Розвиток рослин

Екологічна фізіологія рослин

Розвиток рослин вище був визначений як сукупність якісних змін морфоструктурних, фізіологічних і біохімічних особливостей рослини, що відбуваються упродовж онтогенезу. У процесі розвитку рослини набувають нових якостей і властивостей, формують нові структури, які у них були відсутні раніш.

Онтогенез зазвичай поділяють на кілька етапів на яких рослина відрізняється комплексом якісних особливостей. Таких систем поділу онтогенезу різного ступеня деталізації існує багато. Зазвичай у їх основі лежить чотирибальна шкала поділу онтогенезу, за якою розрізняють такі етапи:

• 1) ембріональний – це етап насіння, коли майбутня рослина знаходиться у формі зародка;

• 2) ювенільний – охоплює весь період передрепродуктивного розвитку рослини (від проростання насіння до початку переходу до репродукції);

• 3) зрілості – відповідає періоду життя рослини, коли вона здатна квітувати і плодоносити;

• 4) старості – на цьому етапі цвітіння і плодоносіння стають дуже мізерними або повністю відсутні, у структурі рослини накопичуються старечі структури, і воно поступово засихає і відмирає.

Рослини на ембріональному періоді життя зазвичай розглядають як представлені:

• а) насінням у стані глибокого спокою;

• б) насінням у стані вимушеного спокою;

• в) проростаючим насінням.

Протягом цих етапів у насінні відбуваються активні метаболічні процеси. На перших двох етапах вони спрямовані на синтез нуклеопротеїдів і фітогормонів, на останньому – на активізацію ферментів і мобілізацію запасних поживних речовин насінини на потреби зародка, що почав ріст. Для проростання насіння необхідний цілий комплекс екологічних чинників. Основним пусковим механізмом для проростання зазвичай є підвищення вологості та температури ґрунту. Залежить від температури і такий важливий параметр, як тривалість проростання насіння: здебільшого вона зростає при збільшенні відхилення від оптимальної температури.

Індивідуальне відношення проростаючого насіння до світла

У окремих видів насіння проростає тільки на світлі, в інших – тільки в темряві, а треті є байдужими щодо його дії. Важливими для забезпечення простання є й інші чинники: підвищений вміст кисню, достатня рихлість ґрунту (для польових культур щільність ґрунту не повинна перевищувати 1,43 г/см3).

Період від завершення формування сходів до набуття рослиною здатності до цвітіння і плодоносіння називають в різних шкалах періодизації онтогенезу по-різному: ювенільний, віргінильний, перед- генеративний, період вегетації і т.п. Рослини в передгенеративному стані відрізняються певними морфологічними особливостями. Зазвичай їхні листки мають простішу морфологічну будову, підвищену тіньовитривалість. Багато листопадних видів у цей період можуть бути вічнозеленими, зберігаючи зелене листя на зиму (наприклад, сходи модрини та ін.). Для ювенільних рослин характерне легше і швидке коренетворення.

У період зрілості рослини набувають здатність до цвітіння і плодоносіння. Для стану зрілості характерна не лише здатність до репродукції, а й зміна характеру метаболізму зі спрямуванням основних ресурсів рослини на формування і розвиток генеративних органів – квіток, плодів і насіння. Перехід рослин до розмноження пов'язаний з певним впливом на них екологічних чинників.

Термоперіодизм

Індукція цвітіння рослин температурним режимом дістала назву термоперіодизму. Щодо термоперіода розрізняють чотири групи рослин:

• 1. Індукція цвітіння підвищеними позитивними температурами (соя, шпинат, айстра та ін.).

• 2. Індукція цвітіння зниженими температурами (буряк, капуста та ін.).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розвиток рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин
  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами