Розділ «4.2. Закони та закономірності навчання»

Дидактика новітньої школи

Вузлові питання теми:

4.2.1. Про суть понять: закон, закономірність навчання.

4.2.2. Закони та основні закономірності навчання.

Основні поняття: закон, закономірність.


4.2.1. Про суть понять: закон і закономірність навчання.



4.2.2. Закони та основні закономірності навчання.


Перейдемо до розкриття суті законів і закономірностей навчання. Навчання – це цілеспрямований процес, в якому учень освоює не тільки знання про природу, суспільство, людину, але й діяльності з одержання цих знань та їх застосування, розвиває свої розумові, психічні і фізичні здібності, виробляє ставлення до цих знань, до інших людей, до себе.

Учасниками процесу навчання є учень і вчитель. Коли вчитель відсутній, його функції виконує підручник або навчальний посібник.

Процес навчання здійснюється на основі взаємодії учителя і учня. Простором, в якому відбувається ця взаємодія є дидактична система, і як ми вже знаємо, її елементами є цілі навчання, зміст навчання, методи навчання, засоби і організаційні форми навчання. Тут варто підкреслити, що таким простором є не просто дидактична система, а адаптована до індивідуальних особливостей учня дидактична система. В ході вище зазначеної взаємодії реалізуються відношення “вчитель – учень – вчитель”, йдеться саме про таке відношення, а не будь-яке інше. Справа в тому, що використовуючи свій статус, вчитель ініціює взаємодію з учнем, а потім намагається зафіксувати результати взаємодії, іншими словами, реалізується прямий (учитель-учень) і зворотний (учень-вчитель) зв'язок.

Зрозуміло, що оскільки закон – це зв'язок, то закони і закономірності навчання ми будемо шукати на лініях зв'язку між елементами дидактичної системи і дидактичного циклу, бо саме тут виявляються внутрішні зв'язки системи навчання.

У дидактичній системі діють однонаправлені зв'язки (1-2, 1-3,1-4,1-5) та зв'язки двонаправлєні (2-3, 3-2, 2-4,4-2, 2- 5, 5-2) та ін. (див. схему дидактичної системи або дактичного циклу рис. 12). Для виявлення законів і закономірностей проаналізуємо всі одно- і двонаправлені зв'язки і на основі цього аналізу та широкої навчальної практики, величезного учительського досвіду сформулюємо закони і закономірності навчання.

Одно- і двонаправлені зв'язки мають характер відповідності і підпорядкування. Зауважимо, що порядок нумерації елементів дидактичної системи обумовлено не важливістю кожного з них, а звичайною зручністю, адже навряд чи можна знайти критерій, на основі якого можна стверджувати, що той чи інший елемент системи є більш чи менш важливим. Крім цих зв'язків діють також складніші зв'язки, які впорядковані в лінію. Наприклад, зв'язок Р-4(5)-2-3-1. Ця лінія зв'язку означає, що результат навчання (Р) як результат взаємодії учителя і учнів, опосередковується не лише елементами дидактичної системи (1, 2, 3,4, 5), але й тими зв'язками, які діють між ними. Отже для встановлення законів і закономірностей необхідно розглянути усі лінії зв'язків. Відразу зауважимо, що не всі зв'язки виводять нас на формулювання законів і закономірностей. Значна їх частина не задовольняє тих умов, які характерні для закону і закономірності, а саме: істотності, необхідності, стабільності і т.д.

Розглянемо лише ті зв'язки, які мають закономірний характер. Отже, однонаправлений зв'язок 2-І: зміст навчання – ціль навчання. Зауважимо, що тут і надалі елемент, що стоїть зліва залежить від елемента, що стоїть праворуч. У нашому випадку зміст навчання визначається цілями навчання, отже зміни цілей навчання вимагають відповідних змін змісту навчання. Однак, що означає цей зв'язок? Побачити його ми не зможемо, але схема дидактичної системи чи дидактичного циклу прямо вказує на факт його існування. І як слід розуміти цей зв'язок?

Відповідь на це запитання може бути такою: дія цілі навчання на зміст призводить до того, що ціль навчання набуває конкретного предметного змісту. Вона ніби вичерпує із загального змісту теми той зміст, яким наповнюється. Отже ціль навчання, що у дидактичній системі стоїть під номером 1, не має конкретного предметного змісту, вона ні практично, ні теоретично не може бути придатною для організації навчального процесу. Так само як і зміст навчання, що стоїть під номером 2, – широкий і всеохопний. І лише сама ціль начання внаслідок ціле-змістової зв'язки 2-1 виділяє із загального змісту той вузький змістовий спектр, яким буде вона наповнена. У цьому розумінні зміст навчання дійсно залежить від цілі навчання. Як правило, зв'язок 2-1 конкретизує цю ціль навчання, тобто переводить її на вищий рівень конкретизації. Таким чином, кожна ціль навчання вимагає для своєї реалізації адекватної змістової основи. Без цього забезпечити досягнення конкретної цілі навчання практично неможливо.

Розглянемо далі зв'язок 3–1: методи навчання – ціль навчання. Як видно зі схеми методи навчання визначаються цілями навчання. Тобто кожна ціль навчання для своєї реалізації вимагає відповідного їй методу навчання: результати навчання з досягнення конкретної цілі навчання опосередковуються ступенем відповідності методів навчання цілям навчання.

Об'єднавши зв'язки 2-1 та 3-1 отримаємо: Кожна ціль навчання для свої реалізації вимагає відповідної змістової основи та адекватного їй методу навчання лише при цій умові можлива її успішна реалізація.

Звичайно, на зв'язок між змістом навчання та цілями навчання, як і на зв'язок між методами і цілями навчання накладається низка інших чинників, які могли б його спотворити. Однак наш аналіз показує, що цей зв'язок є визначальним, домінантним і отже він не деформується можливими чинниками. Тому ця залежність має статус закону навчання, він отримав назву закону відповідності (адекватності).

Зв'язки 1-4 та 1-5 не виявляють закономірного характеру, тому про закон чи закономірність стверджувати немає підстав.

Розглянемо двонаправлені зв'язки. Як показує аналіз зв'язку 2-3: зміст навчання – методи навчання – вибір методів навчання опосередковується змістом навчання. Це особливо добре видно, коли структура методу навчання аналогічна або повторює метод дослідження цієї галузі знань. Можна таким чином стверджувати, що має місце закономірність, згідно з якою вибір метода навчання обумовлюється змістом навчання. Щодо оберненого зв'язку, а саме: 3-2, то закономірний його характер не прослідковується.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.2. Закони та закономірності навчання“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”

  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання
  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі