• погрози, вимагання, шантаж й інші протиправні діяння, вчиненні з використанням комп'ютерних технологій (§ 1030(a) (7)).
Відповідальність за комп'ютерні злочини в інформаційному просторі встановлена й іншими параграфами Зводу законів США. Серед них слід виділити §1029 Титулу 18, яким передбачена відповідальність за торгівлю викраденими або підробленими пристроями доступу, які можуть бути використані для отримання цінностей (грошей, товарів чи послуг). У свою чергу в §1361 Титулу 18 передбачено відповідальність за умисне пошкодження майна, устаткування, контактних пунктів, ліній або систем зв'язку.
Великого значення американський законодавець надає також недоторканності особистого життя громадян і захисту персональних даних. Так, зокрема, згідно з § 2511 Титулу 18 Зводу законів США караються перехоплення й розголошення повідомлень, переданих по телеграфу, усно або з використанням ЕОМ.
Окрім того, спеціально встановлена кримінальна відповідальність за порушення конфіденційності електронної пошти шляхом незаконного доступу до збережених повідомлень: у §2701 Титулу 18 Зводу законів США установлена відповідальність за умисне одержання або видозмінення повідомлень, котрі зберігаються в пам'яті комп'ютера або комп'ютерної системи, а також за створення перешкод для санкціонованого доступу до таких повідомлень.
Відповідальність за інші злочини з використанням комп'ютерної інформації або складових інформаційного комп'ютерного простору передбачає § 1343 Титулу 18 Зводу законів США. Його нормами, зокрема, передбачена можливість притягнення до кримінальної відповідальності за передання повністю або частково дротовими засобами зв'язку, по радіо або телебаченню повідомлення з метою використання для подальшого вчинення шахрайства. Приписи § 1343 підлягають застосуванню у випадках, коли термінали, використовувані для ведення шахрайських дій, обмінюються інформацією за допомогою каналів електрозв'язку.
В свою чергу Закон США "Про таємність електронного зв'язку" 1986 р. (Electronic Communications Privacy Act) у Розділі 2701 містить визначення нового виду злочину – "умисного проникнення до інформаційних систем", який полягає у навмисному несанкціонованому доступі до системи з використанням засобів, які надаються установами електронної комунікації або ж у навмисному порушенні системи перевірки права доступу таких засобів.
При цьому таке "умисне проникнення" означає, що злочинець своїми діями отримав, змінив інформацію, яка зберігається в електронному виді у даній системі, або зашкодив санкціонованому доступу до неї.
Окрім того, Законом США "Про комп'ютерне шахрайство та зловживання" (Computer Fraud and Abuse Act) 1986 p. визначаються злочинними дії, які направлені на навмисне отримання несанкціонованого доступу до комп'ютера федерального уряду США та порушення його роботи. Згідно з цим Законом, протиправними визнаються будь-які дії, пов'язані з розголошенням перехоплених паролів, отриманням або ознайомленням з будь-якою інформацією за допомогою комп'ютерів, які містять дані федерального уряду.
Кримінальна відповідальність настає, якщо зміна та знищення інформації спричинили збитки, сума яких перевищує 1 тис. дол. Цим законодавчим актом також поширюється юрисдикція федерального суду на злочини, які підпадають під сферу дії кримінального законодавства штатів у приватному секторі. Крім цього, Законом встановлено кримінальну відповідальність за модифікацію, знищення або приховування інформації, яка отримана при несанкціонованому вході у комп'ютерну систему.
Федеральний суд може застосовувати до злочинців штраф у розмірі до 250 тис. доларів США та ув'язнення на строк до п'яти років.
Закон США "Про комп'ютерну безпеку" (Computer Security Act) 1987 р. покликаний забезпечити посилення безпеки важливої інформації, яка зберігається у федеральних комп'ютерних системах. Такою системою визначається "комп'ютерна система, яка функціонує у федеральній установі, у контрагента федеральної установи або в іншій організації, яка обробляє інформацію, використовуючи комп'ютерну систему на користь федерального уряду для виконання федеральних функцій". Цей закон зобов'язав NIST розробити вимоги щодо безпеки усіх урядових комп'ютерних систем США, які обробляють важливі матеріали, а також затвердити програми навчання, стандарти та графіки роботи користувачів таких систем.
Закон визначає пріоритет національних інтересів при вирішенні питань безпеки інформації (у тому числі і приватної). Цей Закон декларує, що вимоги державних органів щодо забезпечення необхідного рівня захисту інформації можуть бути поширені на будь-яку "важливу інформацію". При цьому встановлено, що "важливою" є така інформація, "втрата якої, неправильне використання, несанкціонована зміна якої чи доступ до якої можуть призвести до небажаних впливів на національні інтереси".
Окрім того, Закон встановлює нову категорію інформації обмеженого доступу – "несекретна, але важлива з погляду національної безпеки". До цієї категорії віднесено практично всю несекретну інформацію урядових відомств, а також велику частину даних, які циркулюють чи обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах приватних фірм і корпорацій, що працюють за урядовими замовленнями.
У 1997 р. з'явився законопроект "Про удосконалення комп'ютерної безпеки" (Computer Security Enhancement Act), спрямований на посилення ролі Національного інституту стандартів і технологій (NIST) і спрощення операцій із засобами криптографічного захисту.
У законопроекті констатується, що приватний сектор готовий надати криптозасоби для забезпечення конфіденційності і цілісності (у тому числі автентичності) даних, а розробка і використання шифрувальних технологій повинні відбуватися на підставі ринкового попиту, а не розпоряджень уряду. Крім того, відзначалось, що поза межами США існують сумісні та загальнодоступні технології криптографічного захисту, і це варто враховувати при розробці експортних обмежень, щоб не знижувати конкурентоздатність американських виробників апаратного і програмного забезпечення. Для захисту федеральних інформаційних систем рекомендувалося більш широко застосовувати технологічні рішення, засновані на розробках приватного сектору. Крім того, пропонувалося оцінити можливості доступних закордонних розробок.
Важливим є Розділ 3, у якому від (NIST) вимагається на запит приватного сектора готувати стандарти, посібники, засоби і методи для інфраструктури відкритих ключів, які дозволяють сформувати недержавну інфраструктуру, сумісну з федеральними інформаційними системами.
У Розділі 4 особлива увага приділялася необхідності аналізу засобів і методів оцінки уразливих місць інших продуктів приватного сектора в сфері інформаційної безпеки.
В законопроекті віталась розробка правил безпеки, нейтральних щодо конкретних технічних рішень, використання у федеральних інформаційних системах комерційних продуктів, участь у реалізації шифрувальних технологій, що дозволяє сформувати інфраструктуру, яку можна розглядати як резервну для федеральних інформаційних систем. Передбачалося, що для засвідчувальних центрів мають бути розроблені типові правила і процедури, порядок ліцензування, стандарти аудиту.
Після трагічних подій 11 вересня 2001 року Президентом і Урядом США було здійснено низку конкретних кроків щодо захисту критичної інформаційної інфраструктури держави. Зокрема, наприкінці вересня 2001 року Президент США підписав Закон "Про посилення повноважень спецслужб", відповідно до якого несанкціоноване проникнення в державні комп'ютерні мережі з метою отримання вигоди чи нанесення шкоди, визначається однією з форм тероризму. Крім того, Закон значно спрощує процедуру моніторингу мережі Інтернет ФБР США.
Відповідно до цього Закону, Федеральний прокурор чи прокурори штатів отримують повноваження санкціонувати застосування (на період до двох діб) спеціальної системи збору інформації "DCS 1000", розробленою ФБР для перегляду змісту повідомлень електронної пошти і спостереження за Інтернетом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 3. Приємного читання.
