Розділ «5.4. Поділ цілей навчання на групи»

Вузлові питання теми:

5.4.1. Види діяльності.

5.4.2. Групи цілей навчання.

Основні поняття теми: види діяльності, групи цілей навчання.

5.4.1. Види діяльності.

5.4.2. Групи цілей навчання.

Структура групи навчальних (освітніх) цілей. Розглянемо спосіб формування групи навчальних цілей. Початкове уявлення про цю групу дає матриця, яка показана вище. Як видно з неї, цілі цієї групи можуть бути виражені через такі категорії (елементи) процесу пізнання, як знання, вміння, навички, емоційно-оціночні норми та способи творчої діяльності та компетенції і компетентності. Однак самі знання є взаємопов'язаною сукупністю уявлень, понять, суджень, теорії, наукової картини світу. Тому цілі навчальної групи можна виразити через уявлення, поняття, судження, теорії, наукову картину світу, вміння, навички письма, читання і лічби, через специфічні для конкретного предмета навички, у їх взаємозв'язку і взаємодоповненні та через емоційно-оцінні норми і, способи творчої діяльності, компетенції і компетентності. Оскільки всі вище означені елементи пізнавальної діяльності людини певним чином між собою пов'язані, отже є певного системою, то і група навчальних цілей також є системою. Зрозуміло, що основою такого впорядкування навчальних цілей у систему є конк-ретний навчальний матеріал про природу, суспільство, людину.

Людство добуває знання, які складають фонд науки і які повинні бути передані молодшому поколінню. Однак, розумові можливості молодої людини, рівень її розумового розвитку, хоч він з віком і зростає, недостатні для того, щоб засвоїти весь той науковий багаж, який на даний час нагромадило людство. Тому передається тільки та частина, яка складає ядро науки про природу, суспільство, людину. Якраз вона й адаптована до вікових і розумових можливостей учнівської молоді. В той же час, весь фонд наукових знань використовується професіоналами-спеціалістами з метою їх застосування у виробничій практиці, а також для поглиблення і розширення знань про оточуючий світ.

У нашій системі освіти прийнята так звана предметна структура змісту навчання. Це значить, що зміст навчання є сумою змісту всіх навчальних предметів. Звичайно, навчальні цілі з кожного предмета свої, саме такі, які відображають специфіку цього предмета, однак їх можна розділити на дві частини: загальні і конкретно-предметні.

Загальні цілі навчання це такі, в реалізацію яких вносить певний вклад кожен навчальний предмет. Це насамперед цілі навчання, пов'язані з формуванням наукової картини світу і тими методами дослідження, якими користуються всі науки.

Чим є цілі навчання конкретному предметові, які виражають специфіку самого предмета? Вони мають ієрархічну структуру. Найвищий рівень – рівень суспільства, далі – рівень школи, потім іде – рівень предмета, існують ще нижчі рівні. Зрозуміло, що на нижчих рівнях вони виражаються у категоріях вираження досвіду: знаннях, уміннях, навичках, емоційно-оцінних нормах, способах творчої діяльності, компетенціях і компетентностях.

Кожний навчальний предмет розкриває свою предметну область дійсності. Під нею розуміють область, клас об'єктів, що розглядається в межах цього контексту. Ним може бути окрема думка, фрагмент наукової теорії та ін.

Наприклад, предметною областю математики є вся дійсність. Фактично немає ні однієї області матерії, в якій не проявлялись би закономірності, що вивчаються математикою. В той же час, математика вивчає свою предметну область не в усій сукупності її властивостей – це предмет науки взагалі, а лише в одному аспекті: в аспекті форм і відношень, абстрагованих від їх змісту. Однак, математика – це ще й метод і це необхідно враховувати при вивченні математики.

Хімія – наука, що вивчає з'єднання атомів, властивості і перетворення цих з'єднань. Цим самим і означена предметна область хімії.

Фізика досліджує енергетично-структурний аспект будови і властивостей матерії.

Отже, предметною областю фізики є весь пізнаний ряд матеріальних утворень – від елементарних частинок до найграндіозніших, відомих людині організацій матерій. Досліджувані фізикою явища і закономірності відіграють важливу роль у розумінні будови матерії на всіх рівнях її організації, так як саме енергетичні взаємодії і взаємозв'язки є тим типом взаємовідношень, який служить основою існування матеріальних систем. Фізика досліджує (монопольно) будову матерії на рівні атомів і на рівні елементарних частинок, що є підставою для того, щоб вести мову про фізичну картину світу.

Предмет біології, як і будь-якої іншої об'єктиної науки, визначається своєю предметною областю: біологія вивчає живу природу в усій сукупності її властивостей.

Ми навели тільки декілька навчальних дисциплін і їх предметних областей. Зрозуміло, що деталізація і конкретизація змісту навчання взагалі пов'язана з конкретизацією і деталізацією предметних областей.

Очевидно, що будь-яка предметна область дійсності може бути описана багатьма характеристиками. Розкриття їх, а також розкриття різних аспектів, різних сторін предметної області розширює наші знання про цю область оточуючої дійсності.