Еколого-ценотичні групи

Екологічна фізіологія рослин

Еколого-ценотичні групи рослин виділяють за їх відношенням до комплексу еколого-фітоценотичних умов, а не окремо до того чи іншого екологічного чинника. Групи видів рослин, які виділяються при цьому, дістали назву еколого-ценотичних, а стратегію адаптації, що реалізовується ними, стали називати еколого-ценотичною стратегією. Найбільш вдалу систему розробили Л.Г. Раменський (1938) і Дж. Грайм (Grime, 1977).

За такого підходу в рослин розрізняють три основні еколого-ценотичні групи: конкуренти (С), стрес-толеранти (S) і руде рал и (R). Існують і проміжні типи стратегій – CR, CS, RS, CRS (рис. 4.4).

K-стратегія – це результат відбору в стійкому еколого-фітоценотичному середовищі, де основна частина енергії у рослин витрачається на конкуренцію, а r-стратегия характерна для сукцесійних екосистем, в яких у рослин основною статтею витрат матеріальних та енергетичних ресурсів є розмноження.

Залежно від умов місцезростань у рослин можуть змінюватися як життєві форми, так і еколого-фітоценотичні стратегії. Розрізняють первинний тип стратегії, що реалізується рослиною в оптимальних умовах, і вторинні стратегії, перехід до яких викликають антропогенні стреси, конкуренція й інші несприятливі чинники. Здатність змінювати первинний тип стратегії на вторинний є важливим механізмом адаптації рослин до різних типів еколого-фітоценотичного середовища.

Класифікація рослин за їх належністю до тієї чи іншої эколого- ценотичної групи в екологічній фізіології рослин є майже стандарт-

Трикутник еколого-фітоценотичних стратегій Д. Грайма

Рис. 4.4. Трикутник еколого-фітоценотичних стратегій Д. Грайма

ним прийомом для аналізу адаптаційних характеристик різних видів рослин.

Функціональні типи рослин

Функціональний тип рослин (ФТР) можна визначити як групу видів рослин, що відрізняються подібним типом пристосувань до місцезростань і способом дії на біогеоценози, в яких вони мешкають. Поняття про ФТР виходить з того, що оцінка адаптаційних функцій рослин можлива тільки на основі комплексного урахування фізіолого-біохімичних, морфологічних і функціональних особливостей рослин. Безперечною перевагою концепції ФТР є її більший об'єктивізм, що досягається завдяки застосуванню кількісної оцінки комплексу функціонально значущих властивостей рослин.

Функціональні ознаки рослин, використовувані при виділенні ФТР, – це вимірювані, кількісні характеристики особливостей рослин, визначальні щодо рівня життєвості і які мають значення для реалізації адаптаційних можливостей. їх загальний набір складає до ста і більше ознак. Найбільшу диференціюючу функцію при виділенні ФТР мають такі характеристики, як біохімічний склад, рівень фізіологічних процесів, структура фітомаси особини, розгалуженість пагонів, морфологія і анатомія листків, тривалість існування листків, алокація речовин, тип репродукції, спосіб запилення, вміст сухої речовини в листі.

Універсального алгоритму підбору ознак для вирішення конкретного завдання зараз ще не знайдено. Так, кращими ознаками для встановлення реакції рослин на кліматичний градієнт виявляється форма їх росту, а на градієнт родючості ґрунту – функціональні ознаки листків.

У цілому, структурно-функціональні особливості вищих рослин і їхня здатність до адаптації та до змін життєвих форм і еколого-фітоценотичних стратегій робить рослинні організми досить стійкими й конкурентоспроможними у складному, мозаїчному та динамічному екологічному середовищі.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Еколого-ценотичні групи“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи
  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами