Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

Екологічна фізіологія рослин


Фотосинтез



Наукове визначення фотосинтезу


У загальній формі фотосинтез можна визначити як процес, що відбувається в зеленому листі та забезпечує перехід вуглецю з неорганічної форми (С02) у вуглець органічних сполук (С6Н]206), а також супровод жується акумуляцією сонячної енергії.

У спрощеній формі сумарне рівняння фотосинтезу можна записати у такий спосіб:

6СO2 + 12Н2O + 962 ккал = С6Н12О6 + 6O2 + 6Н20.

У представленому рівнянні процесу фотосинтезу є дві особливості:

• 1) вказується, що фактично при фотосинтезі на утворення однієї молекули С6Н12O6 використовується 12 молекул води, але згодом шість молекул води синтезуються знову, тому сумарна витрата води становить 6 молекул;

• 2) зазначається, що при фотосинтезі на утворення однієї молекули С6Н12O6 споживається 962 ккал енергії у формі квантів сонячного світла.

Джерелом вуглецю при фотосинтезі є СO2, джерелом водню – вода. Значення фотосинтезу. Величезне значення для всього живого на Землі фотосинтез має як джерело органічної речовини. Щорічна первинна продукція сухої органічної речовини на планеті в цілому становить 4,5 т/га, а запас біомаси досягає за орієнтовними оцінками 2• 1011 т. Безпосередньо людиною на різні потреби споживається близько 800 млн тонн біомаси на рік.

Людиною для отримання первинної органічної речовини культивується приблизно тисяча видів рослин, а, включаючи дикорослі, використовується близько 2340 видів (не рахуючи кормових рослин, яких відомо більше ніж 30 тис. видів). Уся ця маса органічної речовини забезпечує потреби тварин і більше 7 млрд. людей, які проживають на планеті.

Суттєве значення має зв'язування СO2, що відбувається при фотосинтезі. Воно забезпечує підтримання в атмосфері певного балансу цієї речовини. Кількість СO2 в атмосфері є винятково важливим для збереження клімату планети, оскільки СO2 володіє цікавою властивістю: він безперешкодно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, які нагрівають планету, але затримує зворотнє теплове випромінювання, зменшуючи втрати тепла у космічний простір. Супутникові спостереження за поверхнею Землі і її атмосферою, виконувані в 1980-2012 pp., підтверджують збільшення у атмосфері кількості вуглекислого газу і підвищення температури в приземних шарах атмосфери. Це явище дістало назву глобального потепління.

Фотосинтетична діяльність рослин зумовлює надходження в атмосферу вільного кисню. В.І. Вернадський було доведено, що первинна атмосфера Землі мала відновлювальний характер і не містила вільного кисню. Увесь кисень атмосфери – продукт фотосинтезу рослин. Зелені рослини щорічно виділяють його близько 120 млрд. тонн. Це є винятково цінним для людства й для всіх гетеротрофних організмів, які використовують кисень для дихання.


Листок – орган фотосинтезу


Листок є пласким органом, добре пристосованим до уловлювання сонячного світла. Основну функцію із здійснення фотосинтезу виконують клітини стовпчастого і губчастого мезофіла (рис. 3.1).

Надходження вуглекислого газу і виділення кисню відбувається через продихи (рис. 3.2). Це високоефективні пристосування для газообміну. Окремий продих дозволяє за одну секунду надходити в лист 2500 млрд. молекул СO2 при одночасному виділенні такої самої кількості молекул O2 і в 2-3 рази більшої кількості молекул пароподібної води. Висока швидкість дифузії газів через продихи – важлива передумова ефективної фотосинтетичної роботи листків.

Хлоропласти. Хлоропласти мають тонку і складну внутрішню структуру. Грани (гранули) та тилакоїди як центри зосередження хлорофілу є безпосередніми учасниками процесу фотосинтезу в першу чергу як поглиначі сонячної енергії.

Поперечний розріз листка олеандра

Рис. 3.1. Поперечний розріз листка олеандра:

1 – багатошаровий епідерміс: 2 – відкладення кристалів солей; 3 – стовпчастий мезофіл; 4 – губчастий мезофіл; 5 – продих у продиховій порожнині; 6 – продихова порожнина; 7 – волоски опушення; 8 – провідний пучок

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах
  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами