Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Зазначений Закон США "Про охорону персональних даних" був одним з перших у світі законів про захист персональних даних і послужив відправним пунктом для законотворчості в інших індустріальних державах. Однак, на думку численних критиків, дія принципів, покладених в його основу, багато в чому послаблюється нечіткістю формулювань, що дозволяють відомствам обходити незручні для них вимоги закону, і численними виключеннями. Окрім того, комп'ютерні технології пішли далеко вперед, і правове регулювання вже не відповідає потребам забезпечення інформаційної приватності в сучасних умовах автоматизованої обробки персональних даних. Саме тому закон потребує перегляду й оновлення.

У 1977 р. у США вперше був розроблений законопроект "Про захист федеральних комп'ютерних систем", який передбачав кримінальну відповідальність за:

• уведення свідомо помилкових даних у комп'ютерну систему, незаконне використання комп'ютерних пристроїв;

• внесення змін у процеси оброблення інформації або порушення цих процесів, розкрадання коштів, цінних паперів, майна, послуг, цінної інформації, здійснені з використанням можливостей комп'ютерних технологій або комп'ютерної інформації.

На сучасному етапі важливу роль у сфері нормативно-правового регулювання ЗІБ США відіграє Закон "Про комп'ютерну безпеку". Головна мета цього Закону полягає в реалізації без обмежень необхідних та достатніх заходів із забезпечення безпеки інформації у федеральних комп'ютерних системах. Відповідальним за виконання вимог Закону визначений Національний інститут стандартів і технологій (NIST), який забезпечує випуск стандартів і посібників, спрямованих на захист від знищення і несанкціонованого доступу до інформації, а також від крадіжок і підробок, які виконуються за допомогою комп'ютерів. Тобто в Законі йдеться, як про регламентацію дій фахівців у сфері комп'ютерних технологій, так і про підвищення інформованості всього суспільства.

Відповідно до вимог Закону, всі оператори федеральних інформаційних систем, які мають конфіденційну інформацію, повинні сформувати плани забезпечення їх безпеки. Обов'язковою вимогою е періодичне навчання всього персоналу. В свою чергу NIST зобов'язаний проводити дослідження природи і масштабу можливих загроз, виробляти економічно виправдані заходи захисту. Результати досліджень NIST розраховані на застосування як у державних системах, так і в приватному секторі.

Закон зобов'язує NIST координувати свою діяльність з іншими міністерствами і відомствами, включаючи Міністерство оборони, Міністерство енергетики, Агентство національної безпеки (АНБ) тощо з метою уникнення дублювання і несумісності. Також Закон передбачає створення при Міністерстві торгівлі США комісії з інформаційної безпеки, яка повинна: приймати перспективні управлінські, технічні, адміністративні і фізичні заходи, які сприяють підвищенню ІБ; видавати рекомендації Національному інституту стандартів і технологій, доводити їх до відома всіх зацікавлених відомств.

Досить важливими є положення 6-го розділу Закону, які зобов'язують всі урядові відомства формувати плани ЗІБ, спрямовані на те, щоб компенсувати ризики і запобігати можливим збиткам від утрати, неправильного використання, несанкціонованого доступу чи модифікації інформації у федеральних системах. Копії планів направляються в NIST і АНБ.

Уряд США під час реалізації своєї політики в області захисту інформації виходить з того, що перехоплення іноземними державами конфіденційної державної і приватної інформації, а також великих обсягів відкритої інформації, переданих за допомогою урядових і комерційних мереж телекомунікацій, після їхньої обробки, зіставлення й об'єднання розрізнених даних призводить до розкриття державних секретів. Тому, починаючи із середини 1980-х років, захист ліній зв'язку й автоматизованих систем стає важливим завданням компетентних державних органів США.

Сфера комп'ютерних систем виступає важливою складовою ЗІБ СІЛА. З метою ефективної протидії комп'ютерній злочинності в 1984 р. було прийнято Закон США "Про підробку засобів доступу, комп'ютерне шахрайство та зловживання" (Counterfeit Access Device and Computer Fraud and Abuse Act) – основний нормативно-правовий акт, що встановлює кримінальну відповідальність за злочини у сфері комп'ютерної інформації. Згодом він неодноразово доповнювався (1986, 1988, 1989, 1990, 1994 і 1996 pp.), а нині включений як § 1030 у Титул 18 Зводу законів США.

Цей закон визнав злочином отримання несанкціонованого доступу (або перевищення його меж) до "комп'ютера федерального уряду" – будь-якого захищеного комп'ютера, який використовується урядовими або підпорядкованими йому фінансовими установами:

• комп'ютер, що перебуває у винятковому користуванні уряду або фінансової організації, чи комп'ютер, функціонування якого було порушено під час роботи в інтересах уряду або фінансової організації;

• комп'ютер, що є частиною системи чи мережі, елементи якої розташовані більш ніж в одному штаті США.

В чинній редакції закон як § 1030 у Титул 18 Зводу законів США установлює відповідальність за сім основних протиправних діянь, якими визнаються:

• комп'ютерне шпигунство, шо полягає в несанкціонованому доступі до інформації або перевищенні його меж, а також отриманні інформації, що стосується державної безпеки, міжнародних відносин і питань атомної енергетики (§1030 (а) (1));

• несанкціонований доступ до інформації з урядового відомства США з будь-якого захищеного комп'ютера, котра має відношення до внутрішньої або міжнародної торгівлі, або перевищення меж такого доступу, а також одержання інформації з фінансових записів банківської установи, емітента карт чи інформації про споживачів, що містяться у файлі управління обліку споживачів (§ 1030(a) (2));

• вплив на комп'ютер, що перебуває у виключному користуванні урядового відомства США, або порушення нормального функціонування комп'ютера, котрий повністю чи частково використовується урядом США (§ 1030(a)(3));

• шахрайство з використанням комп'ютера – доступ, здійснений із шахрайськими намірами, і використання комп'ютера з метою отримання будь-якої цінності за допомогою шахрайства, включаючи незаконне використання машинного часу вартістю більше п'яти тисяч доларів протягом року, тобто без оплати користування комп'ютерних мереж і серверів (§ 1030(a) (4));

• умисне або необережне пошкодження захищених комп'ютерів (§ 1030(a) (5));

• шахрайство шляхом торгівлі комп'ютерними паролями або аналогічною інформацією, що дозволяє одержати несанкціонований доступ, якщо така торгівля впливає на торговельні відносини між штатами та з іншими державами або на комп'ютер, що використовується урядом США (§ 1030(a)(6));

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США
  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави