Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

Екологічна фізіологія рослин


Метаболізм


Сукупність хімічних перетворень речовин у живих рослинах становить собою обмін речовин, або метаболізм. Обмін речовин е одним із сутнісних явищ і проявів життєдіяльності. Уся сукупність біохімічних процесів, що відбуваються при метаболізмі, може бути поділена на дві категорії:

• 1) асиміляцію – засвоєння речовин і їх ускладнення;

• 2) дисиміляцію – розпад, спрощення речовин і часто їх виділення з

рослини в довкілля.

Реакції асиміляції найчастіше є створенням складних органічних речовин тіла рослин з простіших. Вони можливі тільки в разі витрати енергії на формування нових хімічних зв'язків у молекулах цих речовин і тому називаються ендотермічними реакціями.

Біохімічні процеси і реакції, які відбуваються прижиттєво в рослинах, – іїі vivo, відрізняються від аналогічних реакцій, що відбуваються in vitro, тобто в умовах пробірки або колби. Проходження реакцій в рослинах здійснюється швидше і в “більш м'яких” умовах. Так, реакція розкладання звичайного цукру може бути проведена в умовах лабораторії, і для цього потрібні або температура вище 100 °С, або дія сильних кислот. Ця сама реакція в клітинах рослин відбувається за звичайної температури і відсутності сильних реагентів. Вивчення показало, що така особливість біохімічних реакцій пов'язана із наявністю в клітинах рослин особливих біологічних каталізаторів – ферментів.

На основі аналізу біохімічних реакцій, що відбуваються в рослинах за участю каталізаторів-ферментів, встановлено, що механізм дії ферментів полягає у зниженні порогу активації молекул речовин, задіяних у реакції. Важливою особливістю каталізу такого типу є збереження молекул ферменту, які після завершення одного етапу процесу знову здатні до аналогічної участі в з'єднанні між собою нових молекул субстратів. Те, що ферменти не витрачаються в біохімічних реакціях, дуже важливо: це дозволяє рослинам тривалий час вести біохімічні процеси за участі невеликої кількості ферменту. Хоча результативність роботи будь-якого ферменту прямо пропорційна його кількості в клітині (рис. 2.13).

Ферментами в рослинах є лише білки. Утворення ферментів з молекул білка є універсальним правилом. Більше того, виявилося,

Залежність швидкості біохімічної реакції (Vmax) від концентрації в клітині ферменту (Е), який е каталізатором для цієї реакції

Рис. 2.13. Залежність швидкості біохімічної реакції (Vmax) від концентрації в клітині ферменту (Е), який е каталізатором для цієї реакції

що більшість структурних білків, наявних у клітинах рослин, має ферментативну активність (за винятком запасних білків). Тому в біохімії навіть склався афоризм: “Кожен фермент – це білок, а кожен білок – це фермент”.

Ферментів-білків, що є простою білковою молекулою, небагато, їх називають однокомпонентними ферментами. Переважна більшість ферментів – це ферменти двокомпонентні. їхня молекула складається з білка і сполученої з ним активної групи, активного радикала небілкової природи. Цей радикал називають коферментом, або простетичною групою.


Властивості ферментів


Усі ферменти мають низку загальних властивостей. Основним з них є такі:

• 1. Напрям дії ферменту залежить від природи хімічної реакції. Найчастіше один і той самий фермент каталізує як пряму, так і обернену реакцію. Встановлено, що ферменти, які вільно знаходяться в протоплазмі, каталізують реакції переважно в напрямку розпаду складних органічних речовин, а ферменти, молекули яких вбудовані в мембрани протопласта й органел, каталізують біохімічні процеси в бік синтезу. Саме вбудованість більшості молекул ферментів у мембранні структури клітин визначає переважання в живих клітинах процесів синтезу, що лежать в основі росту і продуктивності рослин.

• 2. Важливою властивістю ферментів є специфічність їхньої дії. Вона полягає в тому, що кожен з ферментів спеціалізований на роботі з певними видами субстратів або типами біохімічних процесів.

• 3. Ще однією загальною властивістю ферментів є залежність їхньох активності від температури. Пояснюється вона білковою природою ферментів. Зона їх дії лежить в амплітуді температури від 0 до +50–60 °С, а оптимум зазвичай припадає на температуру 25–35 °С (рис. 2.14). Однак оптимальна температура, за якої фермент найбільш активний, може значною мірою розрізнятися в різних ферментів.

Для встановлення температурної залежності ферментів використовують особливий показник Q10. Він обчислюється шляхом визначення активності ферменту за звичайної температури, а потім за температури на 10°С вище. Q10 знаходять як співвідношення цих двох оцінок активності:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників
  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами