Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Окрім наведених підзаконних нормативних актів США у сфері ЗІБ необхідно звернути увагу на Програму безпеки, яка передбачає економічно виправдані захисні заходи, синхронізовані з життєвим циклом інформаційних систем. Відповідно до п. 3534 ("Обов'язки федеральних відомств") підрозділу II ("Інформаційна безпека") розділу 35 ("Координація федеральної інформаційної політики") рубрики 44 ("Суспільні видання і документи"), така програма повинна включати:

• періодичну оцінку ризиків з урахуванням наявних та потенційних загроз цілісності, конфіденційності й доступності систем, а також даних, асоційованих із критично важливими операціями і ресурсами;

• правила і процедури, які дозволяють, спираючись на проведений аналіз ризиків, економічно виправданим чином зменшити ризики до прийнятного рівня;

• навчання персоналу з метою інформування про існуючі ризики і про обов'язки, виконання яких необхідно для їх (ризиків) нейтралізації;

• періодичну перевірку і (пере-) оцінку ефективності правил і процедур, їх дії при внесенні істотних змін у систему;

• процедури виявлення порушень ІБ і реагування на них; ці процедури повинні допомогти зменшити ризики, уникнути великих втрат; організувати взаємодію з правоохоронними органами.

Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок про те, що після подій 11 вересня 2001 року проблема ЗІБ набула пріоритетного значення в системі національної безпеки США. Зокрема Президентом та урядом країни було здійснено низку кроків по розробленню та запровадженню адекватних та дієвих механізмів та сутнісно-нових комплексних підходів (наприклад, Стратегія кібернетичного простору) за участі, як державного, так і приватного сектору щодо подолання існуючих загроз та викликів в інформаційній сфері.

При цьому, перш за все, необхідно виділити Указ Президента США "Захист критичної інфраструктури в інформаційну добу" за №13231, спеціально спрямований на вирішення проблем ЗІБ держави. Відповідно до цього указу був створений Комітет з питань захисту критичної інфраструктури при Президентові США. Основна функція комітету полягає в координації усіх федеральних програм в області ІБ незалежно від їхньої відомчої приналежності.

Разом з тим, принцип підвищеної секретності, який вже став основою боротьби з тероризмом, та отримане ФБР право на збирання всередині держави даних, які стосуються не лише безпосередньо розслідування, певним чином порушують законодавчо закріпленні основні свободи людини і громадянина.

Однак, найголовнішим у формуванні нової парадигми безпеки стало прийняття трьох нових директивних документів направлених на захист інтересів внутрішньої безпеки: Національної стратегії боротьби з тероризмом (The National Strategy for Combating Terrorism), Національної стратегії фізичного захисту критичної інфраструктури (The National Strategy for The Physical Protection of Critical Infrastructures and Key Assets) та Національної стратегії безпеки кібернетичного простору (The National Strategy to Secure Cyberspace).

Зазначені стратегії вперше офіційно визнали уразливість та повну залежність інфраструктури США від стану захищеності інформаційних систем і мереж. Вони націлюють уряд і суспільство на створення Єдиної національної системи реагування на кібернетичні напади (National Cyberspace Security Response System), як сукупності територіальних, відомчих і приватних центрів аналізу і розподілу інформації (ISAC) у різних галузях народного господарства й економіки держави.

Президент США Б. Обама назвав проблему кібербезпеки однією з основних у XXI ст. поряд з тероризмом та розповсюдженням ядерної зброї. Нова Адміністрація Президента США із самого початку своєї роботи визначила питання забезпечення кібербезпеки одним із пріоритетних у державній політиці, у зв'язку з чим було нею зайнято активну позицію щодо розвитку наступальних кібертехнологій. Усю цифрову інфраструктуру (мережі та комп'ютери) визнано стратегічним національним надбанням.

У лютому 2003 року в США розроблено та опубліковано "Національну стратегію захисту кіберпростору", в якій визначено послідовний та комплексний підхід до захисту життєво важливих комунікаційних технологій американської нації. Стратегія розроблена після кількох років консультацій зі значною кількістю фахівців, у т.ч. з працівниками органів управління та організацій приватного сектору.

"Національна стратегія захисту кіберпростору США" 2003 р., спрямована на захист складних і взаємопов'язаних інформаційних систем, які мають життєво важливе значення для сучасного інформаційного суспільства. Загальною метою цього документу є виокремити організуючі завдання та пріоритетність зусиль по їх досягненню; визначити напрямки і кроки, які мають здійснювати, як урядові структури, так і підприємства та приватні користувачі по досягненню безпеки кібернетичного простору США.

Основним завданням у сфері кібернетичної безпеки стратегія визначає "запобігання кібернетичним нападам на критичну інфраструктуру, зниження вразливості нації до таких нападів і мінімізація збиток і час відновлення".

При цьому під кібернетичним тероризмом у США сьогодні розуміють "навмисне руйнування, переривання чи перекручування даних у цифровій формі чи потоків інформації, що має широкомасштабні негативні політичні, релігійні чи ідеологічні наслідки".

Стратегія визначає п'ять основних напрямів діяльності з питань захисту:

• 1) постійний моніторинг й безперервна оцінка загроз та вразливих місць державних інформаційних систем;

• 2) здійснення національних заходів із зменшення загроз та уразливості кіберпростору;

• 3) здійснення заходів щодо захисту інформаційних систем органів влади;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США
  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави