Розділ «8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного»

На початку уроку учням пропонуються цікаві факти, докази, аргументи, котрі записуються в зошит [18, с. 57].

Може бути такий варіант проведення диспуту. Клас поділяють на групи по 4-5 чоловік. Кожній із них, крім останньої, дають завдання підібрати літературу, розібратися в проблемі, причому з різних точок зору, тобто виділити “за” і “проти”. “Журналісти” повинні підготувати по одному “каверзному” питанню кожній групі, щоб виявити важливі проблеми.

Диспут розпочинається зі виступу представника певної спеціальності однієї з груп. Свою точку зору висвітлюють у виступах представники цієї ж спеціальності, “спеціалісти” із інших груп. Далі “журналісти” представникам груп цієї “спеціальності” задають деякі питання (учитель входить у групу журналістів, диспут же веде хтось з учнів). Потім у дискусію вступають представники груп інших спеціальностей. Додому учням дається завдання написати твір (своєрідний письмовий звіт з диспуту) і зробити висновок.

Урок-рольова гра. Вони подобаються учням тим, що ставлять їх в умови, коли потрібно розв'язати виробничу задачу, дають можливість відчути себе дорослими.

У школах практикуються уроки-ролеві ігри “Захист дисертації”, “Квартальний звіт у науково-дослідному інституті”, “Патент”, “Зліт спеціалістів”, “Ранок у селі”, “Робота конструкторського бюро”, “Рятівники”, “Інформаційний пошук” та ін. Наприклад, остання виглядає так: бібліографи бібліотеки одержали завдання – підібрати літературу з теми (дається її назва) і скласти інформаційні картки, які мають бути анотаціями до книг і статей. “Бібліографи” розділені на групи, які спеціалізуються в своїх вузьких галузях (областях). У кожній групі є старший бібліограф. Всі групи одержують декілька книг і журналів, переглядають їх. Співробітники групи розповідають коротко один одному про що їх книги, обмінюються думками з приводу того, чи відповідає ця книга груповій темі. Інформатор групи записує на листку назви відібраних книг і статей. Потім учні складають анотації і записують їх на картки. Головна частина уроку – виступи старших “бібліографів” із оглядовими повідомленнями, які підсумовують роботу співробітників групи. Після цього йде коротке обговорення.

Під час гри учні переконуються, що можна багато дізнатися цікавого, якщо матеріал вивчати не тільки з підручника, а й користуватися додатковою літературою.

Урок-прес-конференція. Такий урок проводять декілька учителів. Клас розбивається на групи. Одна їх частина перетворюється в представників преси – співробітників різних газет, інша – в спеціалістів різних галузей. Спеціалістів одного профілю може бути декілька, їх очолюють консультанти. Спочатку проводиться загальний інструктаж консультантів, а ті вже починають готувати свої групи.

До закінчення прес-конференції має бути випущена газета, придумані її назва і рубрики. План проведення уроку може бути таким: виступи тих представників груп, які займаються історією питання, теоретиків, практиків і т.д.; після кожного повідомлення представники преси задають запитання виступаючому, далі проводиться оформлення газет у групах, огляд- конкурс газет і підсумки прес-конференції.

Деякі вчителі уроки-прес-конференції проводять з метою повторення і узагальнення матеріалу після вивчення теми. За декілька днів до такого уроку клас поділяється на 5-6 груп “журналістів”, більш-менш однакового рівня підготовки, вибираються “спеціалісти” (4-5 чоловік). Кожна група “журналістів” готує запитання окремо. При цьому самостійно може бути використана як навчальна, так і додаткова література. Щоб не було дублювання, відразу визначається область інтересів кожній групі. Кабінет, клас, де проводиться прес-конференція, відповідно оформляється: столи переставляються так, щоб кожна група “журналістів” могла працювати, не заважаючи іншій, встановлюється підставка на столах з назвами газет і прізвищами “журналістів”, які представляє ця група. За столом прес- центру сидять учні, які виконують роль “спеціалістів”. На початку прес-конференції – привітання на адресу її учасників, далі повідомляється тема і загальне коло питань, які ставитимуться на конференції, представлення “спеціалістів”.

Групи задають запитання, як правило, починаючи його так: “Читачів нашого журналу (газети) цікавить таке питання...” “Читачі нашого журналу просять пояснити таке явище...”. Відповідь дають “спеціалісти”, а “журналісти” занотовують її. Потім ці відповіді будуть використані ними для написання замітки, статті, які зачитуються всьому класові, їх оцінює журі. Замітки і статті, які журі оцінило як кращі, прикріплюються до листка ватману. Так одержується експрес- випуск газети [18].

Не менш цікавими є прес-конференції, що підготовлені учителями багатьох предметів, і які мають міжпредметний характер.

Урок-змагання. Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, який поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні, як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значимості.

Клас поділяється на дві групи, приблизно однакових за рівнем знань. У кожній вибирається капітан і консультант. Консультант займається зі слабшими учнями команди.

Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

Складаються відомості, у них журі вноситиме оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.

Наприклад, на уроці з математики чи фізики можуть бути такі конкурси:

1. “Чи знаєш ти формули?”

2. “Конкурс кмітливих”.

3. “Змагання любителів кросвордів”.

4. “Чи розумієш ти графіки?”