Розділ «Найважливіше у розділі»

Дидактика новітньої школи

Принцип означає основоположення, керівну ідею. Це – загальна керівна норма дії, вона встановлюється людьми. Правило – це норма дії, що має конкретне робоче значення. Закон – це компонент логічної структури педагогічної науки, який виражає істотні об'єктивно діючі зв'язки. Оскільки у законі відображаються стабільні повторювальні, істотні зв'язки, то він виконує пере дбачу вальну, прогностичну функцію.

Принципи не є раз і назавжди прийнятими категоріями, виражаючи певні закономірності, вони постійно поглиблюються і видозмінюються. З погляду системного підходу принципи – це вимоги, які створює середовище системи навчання до самої системи. Її системоутворювальним чинником є принцип приро- довідповідності. Елементами системи є: принципи цілеспрямованості і цілісності навчання, науковості й доступності, системності, оптимізації, формування в учнів пізнавального інтересу, контролю і корекції знань учнів, систематичності і послідовності, поєднання освіти і самоосвіти, розвитку і саморозвитку, виховання і самовиховання. Спроба формулювання принципу наочності належить Я. Коменському. Він сформулював його у формі “золотого правила” дидактики. При цьому мав на увазі наочним таке, якому можна дати механічний чи геометричний образ. За Г.Песталоцці, наочність є абсолютною основою пізнання, наочне – це таке, яке можна звести до елементарного. За класиками наукової педагогіки наочне навчання – це навчання на самих предметах, об'єктах, а не на описі цих об'єктів.

Навчання за участю реальних предметів вивчення не тільки багате з погляду отриманої інформації, але й багате на почуття, емоції, на відчуття часу і простору. У формуванні особистості учня винятково важливого значення набуває орієнтація на забезпечення єдності зовнішніх впливів і саморуху, самостійних кроків у напрямі саморозвитку, самовдосконалення, самонавчання, самовиховання.

Вимога систематичності обґрунтовується закономірностями пам'яті. При систематичному навчанні немає великих прогалин у засвоєнні логічної структури матеріалу у зв'язку з тим, що регулярно діє підкріплення. Послідовність зумовлена необхідністю забезпечення розуміння, оскільки останнє засноване на порівнянні невідомого з раніше засвоєним, на підведенні складнішого до простішого, елементарного. Принцип систематичності і послідовності є певним доповненням до принципу науковості і доступності.

Великі пізнавальні навчальні можливості має знаково-символічна наочність. Як вважають спеціалісти, знак позначає зміст, а символ його розкриває. Символ – це те, чим зображається знак. Знак виступає в ролі замінника іншого предмета, явища, властивості, тобто функція заміщення є головною функцією знака. Велика роль належить системі знаків, а мову вивчають, як форму існування знань у вигляді системи знаків.

Знаково-символічні засоби навчання мають цілу низку ознак, серед них: конвенціональність, довільність, дискретність, неоднорідність. Винятково важлива роль належить знаково- символічним засобам у розвитку абстрактного, теоретичного мислення.

Дидактика, як і кожна наука, має свої закони, закономірності, правила. Як видно з аналізу дидактичного циклу, результати навчання опосередковуються не тільки елементами дидактичної системи, але й навчальними характеристиками учня: задатками, здібностями, нахилами, інтересами, індивідуальними мотивами навчання. Тому, для встановлення закономірностей навчання досліджуються усі зв'язки, які діють у системі. Якщо зв'язки вивчені глибоко, всебічно, якщо вони підтверджуються широкою педагогічною практикою, якщо їх дію підтверджує час, то така закономірність може отримати статус закону. Є багато підстав вважати законами навчання такі: закон активності, закон відповідності, закон ієрархії, закон єдності навчання, розвитку і саморозвитку, закон єдності навчання, виховання і самовиховання, закон гармонійності, закон циклічності.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Найважливіше у розділі“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”

  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання

  • Найважливіше у розділі
  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі