Розділ «8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного»

4. Підсумок звіту.

Можуть проводитися конкурси.

Конкурс “Знайди помилку”. На магнітну стрічку записано невелику розповідь із помилками (математичними, фізичними, історичними, біологічними та ін.). Включають запис, учні слухають і відмічають на аркуші паперу неточності або помилки. Перемагає та команда, яка знаходить більше неточностей і помилок.

Конкурс “Пошук”. Перед конкурсом групи одержують доручення знайти в журналах, газетах, книгах матеріал, який стосується конкурсної теми, але в плані застосування, чи історії питання, чи якогось іншого аспекту.

Урок-турнір. Його мета – повторення і узагальнення вивченого. За два тижні до уроку вивішується плакат із запитаннями за темою. У класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв'язують задачі (їх перелік дається).

Готуються також картки-завдання. В уроці-турнірі беруть участь два класи. Тривалість – 90 хв. Столи розміщують так, щоб учні двох класів сиділи навпроти один одного. Можлива постановка проблемного питання.

Другий етап розпочинається із фронтального опитування з усіх перелічених питань (учні обох класів відповідають почергово). Аналітики розв'язують задачі на дошці. Після цього класи обговорюють розв'язки задач і оцінюють роботу аналітиків. Наступний етап – мінідиктант з теми. До дошки запрошуються по два учні від класу. Всі останні – журі. Якщо це урок фізики – то ставляться досліди і побачене пояснюється, за що кожному класові виставляється відповідна оцінка.

На другому уроці роботу розпочинають ерудити. Заслуховуються і оцінюються підготовлені повідомлення (по одному від класу). Далі – розв'язання творчих задач, підготовка відповідей на завдання, запропоновані в картках. Підраховується загальна кількість балів, набрана за кожен вид турніру кожним класом.

Урок-телепередача. Це урок вивчення нового матеріалу з попередньою підготовкою учнів. Він будується в стилі інформаційно-розважальної телепередачі. Його структура являє собою послідовність фрагментів із найбільш популярних телепрограм минулого і сьогодення: “Поле чудес”, “Закон є закон”, “Погода”, “Пісня – 97”, “Служу народу України”, “Літературна студія”, “Свічадо”, “Вечірня казка”, “П'ятий кут” тощо, побудованих на предметному навчальному матеріалі. Матеріал розробляється аспектно, відповідно до тієї чи іншої передачі, її спрямування. Очевидно, вибір тих чи інших телепередач, послідовність їх фрагментів, трансформованих змістом навчального матеріалу, визначається можливостями навчальної теми уроку.

Для підготовки уроку вчитель створює ініціативну учнівську групу, визначає ведучого телепередачі. Спільно з вчителем ця група з'ясовує, які конкретно телепередачі будуть копіюватися на уроці, яким змістом наповнити кожний фрагмент. Створюються мікроколективи учнів, на чолі яких стоять члени ініціативної групи. Кожен мікроколектив готує свій фрагмент, свій вихід в “ефір”, свою частину всієї “телепрограми”.

Перед уроком класна кімната відповідно оформлюється. Зміст оформлення, зрозуміло, відповідає темі “телепередачі”.

Учитель спільно з ініціативною групою чітко розподіляє час уроку, виділяючи кожній “телепрограмі” свій “жорсткий” час, встановлює послідовність цих програм.

У сценарій уроку органічно вплітаються кінопрограма (показ навчального кінофільму, фрагмента, епізоду, відеокліпу), рекламна пауза, пісня, музична вставка.

Під час уроку учні в своїх робочих зошитах роблять записи, малюють схеми, малюнки, пишуть формули тощо.

На таких уроках простежуються міжпредметні зв'язки, тому один із варіантів уроку-телепередачі може бути інтегрований урок з участю 2-3 вчителів споріднених предметів.

Урок може бути розпочатий із музичної заставки цієї телепередачі. Два диктори оголошують тему, мету і побудову. Наступний етап – демонстрування фрагмента фільму, після цього – виступи.

Інтегровані та бінарні уроки. Інтегровані уроки мають ту особливість, що на них максимально можна реалізувати міжпредметні зв'язки. Найбільші труднощі в їх проведенні – організація, компонування змісту і визначення важливості того чи іншого аспекту. Такими аспектами є світоглядний, історичний, фактологічний, кібернетичний, психологічний, соціальний і т.д. Беруть участь спеціалісти (вчителі) різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з класом.

Форми роботи на уроці різноманітні. Це можуть бути конференції, семінари, “симпозіуми”, лекції і бесіди чи звичайні комбіновані уроки.

Завдання інтегрування – створити цілісне уявлення про об'єкт вивчення, отже, сформувати систему знань в учнів.

Проводяться не так часто, один-два рази на чверть, 2-3 рази на півріччя в одному класі. Його проведенню передує серйозна підготовка учнів.