Нова шкала оцінювання є елементом такої системи едукації, яка зумовлюється ідеологією наших реформ, про що йшлося в попередніх розділах. Застосування її у річищі старого педагогічного мислення як такої, що лише "кількісно" відрізняється від п'ятибальної, є перекрученням її сутності й завдає великої шкоди процесам реформ. Виникає, отже, потреба враховувати бодай такі особливості нової системи оцінювання.
По-перше, вона спрямована на певне "знецінення" оцінки. Та ситуація, що дитина ходить до школи лише за оцінкою і батьки питають її лише за неї, завдає великої шкоди справі формування самодостатності людини. Оцінка затінює предмет, сенс вивчення якого дитина повинна постійно звіряти крізь призму власних життєвих цілей. Проти оцінки саме як "феодального батога" в руках учителя виступали свого часу М. Пирогов, К. Ушинський та інші українські педагоги. У цьому сенсі переосмисленню підлягає, найперше, поточне оцінювання, яке повинно зводитись, головним чином, до функції заохочення і широко замінюватися оцінним судженням, схваленням тощо.
По-друге, в контексті прогнозованої системи едукації оцінюванню підлягає не рівень засвоєння інформації (у вигляді знань, умінь і навичок), а компетенція, під якою розуміють здатність (спроможність) учня вирішувати проблеми. Сама ж ця здатність визначається не тільки інформованістю, але й рівнем активності його психічних функцій — інтелекту, волі, здібностей, ціннісних орієнтацій тощо. Співвідношення цих чинників — інформованості, з одного боку, і участі психічних функцій, з іншого, — у діяльності різних учнів буде різним, але нова шкала покликана стимулювати поступове збільшення саме участі функцій психічних.
По-третє, трактуючи оцінку як чинник заохочення та схвалення і відкриваючи дитині простір для самоаналізу і само-оцінювання(без чого не може сформуватися самодостатня особистість), нова система виключає оцінку негативну, що досі відігравала каральну роль. Бо якщо людину покарати, то її сумління відразу звільняється від докорів. Тим часом мета сучасної педагогіки — розвивати в дитині саме таку здатність — самій судити себе. І хоча на цьому шляху будуть певні "втрати", іншої дороги не існує.
По-четверте, знецінення оцінки, про що йшлося вище, зовсім не означає зниження вимогливості до дитини. Йдеться лише про те, щоб повсякденне "поганяння" замінити періодичним звітом дитини про виконану нею роботу. Власне так можемо трактувати так зване тематичне оцінювання. Дитина, маючи право приходити на урок непідготовленою, не має права переступити через блок предмета, якщо він нею не опрацьований — бодай на тому рівні, на який вона здатна від природи. Такий звіт дитина може робити навіть повторно (двічі), якщо результат першої "спроби" її не задовольняє.
По-п'яте, нова шкала оцінювання, якщо Ті застосувати правильно, стимулюватиме намагання дитини діяти з максимальною опорою на свої психічні можливості, мобілізуючи розум, здібності, волю, ціннісні орієнтації, тобто вестиме до розвитку. Вона спрямована на нарощування творчого потенціалу дитини, здатності до нестандартних рішень, еврестичності, здогадливості, наполегливості, відповідальності тощо.
Застосування нової шкали оцінювання
Як уже зазначалося, 12-бальна шкала оцінювання є елементом системи освіти, яка зорієнтована на розвиток дитини, а тому потребує уважного трактування. У педагогічній періодиці останнього часу в зв'язку з цим пропонувались спеціальні ("деталізовані") критерії її застосування. Проте практика засвідчує, що вони не діють, і вчитель часто вдається до традиційного розуміння оцінювання, міняє лише арифметику балів.
Зазначимо, найперше, що нова шкала оцінювання є 12-баль-ною, фактично, лише умовно. Насправді її можна трактувати як трибальну, повторену чотири рази стосовно чотирьох різних видів діяльності: а) пізнання (запам'ятовування);
б) репродукції; в) конструктивно-варіативно-пошукової діяльності та г) творчості (рис. 6).
Рис. 6. Оцінювання задач різних рівнів компетенції
Якщо поглянути на ці види крізь призму методів, про що йшлося в розділі 11, то вони відповідають різним рівням активності (самостійності, ініціативності) учнів — від простого сприймання і запам'ятовування ("пасивні методи") до творчості ("активні методи"). Зупинимось на кожному рівні, починаючи від найнижчого ("початкового").
Рівень пізнання. Він передбачає засвоєння учнем якоїсь порції інформації, а відтак здатність довести це, впізнавши її. Для цього рівня зручними видаються тести (бажано пропонувати вибір із семи—дев'яти варіантів), в яких дитина повинна щось підкреслити, відзначити тощо.
Наприклад:
Підкресліть дату хрещення України-Руси: 1241, 945, 988, 930, 995, 1112, 1010; Обведіть колом цифру, якою позначено трапецію:
Такі тести (часто декілька одночасно) пропонуються учням у формі індивідуальних карток. їх виконання, залежно від якості, оцінюється балом 1, 2 або 3.
Це — найнижчий рівень володіння компетенцією. Він доступний кожній дитині, а тому й найнижчий бал уважається позитивним.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» автора Вишневcький О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості нової шкали оцінювання“ на сторінці 1. Приємного читання.
