Розділ «Найважливіше у розділі»

Дидактика новітньої школи

Необхідною умовою розвитку суспільства є передача з покоління в покоління узагальненого в різних видах людської діяльності досвіду. Молодше покоління людей не лише засвоює цей досвід, але й з часом його розвиває, розширює і збагачує.

Навчання, виховання і розвиток утворюють цілісний навчально-виховний процес, а педагогіка – наука, яка вивчає його. Оскільки навчання – це велика частина цього процесу, то дидактика, яка вивчає закономірності навчання, є частиною педагогіки. Проте дидактику можна розглядати і як самостійну, автономну педагогічну науку. Зрозуміло, що виокремлення дидактики як окремої частини педагогіки як цілісної навчальної дисципліни – це всього лише прийом, своєрідний метод, який служить єдиній меті – вивчити процес навчання, його закономірності, щоб потім їх врахувати в шкільній практиці. Але проблема в тому, що при такому підході дидактика не розглядає як інтегрувати у єдиний цілісний процес ці дидактичні закономірності. Такого завдання вона не розв'язує, а пропонує лише дидактичні принципи, закони і закономірності та правила навчання кожному вчителеві для їх інтеграції в цілісний навчально-виховний процес, але нічого не говорить про те, як здійснити цей синтез. Тут дидактика залишає вчителя сам на сам з цими проблемами. Тому сучасна дидактика за великим рахунком далека від шкільної практики. Отже залишається єдиний вихід: розглядати в дидактиці цілісний навчально-виховний процес. Надіятись на загальну педагогіку немає чого, оскільки з процесами виховання і розвитку ситуація така ж.

Серед трьох процесів: навчання, виховання і розвиток базовим є процес навчання. Саме на його основі і повинна здійснюватись інтеграція двох інших процесів. Тому дидактика і має займатися вивченням навчання з урахуванням того, що цей процес має інтегруватися з двома іншими, утворюючи єдиний цілісний навчально-виховний процес. Отже дидактика повинна займатися не лише вивченням закономірностей процесу навчання, але й інтеграцією усіх трьох процесів у єдине ціле на основі навчання.

Кожна наука володіє своїми, їй притаманними методами дослідження. Не є винятком з цього правила і педагогіка. Одним з її дуже потужних методів дослідження педагогічних явищ є системний підхід. Він виконує багатофункціональну роль, а саме: як методологічний принцип, як методологічна установка і як конкретно-науковий метод дослідження. Процес навчання – це процес взаємодії учителя і учнів через посередництво так званої дидактичної системи. Елементами цієї системи є: цілі навчання, зміст навчання, методи, засоби та організаційні форми навчання. В основі процесу навчання лежить дидактичний цикл, з якого слідує, що учитель, враховуючи, індивідуально- типологічні якості учня, його навчально-пізнавальний досвід може успішно організувати навчально-виховний процес. З сучасних методів науково-педагогічного дослідження особливого застосування у сучасній дидактиці набули системний підхід, метод тестів, метод моделювання та метод кваліметрії. Сьогоднішню сучасну, як і взагалі новітню школу важко уявити без експериментування, без дослідно-експериментальної роботи. Нею все більше зайняті не лише члени дирекції школи, але й прості вчителі. Знайомство з тими методами науково-педагогічних досліджень, які були описані вище, допоможе в організації такої роботи.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Найважливіше у розділі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі
  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”

  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі