Розділ «8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного»

Бінарні уроки – це спарені, здвоєні уроки з одного і того ж предмета і теми.

Які позитивні риси цих уроків: учні краще сприймають учителів, які упродовж дня спілкуються з ними; менше часу забирає підготовка домашніх завдань; менше підручників потрібно носити до школи; є можливість для глибшого вникнення, заглиблення, занурення в окремі моменти змісту матеріалу; більше можливостей для забезпечення рівневої підготовки; кращі можливості для впровадження ідеї модульності.

Проте є і негативні моменти: зменшується кількість повторення, підкріплення, а отже і закріплення в пам'яті. Тому здвоєння уроків можливе тільки з тих навчальних предметів, на які навчальним планом передбачено 4 і більше уроків і дуже рідко коли – 3 уроки. Структура “пари” дуже вільна.

Нижчеописані уроки вчителів відображають низку тенденцій розвитку сучасного уроку, а саме: посилення філософського звучання і наповнення змісту уроку, вихід на аналіз проблем Природи, Людини, Суспільства; підвищення пізнавальної активності учнів як на уроці, так і в процесі підготовки до нього; зростання ролі учня як суб'єкта навчання та ін.

Пролунав дзвінок, у класі запала тиша. І полилася ніжно- журлива пісня “Ой журавко, журавко...” Так розпочався урок української літератури в 7-му класі, урок-туга за віршем Богдана Лепкого “Видиш, брате мій...” І вже в уяві школярів, присутніх вчителів, гостей виринає з сірої мряки журавлиний ключ, чується тужливе журавлине “кру-кру”. Зримо постають перед очима знедолені галичани, що від'їжджають у чужі краї шукати щастя, відчуваєш безмежну тугу земляків-емігрантів за батьківщиною. Проникливі слова вчительки переплітаються з піснею, а її своєрідний голос робить урок справді чарівним. Н.Сосюк, викладач Рівненської державної гуманітарної гімназії, розробила низку уроків, цікавих за своєю формою і дала їм своєрідне змістове і організаційне наповнення. Нижче ми коротко описуємо її урок філософського дослідження “Не зневажай душі своєї цвіту”, урок духовної причетності до рідної землі, урок-туга.

Урок духовної причетності до рідної землі. Це уроки, яких, при всій різноманітності їх форми, об'єднує ідейно-національна спрямованість. Слова Олександра Довженка: “Людина завжди повинна знати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком” та Миколи Вороного “А хто є ти для своєї землі, народу?”, звернуті до совісті кожного з нас, можуть бути епіграфом до таких уроків.

Один із них, за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”, розроблений Наталією Володимирівною, має таку будову:

I. Постановка проблеми уроку: що є для кожного з нас тим євшан-зіллям, що визначає нас як націю і народ?

II. Читання поезії.

III. Робота над змістом твору навколо таких питань:

1. Джерела написання поеми М. Вороним (учні з'ясовують на основі своїх літературних розвідок, зокрема посилаються на Іпатіївський літопис).

2. Чи можна назвати ханського сина зрадником? (Роздуми учнів, дискусія, посилання на текст).

3. Чому хан вирішує вернути сина? (Продовження роду, зміцнення державності).

4. Яку ідею автор вкладає в пісні гудця? (Засудження будь- яких війн, бо вони несуть смерть, розривають родинні зв'язки тощо).

5. Як у нас кажуть на євшан-зілля? (Полин. Учні зачитують свої літературні дослідження про полин).

6. Чому наш полин гіркий? Які рослини чи дерево є символом України? (Розповіді учнів).

IV. Підсумок. Учні, формуючи підсумок уроку, головну свою увагу зосереджують на питанні: “З чого починається духовна причетність до рідної землі у кожного з нас?

V. Домашнє завдання передбачає вивчення уривка напам'ять та письмову відповідь на питання: Що для мене, як українця, є євшан-зілля?

Аналогічним є і урок-туга за віршем Богдана Лепкого “Ви- диш, брате мій..на якому вчителька через художню палітру авторського слова, філософські роздуми та психологічний аналіз проблематики твору намагається донести до свідомості і серця учнів тугу Лепкого за Батьківщиною, разом з тим допомогти самостійно осмислити духовну цінність поезії і художню майстерність творця, виховати в учнів почуття вірності, любові до рідного краю.

Структура уроку: