Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

• погрози, вимагання, шантаж й інші протиправні діяння, вчиненні з використанням комп'ютерних технологій (§ 1030(a) (7)).

Відповідальність за комп'ютерні злочини в інформаційному просторі встановлена й іншими параграфами Зводу законів США. Серед них слід виділити §1029 Титулу 18, яким передбачена відповідальність за торгівлю викраденими або підробленими пристроями доступу, які можуть бути використані для отримання цінностей (грошей, товарів чи послуг). У свою чергу в §1361 Титулу 18 передбачено відповідальність за умисне пошкодження майна, устаткування, контактних пунктів, ліній або систем зв'язку.

Великого значення американський законодавець надає також недоторканності особистого життя громадян і захисту персональних даних. Так, зокрема, згідно з § 2511 Титулу 18 Зводу законів США караються перехоплення й розголошення повідомлень, переданих по телеграфу, усно або з використанням ЕОМ.

Окрім того, спеціально встановлена кримінальна відповідальність за порушення конфіденційності електронної пошти шляхом незаконного доступу до збережених повідомлень: у §2701 Титулу 18 Зводу законів США установлена відповідальність за умисне одержання або видозмінення повідомлень, котрі зберігаються в пам'яті комп'ютера або комп'ютерної системи, а також за створення перешкод для санкціонованого доступу до таких повідомлень.

Відповідальність за інші злочини з використанням комп'ютерної інформації або складових інформаційного комп'ютерного простору передбачає § 1343 Титулу 18 Зводу законів США. Його нормами, зокрема, передбачена можливість притягнення до кримінальної відповідальності за передання повністю або частково дротовими засобами зв'язку, по радіо або телебаченню повідомлення з метою використання для подальшого вчинення шахрайства. Приписи § 1343 підлягають застосуванню у випадках, коли термінали, використовувані для ведення шахрайських дій, обмінюються інформацією за допомогою каналів електрозв'язку.

В свою чергу Закон США "Про таємність електронного зв'язку" 1986 р. (Electronic Communications Privacy Act) у Розділі 2701 містить визначення нового виду злочину – "умисного проникнення до інформаційних систем", який полягає у навмисному несанкціонованому доступі до системи з використанням засобів, які надаються установами електронної комунікації або ж у навмисному порушенні системи перевірки права доступу таких засобів.

При цьому таке "умисне проникнення" означає, що злочинець своїми діями отримав, змінив інформацію, яка зберігається в електронному виді у даній системі, або зашкодив санкціонованому доступу до неї.

Окрім того, Законом США "Про комп'ютерне шахрайство та зловживання" (Computer Fraud and Abuse Act) 1986 p. визначаються злочинними дії, які направлені на навмисне отримання несанкціонованого доступу до комп'ютера федерального уряду США та порушення його роботи. Згідно з цим Законом, протиправними визнаються будь-які дії, пов'язані з розголошенням перехоплених паролів, отриманням або ознайомленням з будь-якою інформацією за допомогою комп'ютерів, які містять дані федерального уряду.

Кримінальна відповідальність настає, якщо зміна та знищення інформації спричинили збитки, сума яких перевищує 1 тис. дол. Цим законодавчим актом також поширюється юрисдикція федерального суду на злочини, які підпадають під сферу дії кримінального законодавства штатів у приватному секторі. Крім цього, Законом встановлено кримінальну відповідальність за модифікацію, знищення або приховування інформації, яка отримана при несанкціонованому вході у комп'ютерну систему.

Федеральний суд може застосовувати до злочинців штраф у розмірі до 250 тис. доларів США та ув'язнення на строк до п'яти років.

Закон США "Про комп'ютерну безпеку" (Computer Security Act) 1987 р. покликаний забезпечити посилення безпеки важливої інформації, яка зберігається у федеральних комп'ютерних системах. Такою системою визначається "комп'ютерна система, яка функціонує у федеральній установі, у контрагента федеральної установи або в іншій організації, яка обробляє інформацію, використовуючи комп'ютерну систему на користь федерального уряду для виконання федеральних функцій". Цей закон зобов'язав NIST розробити вимоги щодо безпеки усіх урядових комп'ютерних систем США, які обробляють важливі матеріали, а також затвердити програми навчання, стандарти та графіки роботи користувачів таких систем.

Закон визначає пріоритет національних інтересів при вирішенні питань безпеки інформації (у тому числі і приватної). Цей Закон декларує, що вимоги державних органів щодо забезпечення необхідного рівня захисту інформації можуть бути поширені на будь-яку "важливу інформацію". При цьому встановлено, що "важливою" є така інформація, "втрата якої, неправильне використання, несанкціонована зміна якої чи доступ до якої можуть призвести до небажаних впливів на національні інтереси".

Окрім того, Закон встановлює нову категорію інформації обмеженого доступу – "несекретна, але важлива з погляду національної безпеки". До цієї категорії віднесено практично всю несекретну інформацію урядових відомств, а також велику частину даних, які циркулюють чи обробляються в інформаційно-телекомунікаційних системах приватних фірм і корпорацій, що працюють за урядовими замовленнями.

У 1997 р. з'явився законопроект "Про удосконалення комп'ютерної безпеки" (Computer Security Enhancement Act), спрямований на посилення ролі Національного інституту стандартів і технологій (NIST) і спрощення операцій із засобами криптографічного захисту.

У законопроекті констатується, що приватний сектор готовий надати криптозасоби для забезпечення конфіденційності і цілісності (у тому числі автентичності) даних, а розробка і використання шифрувальних технологій повинні відбуватися на підставі ринкового попиту, а не розпоряджень уряду. Крім того, відзначалось, що поза межами США існують сумісні та загальнодоступні технології криптографічного захисту, і це варто враховувати при розробці експортних обмежень, щоб не знижувати конкурентоздатність американських виробників апаратного і програмного забезпечення. Для захисту федеральних інформаційних систем рекомендувалося більш широко застосовувати технологічні рішення, засновані на розробках приватного сектору. Крім того, пропонувалося оцінити можливості доступних закордонних розробок.

Важливим є Розділ 3, у якому від (NIST) вимагається на запит приватного сектора готувати стандарти, посібники, засоби і методи для інфраструктури відкритих ключів, які дозволяють сформувати недержавну інфраструктуру, сумісну з федеральними інформаційними системами.

У Розділі 4 особлива увага приділялася необхідності аналізу засобів і методів оцінки уразливих місць інших продуктів приватного сектора в сфері інформаційної безпеки.

В законопроекті віталась розробка правил безпеки, нейтральних щодо конкретних технічних рішень, використання у федеральних інформаційних системах комерційних продуктів, участь у реалізації шифрувальних технологій, що дозволяє сформувати інфраструктуру, яку можна розглядати як резервну для федеральних інформаційних систем. Передбачалося, що для засвідчувальних центрів мають бути розроблені типові правила і процедури, порядок ліцензування, стандарти аудиту.

Після трагічних подій 11 вересня 2001 року Президентом і Урядом США було здійснено низку конкретних кроків щодо захисту критичної інформаційної інфраструктури держави. Зокрема, наприкінці вересня 2001 року Президент США підписав Закон "Про посилення повноважень спецслужб", відповідно до якого несанкціоноване проникнення в державні комп'ютерні мережі з метою отримання вигоди чи нанесення шкоди, визначається однією з форм тероризму. Крім того, Закон значно спрощує процедуру моніторингу мережі Інтернет ФБР США.

Відповідно до цього Закону, Федеральний прокурор чи прокурори штатів отримують повноваження санкціонувати застосування (на період до двох діб) спеціальної системи збору інформації "DCS 1000", розробленою ФБР для перегляду змісту повідомлень електронної пошти і спостереження за Інтернетом.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США
  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави