Посухостійкість

Екологічна фізіологія рослин

Аналіз водного балансу рослин показує, що деякі їх види і сорти можуть витримувати тривалі атмосферні і ґрунтові посухи без зниження розміру продукованої біомаси. Водні дефіцити у таких рослин розвиваються повільно, а виникнувши, не заподіюють їм великого збитку. Про такі рослини прийнято говорити, що вони мають властивість посухостійкості. Посухостійкими сільського-сподарськими рослинами називають такі, які в процесі онтогенезу здатні пристосовуватися до дії посух і здійснювати в цих умовах нормальний ріст, істотно не знижуючи врожайність. Властивість посухостійкості, як наголошував К.А. Тимірязєв, виникла в процесі еволюції в результаті пристосування рослин до несприятливих умов зростання.

Посухостійкість як особлива властивість рослин містить два компоненти: а) здатність переносити обезводнення без істотного зниження показників росту і продуктивності і б) стійкість до перегріваній, яка потрібна внаслідок того, що посухи завжди супроводжуються підвищеними температурами повітря. З біохімічного погляду посухостійкі рослини відрізняються здатністю в посуху підтримувати синтетичні процеси на високому рівні. Це забезпечується певними біохімічними механізмами, зокрема, високою активністю ферменту глютамінсинтетази, який знешкоджує аміак, що утворюється на останніх стадіях розпаду білків. Не випадково просо, яке з-поміж інших злаків вирізняється високою посухостійкістю, містить глютаміна в 10–15 разів більше, ніж інші види.

Існують морфологічні ознаки, за якими можна розпізнати рослину з підвищеною посухостійкістю. Це підвищена товщина листків, маленькі розміри продихів, наявність волосків опушування, потовщені стінки клітин, добре розвинена коренева система при дещо знижених розмірах листків. Точнішу картину здатні дати фізіологічні ознаки. У посухостійких рослин завжди висока частка зв'язаної води, цитоплазма відрізняється гарною еластичністю, є ферменти, які нейтралізують шкідливі низькомолекулярні органічні речовини, що утворюються за водних дефіцитів, а ферменти, відповідальні за синтетичні процеси, дуже стійкі до зневоднення протопласта і високої температури. Для посухостійких рослин характерне швидке відновлення порушень обміну речовин, викликаних водним дефіцитом.

У цілому, до клітинних механізмів, які забезпечують посухостійкість рослин, належать: а) осмотична регуляція; 2) стабілізація клітинних мембран; 3) перебудови в процесі дихання; 4) детоксикація токсичних продуктів обміну; 5) зміна гормональної регуляції обміну речовин; 6) перебудови в роботі генетичного апарату, спрямовані на регуляцію синтезу стресових білків.

При оперативній оцінці посухостійкості вдаються до спеціальних експрес-проб. Крохмальна проба заснована на тому, що в непосухостійких рослин за водного дефіциту гідроліз крохмалю переважає над синтезом, і його кількість швидко зменшується. Практично пробу реалізують, зриваючи з рослини листки о 11–12 годині і залишаючи їх в тіні на 2–3 години. Потім в них, після знебварвлення спиртом і забарвлення йодом, оцінюють за порівняльною шкалою кількість крохмалю. Крохмальна проба дає дуже чіткі результати у сортів проса, соняшнику, картоплі.

Можна діагностувати посухостійкість і за витривалістю клітин листків до обезводнення. Для цього листки досліджуваної рослини на 2-3 години помішують в 50% розчин сірчаної кислоти, що має водовіднімальну властивість. Далі методом прижиттєвого фарбування або з допомогою плазмолізу визначають кількість живих клітин. Чим рослина є більш посухостійкою, тим їх більше.

З метою діагностики посухостійкості вдаються до оцінки в'язкості цитоплазми, визначення в клітинах кількості зв'язаної води, використовують білкові проби, аналізують стан крохмалю в кореневих чохликах коріння. Навіть просте визначення осмотичного потенціалу клітин дає непогану інформацію про рівень посухостійкості рослигни. Таким чином, арсенал методів діагностики посухостійкості широкий і дозволяє з великою надійністю оцінювати її.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Посухостійкість“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість
  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами