Життєві форми рослин

Екологічна фізіологія рослин

Пристосовуючись до умов життя, в процесі еволюції рослини сформували зовнішній вигляд, внутрішню будову, фізіологічні й біологічні особливості, що найбільш відповідають їхньому навколишньому оточенню. У результаті в природі сформувалися групи рослин, які відповідають різноманітним варіантам умов середовища. Для їх позначення датський ботанік Е. Вармінг у 1984 році ввів поняття “життєва форма”.

Вдала система життєвих форм у 1905 році була запропонована К. Раункієром, у якій поділ рослин на групи здійснюється за положенням меристематических тканин (рис. 4.2). Ця система базується на одному з ключових моментів адаптації рослин до несприятливих умов і тому має значну цінність. У системі Раункієра життєві форми поділяють на типи й підтипи в такий спосіб:

Система життєвих форм К. Раункієра

Рис. 4.2. Система життєвих форм К. Раункієра:

1-3 – фанерофіти; 4-5 – хамефіти; 6-7 – гемікриптофіти; 8-11 – криптофіти; 12 – терофіти (за Н.М. Черновою та О.М. Валовою, 2004)

Фанерофіти – рослини, у яких бруньки і пагони, що забезпечують переживання несприятливого періоду року, розташовані високо над землею. Це дерева, кущі іліани. Поділ цього типу на підтипи здійснюється залежно від розміру рослин (мега-, мезо-, мікро-, нанофанерофіти), типу бруньок (із захищеними і відкритими бруньками) і листопадності (вічнозелені і листопадні).

Хамефіти – невисокі рослини (до 20-30 см), бруньки відновлення яких знаходяться на зимуючих пагонах низько над землею і захищені від вимерзання лусками, підстилкою, сніговим покривом. Розрізняють чотири підтипи хамефітів.

Гемікриптофіти – рослини, пагони яких на початку несприятливого періоду відмирають до рівня ґрунту, тому протягом цього періоду залишаються живими тільки нижні частини рослин, захищені землею і відмерлим листям. Серед гемікриптофітів розрізняють три підтипи.

Криптофіти – рослини, у яких бруньки або закінчення пагонів, призначені для перенесення несприятливого періоду, розташовані під поверхнею ґрунту або на дні водоймища. Серед криптофітів розрізняють такі три підтипи: геофіти (кореневищні, бульбові, цибулинні, кореневі геофіти), гелофіти і гідрофіти.

Терофіти – рослини, що переживають несприятливий сезон виключно у вигляді насіння.

Високою опрацьованістю відрізняється класифікація життєвих форм рослин І.Г. Серебрякова (1962,1964). Він запропонував називати життєвою формою габітус рослин, що виникає у результаті росту і розвитку в певних умовах як вираження пристосованості до цих умов. В основу своєї класифікації І.Г. Серебряков в якості основної ознаки обрав тривалість життя рослини та її скелетних осей. Розроблена ним класифікація достатньою мірою деталізована і містить два самостійні критерії – еколого-фізіономічний і морфолого-біологічний. На їх основі було виділено 4 відділи і 8 типів життєвих форм (рис. 4.3).

У деяких видів рослин залежно від умов росту може реалізовуватися кілька різних життєвих форм. Це морфологічна реакція на стресори і адаптація до них. Тому корисно розрізняти типову для цього виду рослини життєву форму, яка формується в оптимальних умовах, і похідні життєві форми, які є результатом адаптації рослини до нетипових для неї місцезростань.

Класифікація основних життєвих форм рослин за І.Г. Серебряковим

Рис. 4.3. Класифікація основних життєвих форм рослин за І.Г. Серебряковим

Наступний розділ:

Еколого-ценотичні групи


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Життєві форми рослин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин
  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами