Розділ «3.4. Окремі системи “Учіння”»

Дидактика новітньої школи

Вузлові питання теми:

3.4.1. Визначення функціонально-морфологічних компонентів системи “Учіння на основірозв'язання проблеми”.

3.4.2. Основні висновки щодо застосування методу "системної призми” до учіння як багатовидової діяльності.

Основні поняття теми: проблема, етапи розв'язання проблеми, мотивація, учіння, види діяльності.


3.4.1. Визначення функціонально-морфологічних компонентів системи “Учіння на основі вирішення проблеми”.



3.4.2. Основні висновки щодо застосування системної призми до учіння як багатовидової діяльності учня.


Розглянемо ще одну систему, систему “Учіння як багатовидова діяльність учня”. Ми вже знаємо, що першим кроком у вивченні об'єкта як системи є встановлення тих компонентів, з яких ця система може бути побудована. Такими компонентами є діяльність з отримання інформації про об'єкт вивчення, другою діяльністю є перетворення цієї інформації у знання, уміння і навички, третя діяльність – організація отриманих знань у систему.

Рівень ієрархії цієї системи визначається зв'язками субординації та зв'язками координації. Які нові знання отримає суб'єкт про учіння, визначаючи рівень ієрархії цієї системи? Учіння – діяльність учня, яка спрямована на засвоєння знань. Але знання – це присвоєна інформація про той чи інший об'єкт вивчення. Отже стає зрозуміло, що спочатку ми повинні чітко виділити, окреслити, описати об'єкт вивчення, потім отримати певну інформаціє про нього, і лише потім надати їй статус знання. Як бачимо, учіння тісно зв'язане з діяльністю учня, воно і є діяльністю. А діяльність, як відомо, має предмет діяльності, процес перетворення цього предмета і нарешті продукт, як результат цього перетворення.

Функція системи учіння як поліфункціонально-діяльнісної системи полягає в тому, щоб розкрити механізм засвоєння знань, тобто щоб розкрити суть і послідовність тих дій, які власне і приводять до засвоєння знань.

Системоутворювальним чинником цієї системи є положення про те, що знань не можна дати, їх можна лише взяти, тобто бути учасником усіх процесів, усіх діяльностей, спрямованих на засвоєння знань. Це положення є визначальним у перетворенні інформації у знання. Це – фундаментальне положення.

Елементами цієї системи є: діяльність з отримання інформації про об'єкт вивчення, діяльність з присвоєння цієї інформації як власного надбання учня, та діяльність зі включення цих знань у систему знань.

Структура системи цілком очевидна: спочатку виконується перша діяльність, діяльність з отримання інформації про об'єкт вивчення, потім діяльність з присвоєння цієї інформації як власного надбання учня, та діяльність зі включення цих знань у систему. Усі вони є між собою досить тісно взаємозв'язані і утворюють певну цілісність.

Емерджентною властивістю цієї системи є нові знання суб'єкта учіння, упорядковані в систему.

Отже, які знання ми отримали про учіння розглядаючи його як вище названу систему. Учіння складається з декількох видів діяльності, а саме: діяльність щодо виділення об'єкта вивчення з наступним його описом, другу діяльність утворюють дії, направлені на отримання певної інформації про предмет вивчення, нарешті дії щодо трансформації отриманої інформації у знання як власне надбання учня. При цьому основним положенням, навколо якого розгортається ця система є положення, що знань не можна дати, їх можна лише взяти. З точки зору структури кожного виду діяльності, то очевидно, що характеристики діяльностей істотно відрізняються. Перший вид діяльності: предметом діяльності є конкретна предметна область дійсності; процесом – перетворення цього предмета на основі предметних закономірностей, законів, теорій. Продуктом діяльності – отримана інформація про предмет вивчення.

Другий вид діяльності: об'єктом (предметом її) є досвід учня, процес перетворення цього досвіду пов'язаний із роботою пам'яті, мисленням, виконанням деяких дій, які допомагають залучити до роботи уявлення, поняття, судження, різноманітні чуттєві образи тощо. Продуктом цієї діяльності є збагачений досвід учня після и виконання.

У процесі учіння спочатку виконується перша діяльність, діяльність з отримання інформації про об'єкт вивчення, потім діяльність з присвоєння цієї інформації як власного надбання учнів, і нарешті діяльність зі включення цих знань у систему. Усі вони між собою тісно взаємозв'язані і утворюють певну цілісність. Причому всі ці дії можуть виконуватись як у певній послідовності, так і одночасно. Результатом усіх дій є нові знання суб'єкта про учіння, упорядковані в систему.

Розгляд системи “Учінняяк процес засвоєння знань (інформації)” показує, що оскільки це процес, а він, як відомо, це сукупність етапів, розміщених у певній послідовності і розтягнутих у часі, тому тут важливі етапи і їх послідовність, а саме: це засвоєння, а воно складається із розуміння, відтворення, застосування (структура). Учіння пов'язано із засвоєнням інформації, а інформація – це повідомлення, що несе певний зміст.

Отже освоєння змісту повідомлення безпосередньо пов'язано із перетворенням інформації в знання. Що входить в освоєння змісту повідомлення. Насамперед, потрібно знайти ті джерела, які породжують цей зміст, тобто знайти, яким чином міг бути отриманий цей зміст:

Елементи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „3.4. Окремі системи “Учіння”“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”
  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі