Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події

Екстрена медична допомога

Знання членами БЕ(Ш)МД найбільш типовох локалізацій ушкоджень є вкрай необхідним для попередження і своєчасного виявлення серйозних ускладнень, а деталізацію характеру ушкоджень опорно-рухового апарату, травм органів черевної, грудної порожнин, черепа здійснюють на госпітальному етапі з використанням високоспеціалізованих методів обстеження. Особливістю діагностики при політравмі є дотримання принципу: пошкодження не діагностують, а виключають у процесі огляду постраждалого від голови до п'ят.

3. Заміщення та підтримка функцій життєво важливім: органів і систему досягнення транспортабельності хворого. Основним на даному етапі є боротьба з шоком. Стабільні показники функції зовнішнього дихання і гемодинаміки при наявності шокогенних ушкоджень не є підставою для відмови бригади від проведення протишокової терапії на догоспітальному етапі. За основу показань до її застосування необхідно брати характер і тяжкість травми з урахуванням передбачуваної крововтрати при переломах трубчастих кісток, кісток таза, травми паренхіматозних органів черевної порожнини, травми м'яких тканин голови.

Насамперед проводять зупинку кровотечі залежно від її характеру і локалізації. Це можуть бути: пальцеве притиснення артерії, накладання джгута на пошкоджену кінцівку, здавлювальна асептична пов'язка при венозній кровотечі, тампонада носа та ін.

Накладання джгута здійснюють при абсолютних показаннях: кровотеча з пошкоджених магістральних артеріальних судин, обширні рани поверхні на кінцівках, коли накласти здавлювальну пов'язку технічно неможливо.

Важливим елементом роботи бригади при проведенні протишокової терапії таким постраждалим є адекватне знеболювання. Пріоритетними методами аналгезії при політравмі є введення наркотичних препаратів і новокаїнові блокади в місцях переломів. Згладження клінічної картини ушкоджень внутрішніх органів після введення наркотиків не повинно створювати додаткових труднощів для діагностики у лікарів БЕ(Ш)МД. Слід пам'ятати про застосування альтернативних до наркотичних анальгетиків знеболювальних (кетанов, кетолонг, стадол, анальгін) у постраждалих, які знаходяться у декомпенсованій стадії травматичного шоку, де призначення наркотичних анальгетиків протипоказане.

Одним з найважливіших компонентів протишокової терапії при скелетній травмі є транспортна іммобілізація, яку БЕ(Ш)МД повинна проводити з використанням стандартних (Крамера, Дітеріхса) або сучасних (сам-сплінт, пневматичних, вакуумних) шин (рис. 5.4) із дотриманням обов'язкової умови: знерухомлення щонайменше двох суміжних з місцем ушкодження суглобів. При підозрі на травму хребта або потенційній можливості при типових механізмах її виникнення іммобілізація шийного відділу хребта є обов'язковою (шийний комір Шанца, транспортування постраждалого залежно від локалізації передбачуваної ділянки ушкодження на транспортній дошці, жорсткому щиті з додатковою фіксацією голови та шиї двома шинами).

Накладання вакуумної шини.

Рис. 5.4. Накладання вакуумної шини.

Обов'язкове проведення адекватної інфузійної терапії навіть при відсутності явних ознаків зовнішньої крововтрати. Для цього виконують катетеризацію декількох (частіше двох) судин, в тому числі не менше однієї центральної вени, забезпечують хорошу фіксацію катетерів. Найбільш функціональною при цьому є пункція та катетеризація підключичної вени. Для об'ємних інфузій ефективне також використання стегнової вени, після катетеризації якої можливе введення до 1,5 л інфузійних розчинів протягом 20–30 хвилин. Слід зауважити, що догоспітальний етап екстреної медичної допомоги реально зводить проведення катетеризації центральних вен до мінімуму, оскільки вимагає необхідних умов, оснащення, часу та професійних навичок.

Відновлення об'єму циркулюючої крові здійснюють шляхом введення кровозамінників: кристалоїдів, колоїдів, гідроксіетилкрохмалів. Адекватна інфузійна терапія передбачає не менше 20 мл інфузійного розчину на 1 кг орієнтовної маси тіла постраждалого. При зниженні AT нижче критичного (<80 мм рт. ст.) доцільне початкове швидке болюсне введення 200-800 мл інфузійного розчину з подальшим переходом на струминне або краплинне введення залежно від динаміки показників центральної гемодинаміки. При підозрі на внутрішні кровотечі слід враховувати неможливість їх зупинки на догоспітальному етапі. Саме тому поряд з максимально швидкою госпіталізацією адекватна інфузійна терапія є дуже важливим лікувальним компонентом. Подальша медикаментозна терапія передбачає в основному повторне введення анальгетиків, седативних, серцевих і гормональних препаратів, яку не припиняють і під час транспортування хворих у стаціонар.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Екстрена медична допомога» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Глава 1. ОРГАНІЗАЦІЯ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ТА НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В УКРАЇНІ. ПОРЯДОК НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ І ХВОРИМ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ. ЕТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАНІМАЦІЇ

  • Тема 2. Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, структура та завдання (наказ МОЗ України № 379 від 01.06.2009)

  • Тема 3. Нормативні документи щодо організації надання екстреної та невідкладної медичної допомоги в Україні

  • Тема 4. Документація, яку використовують у роботі бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

  • Тема 5. Служба екстреної (швидкої) медичної допомоги України

  • Тема 6. Види екстреної медичної допомоги

  • Тема 7. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги в лікувально-профілактичні установи

  • Тема 8. Алгоритм початкових дій бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місці події

  • Тема 9. Методика первинного та вторинного обстеження постраждалого

  • Тема 10. Поняття про термінальні стани

  • Тема 11. Етичні аспекти реанімації

  • Глава 2. ОСНОВНІ ВИДИ ПОРУШЕНЬ ДИХАННЯ Й СУЧАСНІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХІДНОСТІ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХІВ І ШТУЧНОЇ ВЕНТИЛЯЦІЇ ЛЕГЕНЬ У ДОРОСЛИХ. ЗУПИНКА КРОВООБІГУ Й ТЕХНОЛОГІЇ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДОРОСЛИМ

  • Клінічні прояви гострої дихальної недостатності

  • Основні ознаки та симптоми механічної асфіксії

  • Тема 2. Зупинка кровообігу і серцево-легенева та мозкова реанімація

  • Алгоритм функціональних обов'язків БЕ(Ш)МД та особливості виконання протоколу при раптовій зупинці кровообігу

  • Ритми не до дефібриляції (безпульсова електрична активність та асистолія)

  • Тема 3. Причини зупинки дихання та кровообігу (4Г та 4Т)

  • Тугий (напружений) пневмоторакс

  • Тема 4. Медикаменти, які застосовують під час серцево- легеневої та мозкової реанімації

  • Аміодарон

  • Сульфат магнію

  • Тема 5. Шляхи введення ліків під час серцево-легеневої та мозкової реанімації

  • Тема 6. Комплексне післяреанімаційне лікування

  • Комплексне післяреанімаційне лікування на госпітальному етапі

  • Допамін (допмін, дофамін)

  • Проведення продовженої ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції

  • Відновлення нормального об'єму циркулюючої крові і досягнення помірної гемодилюції

  • Застосування глюкокортикоїдів

  • Тема 7. Особливості виконання реанімаційних заходів у вагітних та новонароджених

  • Реанімація новонароджених безпосередньо після народження

  • Тема 8. Особливості виконання реанімаційних заходів у пацієнтів (постраждалих) в умовах стаціонару

  • Глава 3. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ГОСТРИЙ КОРОНАРНИЙ СИНДРОМ, КАРДІОГЕННИЙ ШОК ТА ГІПЕРТЕНЗИВНИЙ КРИЗ

  • Обстеження пацієнта з ГКС на догоспітальному етапі

  • Рекомендації щодо обстеження хворих на ГКС (ЕНА, 2012)

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС без підйому сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Тактика лікування пацієнтів із ГКС із підйомом сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Алгоритм лікування ГКС з елевацією сегмента ST на догоспітальному етапі

  • Заходи при зупинці кровообігу

  • Медикаментозна терапія

  • Класифікація ГСН

  • Первинна оцінка та спостереження за пацієнтами з ГСН

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при високому артеріальному тиску

  • Невідкладна медикаментозна терапія ГСН при низькому артеріальному тиску (систолічний артеріальний тиск нижче 90 мм рт. ст.)

  • Немедикаментозна терапія ГСН

  • Тема 2. Кардіогенний шок

  • Лікування кардіогенного шоку

  • Тема 3. Гіпертензивні кризи

  • Лікування гіпертензивних кризів

  • Лікування ГК на тлі гострої енцефалопатії

  • Лікування ГК на тлі гострої лівошлуночкової недостатності

  • Тема 4. Особливості гіпертензивних розладів під час вагітності

  • Прееклампсія

  • Тяжка прееклампсія

  • Еклампсія

  • Глава 4. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК, СИНКОПАЛЬНІ СТАНИ, ГІПОТЕРМІЯ, УТОПЛЕННЯ, УРАЖЕННЯ СТРУМОМ, КОМИ РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ, ОТРУЄННЯ НЕВІДОМИМ ГАЗОМ (НЕВІДОМОЮ РЕЧОВИНОЮ)

  • Клінічна симптоматологія та діагностика

  • Лікування і невідкладна допомога

  • Синкопе в контексті транзиторної втрати свідомості

  • Діагностика синкопе

  • Стратифікація ризику

  • Загальні принципи лікування синкопе

  • Тема 2. Гіпотермія: діагностика та екстрена медична допомога

  • Патогенез

  • Тема 3. Утоплення, види, патогенез, клініка, особливості надання екстреної медичної допомоги

  • Тема 4. Діагностика та лікування ураження електричним струмом

  • Тема 5. Коматозні стани, коми невизначеної етіології, коми при цукровому діабеті

  • Коми при цукровому діабеті (ЦД)

  • Гіпоглікемічна кома

  • Тема 6. Отруєння невідомим газом і невідомою речовиною

  • Патогенез

  • Лікування і невідкладна допомога при гострих отруєннях

  • Глава 5. ДІАГНОСТИКА І ЛІКУВАННЯ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ НА МІСЦІ ПОДІЇ: ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МЕХАНІЧНИХ ТРАВМАХ

  • Початкові організаційно-лікувальні дії БЕ(Ш)МД на місці події
  • Тема 2. Травми нервової системи

  • Поєднана черепно-мозкова травма ЧМТ (ПЧМТ)

  • Тема 3. Травми щелепно-лицевої ділянки

  • Тема 5. Пошкодження грудної клітки

  • Клапанний пневмоторакс

  • Закриті пошкодження грудної клітки

  • Тема 6. Травми живота

  • Тема 7. Ушкодження опорно-рухового апарату

  • Тема 8. Синдром довготривалого стиснення тканин

  • Тема 9. Кровотеча і крововтрата

  • Тема 10. Травматичний та геморагічний шок

  • Травматичний шок

  • Тема 11. Ургентна сонографія при травмі (FAST-протокол)

  • Дослідження правого верхнього квадранта

  • Визначення вільної рідини в малому тазі

  • Пошук пневмотораксу

  • Дослідження перикарда

  • Глава 6. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ МАСОВИХ УРАЖЕННЯХ

  • Тема 2. Порядок дій медичного персоналу екстреної медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) відповідно до наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р.

  • Поняття про територіальні плани реагування на надзвичайні ситуації

  • Тема 3. Загальна характеристика масового випадку

  • Схема залучення сил і засобів для надання медичної допомоги при численних і масових випадках

  • Тема 4. Поняття про медичне сортування: вступне, первинне, вторинне та евакуаційне

  • Етапи медичного сортування

  • Характеристика постраждалих відповідно до кольорових позначок при первинному сортуванні

  • Тема 5. Організація і надання медичної допомоги при виникненні масового випадку

  • Черговість госпіталізації постраждалих при проведенні медичного сортування на догоспітальному етапі

  • Тема 6. Організація і надання медичної допомоги при масових випадках службами екстреної медичної допомоги

  • Правила використання та порядок заповнення сортувальних браслетів і талонів