Задача як педагогічний засіб розвитку учня

Теоретичні основи сучасної української педагогіки

У широкому плані предметом людської діяльності є ланцюг проблем, які людина повинна постійно розв'язувати. Кожна з них ставить її перед необхідністю певного рішення, перед потребою вивести щось нове, невідоме з того, що задається умовами діяльності, обставинами. Проблема завжди містить потребу і перепону в її задоволенні.

Такий погляд на речі дає підставу черговий раз зробити важливий для навчального процесу висновок: якщо людині наперед відомо, як їй діяти, що сказати, як зробити або якщо відповідний "рецепт" можна одержати "зверху" чи знайти в книжці в готовому вигляді, то проблеми тут практично немає, а отже, й повноцінного розвитку також не буде: не працює мислення, в дрімотному стані перебувають й інші сфери структури особистості — воля, емоції, здібності, уява тощо.

Усвідомлення проблемної ситуації, тобто того, що у відомому є щось невідоме, щось таке, чого не можна з'ясувати відразу, перетворює завдання на задачу. Обов'язковим компонентом задачі є матеріальний або ідеальний об'єкт і вимога щодо перетворення його в інший стан. Головною ланкою у структурі задачі є не її "заготовка", а спосіб і процес розв'язання, на які вона націлює. І саме в цьому розумінні задача може трактуватися як головний засіб розвитку учня.

Проблема і задача — речі різні, але є підстави вважати, що перша переростає в другу. Якщо проблемна ситуація лише сигналізує про якусь потребу, необхідність, складність, то задача передбачає також усвідомлення і початок аналізу шляхів розв'язку. Усвідомлення задачі передбачає відчленування відомого від невідомого і прогнозування напряму пошуку.

Таким чином, у навчанні запропоноване вчителем завдання стає для учня задачею. Але при цьому необхідно зауважити, що далеко не всі завдання, які даємо дітям, мають достатній заряд "задачності". Дуже низькі розвивальні можливості містять, наприклад, завдання на запам'ятовування матеріалу або ті, що передбачають виконання дій за готовим зразком. У 12-бальній шкалі оцінювання таким формам роботи відповідають 1—3 бали. Отже, будь-яке завдання можна вважати повноцінною задачею лише тоді, коли воно характеризується проблемністю і здатне активізувати творчо-пошуковий потенціал учня, спричиняє напруження.

Задача є ланкою у ланцюгу навчально-виховного процесу. Це стосується всіх шкільних предметів. Задача може мати різний обсяг. Вона може бути простою, а її розв'язання — швидким і лаконічним. Водночас вона може бути багатоступеневою, і тоді її розв'язання потребуватиме чимало часу. Але в усіх випадках пошуки розв'язання задачі є організованим, цілеспрямованим і напруженим розумовим процесом. При цьому, чим важча задача та її розв'язання, тим більше вона принесе користі й тим більше задоволення отримає людина після завершення роботи.

У педагогічній літературі існують різні способи класифікації задач. Зручним, наприклад, видається їх поділ на репродуктивні (з низьким рівнем творчої участі учня), конструктивно-варіативно-пошукові (коли учень самостійно здійснює підказані умовою задачі операції) і творчі (що передбачають пошуки методів розв'язання).

Дванадцятибальна шкала оцінювання спонукає до того, щоб до цієї класифікації внести ще один — найлегший тип — задачі на ідентифікацію (пізнання) засвоєного. Під час тематичного опитування він, як правило, пропонується у вигляді тестів, виконуючи які учень повинен зробити лише вибір.

Таким чином, можна говорити про чотириступеневу систему задач як цілком адекватну. За цією системою визначається і ступінь компетенції ("спроможності") учня: початковий, середній, достатній, високий. Прагнення одержати вищий бал спонукатиме його до оволодіння складнішим видом інтелектуальної діяльності (детальніше про це див. розділ 13).

Очевидно, що всі типи задач передбачають активність учня як суб'єкта, хоча участь його психічних функцій в їх вирішенні буде неоднакова і досягне найвищої напруженості у творчих актах. Вважається, що творчі задачі володіють найвищими можливостями розвитку.

Варто зазначити, що наслідок вирішення задач залежить ще й від того, якою є участь учителя в їх розв'язанні. Як відомо, вона повинна бути мінімальною, але достатньою для того, щоб задача стала для учня посильною. У випадку непідготовленості школярів до розв'язання тієї чи іншої задачі можна запропонувати іншу того ж типу, але яка чіткіше окреслює напрям пошуку.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» автора Вишневcький О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Задача як педагогічний засіб розвитку учня“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ

  • ВСТУП

  • Базові педагогічні терміни і поняття

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки

  • Педагогіка як професія

  • Розділ 2. Українське суспільство на шляху реформування і завдання педагогіки

  • Людина у фокусі сучасних українських реформ

  • Нове соціальне замовлення

  • Вибір стратегії сучасної української педагогіки

  • Проблема повернення до традиційно-християнських засад

  • Національний характер освіти і виховання

  • Частина перша. ОСВІТА І НАВЧАННЯ

  • Головні особливості успадкованої Україною системи освіти

  • Демократизація компонентів системи

  • На старті реформ

  • Розділ 4. Процес едукації та шляхи його демократизації

  • Діяльність учня

  • Діяльність учителя

  • Розділ 5. Інформативна функція процесу едукації

  • Знання, вміння, навички як рівні засвоєння інформації

  • Процес засвоєння інформації

  • Психолого-педагогічні передумови успішного формування навичок

  • Розділ 6. Виховна функція процесу едукації

  • Виховна ситуація і процес формування поглядів, переконань та звичок

  • Виховні можливості уроку

  • Функції вчителя

  • Розділ 7. Розвивальна функція процесу едукації

  • Задача як педагогічний засіб розвитку учня
  • Процес вирішення навчальних задач

  • Розділ 8. Зміст едукації та головні напрями його демократизації

  • Діяльнісний компонент змісту едукації

  • Інформативний компонент змісту едукації

  • Реформування змісту освіти

  • Розділ 9. Основні дидактичні принципи

  • Нове соціальне замовлення і принципи дидактики

  • ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ

  • Традиційні вимоги до уроку

  • Сучасні вимоги до уроку

  • Розділ 11. Діяльність на уроці: методи, форми і засоби

  • Фронтальні форми роботи

  • Самостійна діяльність учнів

  • Розділ 12. Передумови успішної діяльності учнів на уроці

  • Диференціація навчання

  • Психологічний клімат на уроці

  • Організаційний аспект діяльності учнів на уроці

  • Розділ 13. Контроль і оцінювання досягнень учнів

  • Особливості нової шкали оцінювання

  • Частина друга. СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

  • Функції компонентів структури

  • Крах системи і пошуки Головного Ідеалу

  • Розділ 15. Людина в контексті традиційно-християнського виховання

  • Людина — творіння Боже

  • Людина в контексті завдань сучасної української педагогіки

  • Розділ 16. Віра і виховання та розвиток

  • Християнська віра як передумова гармонії

  • Головний предмет християнської віри

  • "Не кожному духові вірте..."

  • Естетичне прагнення як складова духовності

  • Розділ 17. Системно-ціннісний підхід до визначення змісту виховання і розвитку

  • Опредмечення цінностей

  • Система цінностей та напрями виховання і розвитку

  • Ідеологія в системі цінностей

  • Кодекс цінностей сучасного українського виховання і розвитку

  • Чистота і гармонія цінностей у системі виховання і розвитку

  • ЗМІСТ ВИХОВАННЯ

  • Походження моралі

  • Трактування моралі

  • Цінності морального виховання

  • Гуманізм

  • Розділ 19. Національно-патріотичний аспект змісту виховання

  • Нація і національна ідея

  • Дух нації

  • Націоналізм, шовінізм та "інтернаціоналізм" — світогляд і почуття

  • Патріотизм

  • Процес становлення національного самоусвідомлення

  • Український виховний ідеал

  • Національне як чинник виховання

  • Українське патріотичне виховання і національні меншини

  • Розділ 20. Громадянський (цивільний) аспект змісту виховання

  • Громадянське суспільство і держава

  • Громадянське суспільство і соціальний прогрес

  • На шляху до гармонії громадянського суспільства

  • Громадянські вартості в українській традиції

  • Розділ 21. Родинний аспект змісту виховання

  • Двоєдина природа родини

  • Деякі традиційні особливості української родини

  • Ціннісні засади української родини

  • Деградація родинного життя і виховання

  • Повернення до традицій

  • Актуальні завдання сучасного родинного виховання

  • Розділ 22. Валео-екологічний аспект змісту виховання

  • Людина— "споживач Природи"

  • Людина та її власне здоров'я

  • Головні чинники догляду за здоров'ям

  • Фізична культура і здоров'я

  • Особиста гігієна

  • У пошуках джерел здоров'я

  • До нових засад спілкування з Природою

  • Природа — виховник людини

  • ЗМІСТ РОЗВИТКУ

  • Розвиток як предмет педагогіки

  • Етнопсихологічний аспект розвитку людини

  • Класифікація цінностей розвитку

  • Розділ 24. Цінності розвитку особистості

  • Чинники усвідомлення й осмислення дії

  • Чинники динаміки й особливостей перебігу дії

  • Периферійні специфічні якості діяча

  • Розділ 25. Характер як предмет педагогіки розвитку

  • Структура характеру

  • Ядро характеру

  • Периферія характеру

  • Становлення характеру: педагогічне трактування

  • Безхарактерність

  • ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ І РОЗВИТКУ

  • Гуманізм у педагогіці

  • Місія виховника

  • Педагогічне спілкування

  • З арсеналу традиційно-християнських поглядів

  • Чинники виховання та розвитку

  • Розділ 27. Інститути виховання і розвитку

  • Дошкілля і школа

  • Роль Церкви у вихованні й розвитку особистості

  • Розділ 28. Методи виховання і розвитку

  • Метод переорієнтації зусиль вихованця

  • Метод приучування

  • Переконування і сугестія

  • Розділ 29. Методи самовиховання і саморозвитку

  • Самовиховання і саморозвиток на основі прикладу

  • Долання перепон і труднощів

  • Статева стриманість

  • Моральний гарт характеру

  • Участь у доброчинній діяльності й жертовність

  • Розділ 30. Зовнішні чинники виховання і розвитку

  • Гра

  • Спорт

  • Рідна мова

  • Українознавство

  • Мистецтво

  • Засоби масової інформації

  • Громадське життя

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ