Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні

Екологічна фізіологія рослин

Зрошування (іригація) є одним з найбільш біологічно й економічно ефективних способів боротьби з посухою. У світовому землеробстві зрошуваних земель більше ніж 80 млн га. Відомо, що максимальний урожай більшості видів культурних рослин забезпечується за вологості ґрунту 70– 80% від повної вологоємкості (рис. 7.7).

На зрошування витрачається багато води. Це само по собі обмежує можливості іригації. Вона ефективна тільки для полів, що знаходяться поблизу великих річок або водосховищ. Важливим є і підбір культур, чутливих щодо зрошування. Це кукурудза на зерно, картопля, цукровий буряк та ін. Зернові колосові культури за сучасними технологіями на зрошуваних землях вирощувати економічно не вигідно.

Схеми зрошування не можуть бути формально однаковими. Вони повинні варіювати залежно від термінів і кількості опадів. Для визначення потреби рослин у воді застосовують такі фізіологічні показники:

• а) величину водного потенціалу у клітинах листя;

• б) вміст води у листках;

• в) ступінь відкритості продихів;

• г) інтенсивність транспірації.

Залежність швидкості росту культурних рослин від вологості ґрунту

Рис. 7.7. Залежність швидкості росту культурних рослин від вологості ґрунту

Значної уваги вимагають і екологічні проблеми, які виникають при зрошуванні. Побічні ефекти від нього часто мають негативний характер і поки що погано контролюються. Зрошування сприяє підвищенню рівня стояння ґрунтових вод, що викликає підтоплення, а іноді й засолення земель. За деяких його видів відбувається забруднення водоймищ і фунтових вод залишковими кількостями мінеральних добрив і пестицидів. Із зрошуванням пов'язана особлива форма ерозії – іригаційна. Зрошування великих масивів земель створює сприятливі умови для поширення низки хвороб людини і сільськогосподарських тварин: малярії, лихоманки. У тропіках до цього додаються гельмінтози, оскільки їх переносники – равлики поселяються в зрошувальних каналах. У Сахельскій Африці створення зрошувальних систем привело до поширення більгарціоза.

Важливою проблемою зрошуваного землеробства є якість поливної води. Вона має бути не засоленою, а також вільною від насіння бур'янів. Але ці вимоги далеко не завжди виконуються.

Багато побічних несприятливих наслідків зрошування відпадають або будуть більш м'якими при правильному підборі його типу. Основними з них є такі: а) поверхневий, включаючи некероване затоплення, полив по борознах або напуском, чековий полив або по пристволових кругах; б) полив через систему закладених в фунт водоводів; в) дощування з використанням установок, що імітують випадання дощу; г) крапельний, коли вода подається малими порціями безпосередньо в зону кореневих систем.

Істотне значення в зрошуваному землеробстві має вибір сорту. Вони повинні відрізнятися високою інтенсивністю фанспірації, не вилягати, мати підвищену стійкість до фибних інфекцій. По суті, селекціонери повинні пропонувати для зрошуваного землеробства спеціально створені сорти. У зрошуваному землеробстві навіть рекомендується використовувати насіння, що отримується на зрошуваних ділянках.

У фізіології рослин і агрономії накопичений величезний матеріал, що свідчить про збільшення розміру врожаю на зрошуваних землях. Поливне землеробство дозволяє ефективніше використовувати мінеральні добрива. На поливі отримання 1 ц зерна вимагає на 25% менше азоту, фосфоруй калію, ніж у богарних умовах. З іншого боку, раціональна система добрив знижує пофеби рослин у воді.

У цілому, зрошування є одним з найефективніших способів оптимізації водного режиму рослин. Однак воно вимагає від фахівців великих наукових знань і високої фахової компетентності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екологічна фізіологія рослин» автора Скляр В.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Зелені рослини – особлива форма життя

  • Середовище існування рослин

  • Залежність фізіологічних процесів від інтенсивності дії екологічного чинника

  • Біотичні чинники

  • Клітина – базовий осередок процесів життєдіяльності

  • Мембранні системи клітини

  • Цитоплазма

  • Ядро

  • Ферменти. Залежність ферментативної активності від екологічних чинників

  • Класифікація ферментів

  • Основні фізіологічні і біохімічні процеси в рослинах

  • Пігментна система зелених рослин

  • Хімізм фотосинтезу

  • Темпові реакції фотосинтезу

  • Дихання

  • Мінеральне живлення

  • Поглинання мінеральних речовин рослинами

  • Водний режим

  • Роль ґрунту у водопостачанні

  • Проведення води по рослині

  • Транспірація

  • Ріст і розвиток

  • Спокій у житті рослин

  • Регулювання процесу росту рослин

  • Розвиток рослин

  • Адаптації у рослин

  • Концепція стресу в рослин

  • Стійкість до дії стресових чинників

  • Концепція адаптивних стратегій у рослин

  • Життєві форми рослин

  • Еколого-ценотичні групи

  • Режим освітленості як екологічний чинник

  • Адаптація пігментної системи до умов освітлення

  • Взаємодія екологічних чинників і фотосинтез

  • Повітря як екологічний чинник

  • Механізми зв'язування вуглекислого газу

  • Вплив кисню на фізіологічні процеси рослин

  • Екологія водообміну в рослин

  • Поглинання води як екологічно обумовлений процес

  • Транспірація і її залежність від екологічних чинників

  • Фізіологічні основи посухостійкості рослин

  • Водний дефіцит

  • Посухостійкість

  • Вчення про критичні періоди

  • Регулювання водного режиму рослин у посівах при зрошуванні
  • Дія надлишкової вологості на фізіологічні процеси у рослин

  • Температура як екологічний чинник

  • Фотосинтез

  • Стійкість рослин до підвищених температур

  • Холодостійкість рослин

  • Морозостійкість рослин

  • Зимостійкість рослин

  • Ґрунт і його роль у життєдіяльності рослин

  • Механічний склад ґрунту

  • Кислотність ґрунту

  • Вологоємкість і водопроникність

  • Температура ґрунту

  • Засолення ґрунту

  • Реагування рослин на комплекс екологічних чинників

  • Екологічний оптимум

  • Біотичні чинники середовища і їхній вплив на фізіологічні процеси у рослин

  • Зоогенні чинники

  • Вплив патогенних грибів і мікроорганізмів на рослини

  • Антропогенні чинники середовища

  • Радіоактивне забруднення

  • Забруднення атмосфери, водоймищ і ґрунтів при промисловому і сільськогосподарському виробництві

  • Механічне забруднення природного середовища

  • Забруднення пестицидами