації потрібна послідовність певних актів: 1 – сприйняття стану параметрів екологічного середовища → 2 – “обробка” отриманої інформації → 3 – відповідна реакція із боку рослини.

У біології структури, що відповідають за сприйняття зовнішніх впливів, називають рецепторами. Рецептори властиві всім живим організмам, але система рецепторів рослин влаштована зовсім не так, як у тварин: у рослин відсутні спеціальні органи зору, слуху, дотику та ін., характерні для тварин. Рецептарами у рослин є молекули органічних речовин і молекулярні комплекси, які входять до складу мембран клітин. Ці рецептори здатні сприймати сигнали фізичної, механічної, осмотичної, хімічної або іншої природи і передавати їх на центри метаболічної активності або навіть на геном клітини.

Рецепторні системи рослин трирівневі. Перший рівень – це сприйняття стану екологічного середовища на рівні молекул, другий, – на рівні клітини і її органел і третій – на рівні цілої рослини.

Молекулярно-біохімічний рівень сприйняття стану екологічного середовища реалізується переважно ферментами і мембранними системами клітин. Наприклад, основними рецепторами сприйняття температури є ферменти. Залежно від температури їх активність змінюється, що відбивається на рівні метаболічних процесів, а від останніх залежить ріст і продуктивність рослин. Інший приклад – рецепторами світла у рослин є пігменти: хлорофіл, каротиноїди, фітохроми та ін. Залежно від рівня освітленості і спектрального складу світла в хлоропластах змінюється співвідношення хлорофілу “а” і хлорофілу “b”, що зумовлює зміни у фотосинтетичному процесі. У цілому, молекулярно-біохімічний рівень рецепції є основним і найбільш важливим для рослин. Він достатньо досконалий і навіть дозволяє рильцям квітів розпізнавати свій і чужий пилок. При цьому перший проростає і доставляє спермії до яйцеклітини, а другий інгібується і розчиняється.

Мембранно-клітинний рівень рецепції реалізується в плазмолемі – зовнішній клітинній мембрані. Рослини, стійки до дії стрессоров, порівняно із нестійкими, вирізняються вищою стабільністю клітинних мембран.

Надходження в рослини іонів або молекул різних речовин при мембранній рецепції регулюється механізмом "фліп-флоп"-переско- ків білків. Вони відрізняються субстратною специфічністю і здатні переносити через мембрани тільки іони певного виду. Мембрани є також рецепторами електричних потенціалів. Наприклад, у горизонтально розташованого пагона негативний геотропізм обумовлюється зміною електричного потенціалу клітин нижньої частини пагона, що передається на молекули ауксину. Реакцією у відповідь є переміщення молекул ауксину, яке призводить до зміни напряму росту, і пагін починає підніматися вгору.

Рецепція на рівні цілого організму реалізується відносно таких чинників, як дія сильного вітру, фітофагів різного типу і т. п.

Рецепторна система рослин у наслідок її багаторівневості є досить ефективною. Вона дозволяє рослинам “оцінювати” стан місцезростання і адекватно реагувати на це. Залежно від діючого екологічного чинника і механізму його сприйняття розрізняють кілька видів рецепції:

• а) хеморецепція – здатність розпізнавати різні хімічні речовини і їхню концентрацію;

• б) фоторецепція – здатність сприймати рівень освітленості і спектральний склад світла, здійснювана переважно пігментами і фітохромом;

• в) рецепція гравітації – розпізнавання гравітаційної дії, що зазвичай здійснюється через крохмальні зерна, які переміщуються під дією сили тяжіння у той чи інший бік клітин рослин;

• г) тигморецепція – сприйняття дотику до сторонніх предметів, що є певним аналогом відчуття дотику у тварин і людини.

Передача сигналів від рецепторів до метаболічних центрів і меристем здійснюється різкими шляхами: ксилемою, флоемою і живими клітинами через систему плазмодесм.

А.А. Жученко (1988) одним із перших наголосив, що адаптації рослин є найбільш енерговитратними порівняно з іншими процесами, які відбуваються у рослинах. Оскільки основним постачальником енергії, зконцентрованої в молекулах АТФ, є мітохондрії, що здійснюють процес дихання в рослин, то успішність перших етапів адаптації завжди залежить від надходження до цих органел дихального матеріалу (вуглеводів і ліпідів у першу чергу), а також від їхньої забезпеченості киснем.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Адаптації у рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин
  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами