Окрім наведених підзаконних нормативних актів США у сфері ЗІБ необхідно звернути увагу на Програму безпеки, яка передбачає економічно виправдані захисні заходи, синхронізовані з життєвим циклом інформаційних систем. Відповідно до п. 3534 ("Обов'язки федеральних відомств") підрозділу II ("Інформаційна безпека") розділу 35 ("Координація федеральної інформаційної політики") рубрики 44 ("Суспільні видання і документи"), така програма повинна включати:
• періодичну оцінку ризиків з урахуванням наявних та потенційних загроз цілісності, конфіденційності й доступності систем, а також даних, асоційованих із критично важливими операціями і ресурсами;
• правила і процедури, які дозволяють, спираючись на проведений аналіз ризиків, економічно виправданим чином зменшити ризики до прийнятного рівня;
• навчання персоналу з метою інформування про існуючі ризики і про обов'язки, виконання яких необхідно для їх (ризиків) нейтралізації;
• періодичну перевірку і (пере-) оцінку ефективності правил і процедур, їх дії при внесенні істотних змін у систему;
• процедури виявлення порушень ІБ і реагування на них; ці процедури повинні допомогти зменшити ризики, уникнути великих втрат; організувати взаємодію з правоохоронними органами.
Враховуючи викладене вище, можна зробити висновок про те, що після подій 11 вересня 2001 року проблема ЗІБ набула пріоритетного значення в системі національної безпеки США. Зокрема Президентом та урядом країни було здійснено низку кроків по розробленню та запровадженню адекватних та дієвих механізмів та сутнісно-нових комплексних підходів (наприклад, Стратегія кібернетичного простору) за участі, як державного, так і приватного сектору щодо подолання існуючих загроз та викликів в інформаційній сфері.
При цьому, перш за все, необхідно виділити Указ Президента США "Захист критичної інфраструктури в інформаційну добу" за №13231, спеціально спрямований на вирішення проблем ЗІБ держави. Відповідно до цього указу був створений Комітет з питань захисту критичної інфраструктури при Президентові США. Основна функція комітету полягає в координації усіх федеральних програм в області ІБ незалежно від їхньої відомчої приналежності.
Разом з тим, принцип підвищеної секретності, який вже став основою боротьби з тероризмом, та отримане ФБР право на збирання всередині держави даних, які стосуються не лише безпосередньо розслідування, певним чином порушують законодавчо закріпленні основні свободи людини і громадянина.
Однак, найголовнішим у формуванні нової парадигми безпеки стало прийняття трьох нових директивних документів направлених на захист інтересів внутрішньої безпеки: Національної стратегії боротьби з тероризмом (The National Strategy for Combating Terrorism), Національної стратегії фізичного захисту критичної інфраструктури (The National Strategy for The Physical Protection of Critical Infrastructures and Key Assets) та Національної стратегії безпеки кібернетичного простору (The National Strategy to Secure Cyberspace).
Зазначені стратегії вперше офіційно визнали уразливість та повну залежність інфраструктури США від стану захищеності інформаційних систем і мереж. Вони націлюють уряд і суспільство на створення Єдиної національної системи реагування на кібернетичні напади (National Cyberspace Security Response System), як сукупності територіальних, відомчих і приватних центрів аналізу і розподілу інформації (ISAC) у різних галузях народного господарства й економіки держави.
Президент США Б. Обама назвав проблему кібербезпеки однією з основних у XXI ст. поряд з тероризмом та розповсюдженням ядерної зброї. Нова Адміністрація Президента США із самого початку своєї роботи визначила питання забезпечення кібербезпеки одним із пріоритетних у державній політиці, у зв'язку з чим було нею зайнято активну позицію щодо розвитку наступальних кібертехнологій. Усю цифрову інфраструктуру (мережі та комп'ютери) визнано стратегічним національним надбанням.
У лютому 2003 року в США розроблено та опубліковано "Національну стратегію захисту кіберпростору", в якій визначено послідовний та комплексний підхід до захисту життєво важливих комунікаційних технологій американської нації. Стратегія розроблена після кількох років консультацій зі значною кількістю фахівців, у т.ч. з працівниками органів управління та організацій приватного сектору.
"Національна стратегія захисту кіберпростору США" 2003 р., спрямована на захист складних і взаємопов'язаних інформаційних систем, які мають життєво важливе значення для сучасного інформаційного суспільства. Загальною метою цього документу є виокремити організуючі завдання та пріоритетність зусиль по їх досягненню; визначити напрямки і кроки, які мають здійснювати, як урядові структури, так і підприємства та приватні користувачі по досягненню безпеки кібернетичного простору США.
Основним завданням у сфері кібернетичної безпеки стратегія визначає "запобігання кібернетичним нападам на критичну інфраструктуру, зниження вразливості нації до таких нападів і мінімізація збиток і час відновлення".
При цьому під кібернетичним тероризмом у США сьогодні розуміють "навмисне руйнування, переривання чи перекручування даних у цифровій формі чи потоків інформації, що має широкомасштабні негативні політичні, релігійні чи ідеологічні наслідки".
Стратегія визначає п'ять основних напрямів діяльності з питань захисту:
• 1) постійний моніторинг й безперервна оцінка загроз та вразливих місць державних інформаційних систем;
• 2) здійснення національних заходів із зменшення загроз та уразливості кіберпростору;
• 3) здійснення заходів щодо захисту інформаційних систем органів влади;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 5. Приємного читання.
