Розділ «2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях»

Дидактика новітньої школи

Вузлові питання теми:

2.6.1. Поняття системи.

2.6.2. Метод системно-змістової декомпозиції знань.

Основні педагогічні поняття теми: система, системний підхід, системна призма, системно-змістова декомпозиція предметних знань.


2.6.1. Поняття системи.



2.6.2. Метод системно-змістової декомпозиції знань.


Як форма організації в ціле, система складається із їй специфічних елементів, які між собою взаємозв'язані і взаємодіють, саме тому система є цілісним складним утворенням, є цілісністю. Але якщо це так, то виникає необхідність дослідити и будову. Відразу виникає запитання: чи існують у природі реальні об'єкти, які б могли служити реальним прототипом системи. Та й чи правомірна постановка цього запитання, адже десятки об'єктів різної природи називаються системами, наприклад, сонячна система, десяткова система, система координат, система відліку, замкнена система, періодична система хімічних елементів, екосистема, лінгвістична система, нервова система людини і т.д. Дамо пряму відповідь на поставлене запитання: ні в природі, ні в суспільстві, ні в самої людини таких об'єктів не існує, адже система – це абстрактне поняття. Але, з іншого боку, будь-який цілісний об'єкт може бути розглянутий як система.

Коли об'єкт може бути названий як система, або коли у ньому може бути виділена система? Відповідь на поставлене запитання може бути така: якщо в цьому об'єкті можна виділити частини, які між собою взаємодіють, якщо внаслідок цієї взаємодії виникає властивість, яка є породженням цієї взаємодії, якщо є носій цієї властивості, то очевидно, що нам вдалося виділити у нашому об'єкті цілісне утворення, яке і називається системою. Таких систем у ньому можна виділити декілька, але можна і не виділити жодної, це коли ми не знайдемо таких елементів, взаємодія яких приводить до виникнення властивості у цілому, якої раніше, до взаємодії, не було в елементів.

Як кожне ціле система виникає внаслідок взаємодії її складових частин. Внаслідок цього система набуває властивості, якої не має жодна зі складових. Але якщо система – ціле, то варто з'ясувати, як виникає це ціле. Як зрозуміло з попереднього, складові частини між собою взаємодіють, тобто діють одна на одну, внаслідок чого і виникає ціле. Зауважимо, ціле, яке виникає внаслідок взаємодії частин, – це не нове якесь цілісне утворення, яке відрізняється від складових частин, чи щось додаткове крім тих частин, які утворюють ціле. Ціле – це ті ж самі частини, але які між собою взаємодіють і всі разом поводять себе як єдине ціле. Отже, для виникнення цілого повинні бути частини, з яких воно складається і ці частини повинні між собою взаємодіяти. Той будівельний матеріал, з якого може бути створена система, називається компонентами системи. Це потенційні частини системи, але це покищо ще не складові системи. Самі ж складові системи називаються елементами системи. Якщо компоненти привести у взаємодію, то вони трансформуються в елементи, тобто кожен компонент зміниться. Значить, елемент системи – це змінений внаслідок взаємодії з іншим компонент.

Взаємодія продовжується і тоді, коли компоненти стануть елементами. Саме взаємодія між елементами системи і забезпечує її цілісність. Таким чином, взаємодія має ніби подвійну функцію: спочатку під час взаємодії здійснюється перетворення компонентів у елементи, а потім взаємодія забезпечує цілісність системи. Нам думається, що ці обидві функції реалізовуються одночасно. Однак поставимо запитання так: чи можуть компоненти, а потім і елементи самі по собі взаємодіяти між собою. Напевне що ні, не можуть. А це означає, що повинен бути якийсь чинник, який зумовлює цю взаємодію. Для прикладу розглянемо систему: людина, що рухається, сидячи на велосипеді. Нехай є велосипед сам по собі і людина теж сама по собі – це компоненти майбутньої системи. Ніякої системи покищо немає, бо немає взаємодії між цими компонентами системи. Але раптом у людини виникло бажання сісти на велосипед і поїхати. Таким системоутворювальним чинником системи “Лю- дина-велосипед” буде бажання людини їхати велосипедом. Саме це бажання перетворить компоненти системи в її елементи і забезпечить функціонування системи, в якій елементами вже будуть: людина, що сидить на велосипеді і крутить його педалі, та велосипед, що рухається по поверхні землі. Отже, кожна система складається з елементів, які під дією системоутворювального чинника між собою взаємодіють. На наявність такого чинника у системі у свій час вказував відомий хірург, системник, вчений Микола Іванович Амосов.

Графічна ілюстрація системної “призми”

Рис. 7. Графічна ілюстрація системної “призми”

Позначення елементів схеми на рис. 7.

1 - рівень ієрархії системи;

2 - функція системи;

3 - системоутворювальний чинник;

4 - елементи системи;

5 - структура системи;

6 - емерджентна властивість системи.

З вищенаведених нами міркувань видно, що до складу системи входять елементи системи та системоутворювальний чинник, який зумовлює взаємодію між ними. Зауважимо, що природа системоутворювального чинника може й відрізнятися від природи елементів системи. Зрозуміло, що між елементами системи та системоутворювальним чинником існує тісний взаємозв'язок, тобто елементи системи повинні “бачити” системоутворювальний чинник, реагувати на його дію і змінюватись під його впливом. Таким чином, існування одностороннього зв'язку між системоутворювальним чинником та елементами системи є необхідною умовою для створення та існування системи. З цього слідує, що кожен елемент системи визначається системоутворювальним чинником, його природою і змістом. Тому у зв'язці “системоутворювальний чинник – елементи” на першому місці стоїть системоутворювальний чинник. Це означає, що якщо потрібно визначити кожен з них, то спочатку визначають системоутворювальний чинник, а вже потім самі елементи системи. Проте, у системі елементи її взаємодіють між собою та й ще системоутворювальний чинник взаємодіє з кожним із них.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях
  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”

  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі