Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Також згідно з цим Законом усуваються правові бар'єри, які обмежували доступ ФБР до матеріалів електронного перехоплення, що проводилися Агентством національної безпеки та іншими органами розвідувального співтовариства США. Відповідно до цього закону провайдери Інтернет послуг і телефонних компаній також зобов'язані надавати інформацію на вимогу ФБР про своїх клієнтів, в тому числі конфіденційного характеру.

У жовтні 2001 року Конгресом США був прийнятий Закон "Про патріотизм" (USA Patriotic Act), спрямований на протидію тероризму, який надав уряду та поліції широкі повноваження по нагляду за громадянами. Цей Закон включає серію заходів, які розширюють повноваження поліції та федеральних агентств.

Зокрема, цей Закон розширює повноваження ФБР з підслуховування та електронного слідкування, дає нове визначення поняття "тероризм" та посилює покарання за нього. Крім того, зазначеним законом окреслюється поняття "критична інфраструктура", яке визначається як "сукупність фізичних чи віртуальних систем і засобів, важливих для США в такій мірі, що їхній вихід з ладу чи знищення можуть призвести до згубних наслідків в галузі оборони, економіки, охорони здоров'я і безпеки нації".

Закон США "Про боротьбу з тероризмом" 2001 р. (Combating Terrorism Act) розширив можливості поліції та спецслужб по прослуховуванню приватних переговорів і моніторингу мережі Інтернет. Тепер для організації стеження за користувачами глобальної мережі ФБР не потрібно одержувати

дозвіл суду, за умови обгрунтування агентом запиту будь-який прокурор США може санкціонувати застосування системи стеження "Carnivore", яка знаходиться на озброєнні ФБР.

До прийняття цього Закону використання "Carnivore" жорстко регламентувалося й контролювалося судовими органами США. Тепер прокурор може дозволити спостереження за особою протягом 48 годин без санкції суду. Підгрунтям для застосування зазначеної вище системи може бути одна з двох обставин: існування "нагальної загрози" інтересам національної безпеки США або атака на функціональну дієздатність комп'ютера, який знаходиться під захистом.

Фактично ФБР отримало можливість проводити таємні операції в країні з дотриманням мінімальних вимог за правовими стандартами США. Для цього достатньо наявності у ФБР "вагомих підстав" вважати, що підозрювані є членами терористичної групи або агентами розвідувальної служби іноземної держави.

Окрім того, відповідно до Закону при Міністерстві оборони США створене нове Бюро оперативно-інформаційного реагування. На нього покладено завдання побудувати на основі останніх технологій своєрідну пошукову систему, яка з метою виявлення підозрілих осіб чи груп зможе мати доступ практично до всіх існуючих баз даних. Контрольованою стала і суто особиста інформація: електронна пошта, дані анкет, кредитні та телефонні рахунки осіб тощо.

Значним здобутком американського законодавця в сфері національної безпеки держави стало прийняття 2S листопада 2002 року Закону США "Про внутрішню безпеку" (Homelend Security Act). Відповідно до Закону урядові структури, які займалися забезпеченням комп'ютерної безпеки перейшли під контроль новоутвореного Міністерства внутрішньої безпеки (Department of the Homeland Security).

Також в інтересах захисту інформаційних ресурсів у ст. 225 Закону окреслені додаткові заходи, направлені на посилення відповідальності за злочини у сфері високих технологій, які в свою чергу нормативно оформлені у вигляді Закону США "Про підвищення кібернетичної безпеки" (Cyber Security Enhancement Act). Крім того, відповідно до ст. 224 Закону "Про внутрішню безпеку" засновується так звана "мережева гвардія" (NET Guard) з числа місцевих добровольців, які володіють відповідними знаннями і необхідними навичками для ліквідації наслідків атак (вторгнень) терористів на інформаційні ресурси і мережі зв'язку.

Закон "Про підвищення кібернетичної безпеки" (Cyber Security Enhancement Act) було прийнято у листопаді 2002 року з метою захисту критичної інфраструктури США. Цей Закон передбачає посилення заходів спрямованих проти хакерів, у т.ч. покарання за злам комп'ютерних систем, включаючи довічне ув'язнення. Крім того, у відповідності з Законом Інтернет-провайдери зобов'язані надавати інформацію про клієнтів за першою вимогою поліції.

Також Закон розширює права поліцейських щодо перехоплення інформації: прослуховування телефонних переговорів та перлюстрацію електронних повідомлень вони відтепер можуть здійснюватися без дозволу суду. Проте, правоохоронці зможуть продивлятися лише заголовки електронної пошти, вивчати телефонні номери, IP-адреси та URL сайтів, що відвідуються.

У 2005 р. набрав сили закон "Про реформування американської розвідки та запобігання терористичним актам" 2004 р., який передбачав найбільшу за останні 50 років реорганізацію розвідувального співтовариства США. Керівником всіх 16 спецслужб, які в нього входять, та координатором їх діяльності став директор національної розвідки США.

Відповідно до положень закону, Національний центр по боротьбі з тероризмом, який раніше входив до структури ЦРУ, став міжвідомчим органом. Також на всі спецслужби США покладено обов'язок ділитися інформацією з іншими членами розвідувального співтовариства та з правоохоронними органами на місцях. При цьому були усунуті всі правові перепони між розвідкою та контррозвідкою, військовими та цивільними розвідувальними службами США, а також обмеження щодо стеження за громадянами власної країни та таємних операцій спецслужб за кордоном.

Поряд із наведеними законодавчими актами США, на нашу думку, слід також звернути увагу на нормативні акти Ради національної безпеки та Президента США, які регулюють питання ЗІБ США.

Найбільш важливі стратегічні питання, які визначають національну політику в сфері захисту інформації, як правило, вирішуються на рівні Ради національної безпеки США, рішення якої оформляються у вигляді відповідних директив Президента США. Серед таких директив слід виділити наступні:

• директива PD/NSC-24 "Політика в області захисту систем зв'язку" 1977 р., в якій уперше підкреслюється необхідність захисту важливої несекретної інформації в забезпеченні національної безпеки;

• директива SDD-145 "Національна політика США в області безпеки систем зв'язку автоматизованих інформаційних систем" 1984 р., яка стала юридичною основою для покладання на АНБ США функції захисту інформації і контролю за безпекою на каналах зв'язку та в обчислювальних і складних інформаційно-телекомунікаційній системах. Цією же директивою на АНБ США покладена відповідальність за сертифікацію технологій, систем і устаткування щодо захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах держави, а також за ліцензування діяльності в галузі захисту інформації.

Національна інструкція про забезпечення безпеки зв'язку США № 6002, прийнята в червні 1984 року, встановлює, що потреби в забезпеченні безпеки зв'язку державних підрядчиків визначаються компетентними державними органами. Ці ж органи забезпечують контроль за дотриманням вимог по безпеці зв'язку.

Інструкція дозволяє використовувати державним підрядчикам шифрувальну техніку, яка виготовлена на замовлення Агентства національної безпеки, або таку, що пройшла сертифікацію в цьому агентстві. При цьому підприємства, які виготовляють засоби шифрування не повинні знаходитися в іноземній власності чи під іноземним впливом. Крім того, ці підприємства повинні бути допущені до роботи із секретною інформацією відповідно до встановленого порядку. Вивезення будь-яких криптографічних пристроїв зі Сполучених Штатів можливий тільки з дозволу АНБ США. Одночасно директива Президента держави "Про управління шифруванням у суспільстві" (Public Encryption Management) однозначно встановлює, що криптографічні засоби, які вивозяться, не повинні служити перешкодою для органів електронної розвідки США в процесі здобування ними інформації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США
  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави