Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

Дидактика новітньої школи


8.1. Класно-урочна система навчання


Вузлові питання теми:

8.1.1. Форми організації навчання: індивідуальна та групова.

8.1.2. Різноманітність форм організації навчання.

8.1.3. Класно-урочна система навчання.

Основні поняття теми: форма, організація, система навчання, урок, класифікація.


8.1.1. Форми організації навчання: індивідуальна та групова.



8.1.2. Різноманітність форм організації навчання.


Розглянемо проблему форм організації навчання на теоретичному рівні. Спочатку з'ясуємо сутність поняття форми. У тлумачному словнику української мови зазначено, що термін “форма” має декілька значень, а саме, це: обриси, контури, зовнішні межі предмета, що визначають його зовнішній вигляд; тип, будова, спосіб організації чого-небудь, зовнішній вияв якбго-небудь явища, пов'язаний з його сутністю, змістом; структура, спосіб побудови думки; спосіб існування змісту, його внутрішня структура, організація і зовнішній вираз; видимість, зовнішній бік чого-небудь, що не відображає суті справи. Як бачимо поняття форми розкриває зовнішній бік явища. На думку Ю. Бабанського, форма організації навчання є зовнішнім вираженням узгодженої діяльності учителя та учнів, яка здійснюється в установленому порядку і в певному режимі [1].

Для того, щоб розкрити найсуттєвіші внутрішні особливості явища, внутрішні його зв'язки, його цілісність, необхідно це явище розглянути як систему, тобто застосувати до його вивчення системний підхід.

Тим більше, що його застосування дає можливість виявити найвищі якісні характеристики об'єкта. Відомо, що якості не існують самі по собі, що існують предмети, тіла, об'єкти, які цими якостями володіють. Наука розкрила три рівні якостей: предметно-матеріальний, функціональний та найвищий – системний. Перший рівень якостей задовольняється тим, що в поле зору попадають якості, пов'язані з існуванням предмета в просторі та часі, з тими матеріальними частинами, з яких він складається, з їх формою, розмірами, кольором тощо. Ця інформація дає первинне уявлення про предмет сам по собі, про його розташування серед інших, про його зв'язок з ними.

Другий, функціональний рівень якостей об'єкта вивчення акцентує увагу на тих функціях, які виконує і сам об'єкт і кожна з його частин. Вивчення якостей цього рівня поряд з інформацією про якості першого рівня істотно збагачує нас про цей об'єкт. Нарешті третій рівень – системний. Щоб вивчити якості цього рівня, необхідно цей об'єкт розглянути як елемент системи більш високого рівня ієрархії, а також і сам об'єкт як систему. Якості цього рівня – це результат інтеграції системних властивостей об'єкта, це якості, які відображають дуже глибокі його зв'язки з іншими об'єктами та внутрішні його зв'язки.

Що дає вивчення форм організації навчання на предметно- структурному рівні. Цей рівень передбачає наявність найголовнішої ознаки навчання, а саме: наявності того, хто вчить, і тих, кого вчать. Сократівські бесіди якнайкраще характеризують якості цієї форми навчання: є вчитель, є учні, склад їх міг дуже часто змінюватися, відсутність сталого місця навчання, відсутність сталої тривалості навчання, конкретної теми та інші ознаки. В українській шкільній історії такий період теж існував: навчання сільських дітей мандруючими дячками мало точно такі ж риси.

Форми організації навчання на функціональному рівні якостей. На цьому рівні можна виділити принаймні дві форми організації навчання: залежно від того, скільки учнів навчається одночасно, визначають індивідуальне та групове навчання.

Індивідуальна та групова форма організації навчання. Негативні і позитивні їх риси видно “неозброєним оком”.

Наприклад, лекційно-семінарська форма організації навчання прямо не вимагає сталого складу учнів. До сталого складу учнів вона є просто індиферентною, отже, є просто модифікацією групового навчання, для несталого – проста форма організації занять.

Індивідуальна форма навчання не визначає ніякого впорядкування занять ні в часі, ні в просторі, не визначає ніякої організації занять, а акцентує лише увагу на характері взаємодії між учителем і учнем, тому вона не є системою навчання, а є просто формою навчання.

В історії світової школи відома так звана предметно-урочна форма організації навчання. Вона не вимагає сталого складу учнів, тобто вона індиферентна стосовно учнів, тому не може мати відповідальності, а точніше не може забезпечити конкретного учня чи учнів системою знань, високим рівнем розумового розвитку та вихованістю, оскільки сам об'єкт і суб'єкт навчання є невизначеним.

Однак, так як форма організації навчання є цілим, цілісністю, то зрозуміло, що її можна розглянути як систему, що і зроблено нижче.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ восьмий. Організаційні форми навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”

  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання
  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі