Особливості нової шкали оцінювання

Теоретичні основи сучасної української педагогіки

Таких дійсно творчих вчинків буде не надто багато, але постійне прагнення дитини взяти "більшу висоту" спонукатиме до них бодай здібних учнів.

Розуміння природи різних видів діяльності (і різних рівнів компетенції) стає глибшим, якщо у наведеній вище схемі провести діагональ і умовно "відокремити" засвоєння інформації (пізнання) від інтелектуальної активності учня (рис. 7).

Рис. 7. Зміст компетенції при вирішенні різних типів задач

Рис. 7. Зміст компетенції при вирішенні різних типів задач

Згідно з рис. 7 рівень пізнання ґрунтується, переважно, на засвоєнні поданої ззовні інформації за обмеженої активності інтелекту ("пасивні методи").

Рівень репродукції передбачає деяке зменшення питомої ваги одержаної ззовні інформації й збільшення участі власного розуму, здібностей, волі тощо ("переважно пасивні методи").

Конструктивно-варіативно-пошуковий рівень підвищує участь інтелекту, що працює все ж у заданому інформативному полі ("переважно активні методи"). Інформація одержує функцію засобу діяльності.

Творчий рівень, як засвідчує рис. 7, передбачає опору на власний досвід (пошук інформації в ньому) і обов'язковий елемент відкриття, вчинку, який людина робить уперше. Одержана ззовні інформація відіграє тут роль мінімальну ("активні методи").

Контроль досягнень учнів у контексті вимог освітніх реформ

Переоцінка і перебудова змісту едукації, орієнтація нашої освіти на принцип дитино центризму тощо зумовлюють потребу певного переосмислення як усього процесу контролю, так й оцінювання досягнень учнів. Як зазначалося вище, суттєво зросте питома вага самоконтролю і взаємоконтролю, що сприятиме

розвитку само відповідальності учнів. Поступово вони навчаться ходити до школи не за оцінками, а шукати тут свого життєвого призначення. Гонитва за оцінкою лише заважає такому самовизначенню.

Поточне оцінювання поступово втрачатиме своє колишнє значення і свою функцію головного зовнішнього впливу на мотивацію навчання. Традиційно казенну "бухгалтерію оцінок" поступово замінить оцінне судження вчителя, підбадьорювання, похвала за добре ставлення до праці, надання учневі можливості продемонструвати класові свою роботу тощо.

Тематичне оцінювання, що проводиться після опрацювання певного розділу предмета, стане домінуючим у системі контролю. Але за всіх випадків, підкреслимо ще раз, воно повинно трактуватися як звіт учня про виконану роботу. Бо він — суб'єкт діяльності.

Технологічно цей звіт повинен забезпечити можливість того, щоби учень: сам обирав рівень, на якому будуватиме свій звіт; сам зміг оцінити свою роботу.

Для тематичного оцінювання вчитель виготовляє чотири пакети задач з орієнтацією на: а) контроль володіння інформацією; б) здатність до репродукції; в) здатність конструювати, змінювати текст і робити в ньому пошук та г) здатність до творчого вчинку. Запропонувавши на уроці контролю всі чотири пакети, вчитель, таким чином, дає учневі шанс самому обрати свій рівень, що постійно супроводжуватиметься прагненням дитини подолати рівень вищий.

Можлива в таких ситуаціях помилка у виборі виправляється шляхом участі дитини у повторному "звіті" (повторному опитуванні), що може відбуватися після певного доопрацювання розділу.

На основі тематичного оцінювання виводяться підсумкові оцінки — наприкінці семестру і в кінці року.

В організації тематичного тестування викликає часом суперечки проблема вибору завдання самим учнем. Існують побоювання, що і слабкий учень може впоратися з задачею вищого рівня. А тому деякі вчителі вважають за доцільне, аби кожен учень виконував завдання всіх рівнів, починаючи з найнижчого.

Проте небезпека тут не стільки в учнях, скільки в здатності вчителя добре побудувати задачі; настільки добре, щоб слабший учень, обравши для себе задачу надто високого рівня, не зміг її задовільно виконати. Технологічні навички в наших учителів набуватимуться поступово, під час практичної діяльності, Це — як гра на скрипці: вдається лише внаслідок постійних і довготривалих зусиль.

Завдання для самоконтролю

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» автора Вишневcький О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості нової шкали оцінювання“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДНЄ СЛОВО ДО ТРЕТЬОГО ВИДАННЯ

  • ВСТУП

  • Базові педагогічні терміни і поняття

  • Міжпредметні зв'язки педагогіки

  • Педагогіка як професія

  • Розділ 2. Українське суспільство на шляху реформування і завдання педагогіки

  • Людина у фокусі сучасних українських реформ

  • Нове соціальне замовлення

  • Вибір стратегії сучасної української педагогіки

  • Проблема повернення до традиційно-християнських засад

  • Національний характер освіти і виховання

  • Частина перша. ОСВІТА І НАВЧАННЯ

  • Головні особливості успадкованої Україною системи освіти

  • Демократизація компонентів системи

  • На старті реформ

  • Розділ 4. Процес едукації та шляхи його демократизації

  • Діяльність учня

  • Діяльність учителя

  • Розділ 5. Інформативна функція процесу едукації

  • Знання, вміння, навички як рівні засвоєння інформації

  • Процес засвоєння інформації

  • Психолого-педагогічні передумови успішного формування навичок

  • Розділ 6. Виховна функція процесу едукації

  • Виховна ситуація і процес формування поглядів, переконань та звичок

  • Виховні можливості уроку

  • Функції вчителя

  • Розділ 7. Розвивальна функція процесу едукації

  • Задача як педагогічний засіб розвитку учня

  • Процес вирішення навчальних задач

  • Розділ 8. Зміст едукації та головні напрями його демократизації

  • Діяльнісний компонент змісту едукації

  • Інформативний компонент змісту едукації

  • Реформування змісту освіти

  • Розділ 9. Основні дидактичні принципи

  • Нове соціальне замовлення і принципи дидактики

  • ПРОЦЕСУАЛЬНІ АСПЕКТИ

  • Традиційні вимоги до уроку

  • Сучасні вимоги до уроку

  • Розділ 11. Діяльність на уроці: методи, форми і засоби

  • Фронтальні форми роботи

  • Самостійна діяльність учнів

  • Розділ 12. Передумови успішної діяльності учнів на уроці

  • Диференціація навчання

  • Психологічний клімат на уроці

  • Організаційний аспект діяльності учнів на уроці

  • Розділ 13. Контроль і оцінювання досягнень учнів

  • Особливості нової шкали оцінювання
  • Частина друга. СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ ВИХОВАННЯ ТА РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ

  • Функції компонентів структури

  • Крах системи і пошуки Головного Ідеалу

  • Розділ 15. Людина в контексті традиційно-християнського виховання

  • Людина — творіння Боже

  • Людина в контексті завдань сучасної української педагогіки

  • Розділ 16. Віра і виховання та розвиток

  • Християнська віра як передумова гармонії

  • Головний предмет християнської віри

  • "Не кожному духові вірте..."

  • Естетичне прагнення як складова духовності

  • Розділ 17. Системно-ціннісний підхід до визначення змісту виховання і розвитку

  • Опредмечення цінностей

  • Система цінностей та напрями виховання і розвитку

  • Ідеологія в системі цінностей

  • Кодекс цінностей сучасного українського виховання і розвитку

  • Чистота і гармонія цінностей у системі виховання і розвитку

  • ЗМІСТ ВИХОВАННЯ

  • Походження моралі

  • Трактування моралі

  • Цінності морального виховання

  • Гуманізм

  • Розділ 19. Національно-патріотичний аспект змісту виховання

  • Нація і національна ідея

  • Дух нації

  • Націоналізм, шовінізм та "інтернаціоналізм" — світогляд і почуття

  • Патріотизм

  • Процес становлення національного самоусвідомлення

  • Український виховний ідеал

  • Національне як чинник виховання

  • Українське патріотичне виховання і національні меншини

  • Розділ 20. Громадянський (цивільний) аспект змісту виховання

  • Громадянське суспільство і держава

  • Громадянське суспільство і соціальний прогрес

  • На шляху до гармонії громадянського суспільства

  • Громадянські вартості в українській традиції

  • Розділ 21. Родинний аспект змісту виховання

  • Двоєдина природа родини

  • Деякі традиційні особливості української родини

  • Ціннісні засади української родини

  • Деградація родинного життя і виховання

  • Повернення до традицій

  • Актуальні завдання сучасного родинного виховання

  • Розділ 22. Валео-екологічний аспект змісту виховання

  • Людина— "споживач Природи"

  • Людина та її власне здоров'я

  • Головні чинники догляду за здоров'ям

  • Фізична культура і здоров'я

  • Особиста гігієна

  • У пошуках джерел здоров'я

  • До нових засад спілкування з Природою

  • Природа — виховник людини

  • ЗМІСТ РОЗВИТКУ

  • Розвиток як предмет педагогіки

  • Етнопсихологічний аспект розвитку людини

  • Класифікація цінностей розвитку

  • Розділ 24. Цінності розвитку особистості

  • Чинники усвідомлення й осмислення дії

  • Чинники динаміки й особливостей перебігу дії

  • Периферійні специфічні якості діяча

  • Розділ 25. Характер як предмет педагогіки розвитку

  • Структура характеру

  • Ядро характеру

  • Периферія характеру

  • Становлення характеру: педагогічне трактування

  • Безхарактерність

  • ПРОЦЕС ВИХОВАННЯ І РОЗВИТКУ

  • Гуманізм у педагогіці

  • Місія виховника

  • Педагогічне спілкування

  • З арсеналу традиційно-християнських поглядів

  • Чинники виховання та розвитку

  • Розділ 27. Інститути виховання і розвитку

  • Дошкілля і школа

  • Роль Церкви у вихованні й розвитку особистості

  • Розділ 28. Методи виховання і розвитку

  • Метод переорієнтації зусиль вихованця

  • Метод приучування

  • Переконування і сугестія

  • Розділ 29. Методи самовиховання і саморозвитку

  • Самовиховання і саморозвиток на основі прикладу

  • Долання перепон і труднощів

  • Статева стриманість

  • Моральний гарт характеру

  • Участь у доброчинній діяльності й жертовність

  • Розділ 30. Зовнішні чинники виховання і розвитку

  • Гра

  • Спорт

  • Рідна мова

  • Українознавство

  • Мистецтво

  • Засоби масової інформації

  • Громадське життя

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ