Розділ «41»

Золоте місто. Таємничий дар

— Це щось новеньке.

Ґабріел розсміявся.

— Ти завжди мав велике его. Але не думаю, що настільки велике, що поставив олтар самому собі.

— Он воно як. Олтар, значить. Виходить, я помер.

— Тепер ти маєш можливість бачити свою спадщину. Немає сумніву, що ти змінив життя кількох людей.

Вони пройшли повз роздягальню й зайшли до довгої глухої кімнати з дзеркалом на стіні та маленьким офісом. Хтось причепив книжкову полицю та прибрав на захаращеному столі. Поки Священик встановлював веб-камеру та під’єднував комп’ютер до інтернет-кабелю, Ґабріел зателефонував Симону Ламброзо.

— Схоже, ми скоро покажемо світу наше «Викриття». Скажіть усім групам приготуватися.

Ґабріел сів за стіл й увімкнув веб-камеру. На моніторі з’явилося обличчя Мандрівника, але його наполовину поглинула тінь. Священик увімкнув в офісі все освітлення і поправив лампу на столі. Коли все було готово, Ґабріел вийшов в Інтернет і зв’язався по стільниковому телефону з Дрімлюгою в Лондоні.

— Це твій приятель в Америці. Схоже, настав час для послання. Я щойно вийшов на твій сайт. Бачиш моє обличчя? А що зі звуком? — Ґабріел опустив мобільний і повернувся до Священика. — Треба взяти мікрофон із рюкзака, бо він каже, що погано мене чує.

— Нема питань. — Священик під’єднав шнур і прикріпив мікрофон до сорочки Ґабріела.

Ґабріел вимкнув мікрофон і налаштував лампу.

—.А зараз треба просто сидіти й чекати. Подивимося, що станеться в пустелі.

Священик вийшов з офісу, знайшов шкільний холодильник і взяв дві пляшки води. Одну він віддав Ґабріелу, а сам походжав спортзалом перед настінним дзеркалом і роззирався. Що буде, коли Томмі та Марко відкриють школу завтра вранці? Помітять, що в ній хтось був? Багато років провів він у цьому залі, навчаючи людей, намагаючись привчити їх до кращого, осмисленого життя. А тепер Голліс Вільсон перетворився на домашнє божество, такого собі доброго привида, який оберігає нове покоління учнів.

Зачувши, як задзвонив мобільний, він поспішив до офісу. Ґабріел розмовляв із Майєю і всміхався.

— Чудово! Нормально. Розумію. Будь обережною й повертайся до міста якомога швидше. Через п’ять хвилин я виступлю зі зверненням.

Ґабріел вимкнув телефон і заходився натискати на кнопки клавіатури.

— Діти живі. Майя телефонує місцевому шерифові. Вона чекатиме на другорядній дорозі, поки на шахті не з’явиться поліція.

— А що з Дойлом?

— Дойл — мертвий, а Бун, наскільки я зрозумів, застрелився.

— Табула точно не зрадіє такій новині.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Золоте місто. Таємничий дар» автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „41“ на сторінці 2. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи